Пій XI

259-й Папа Римський


Пій XI (італ. Pio XI, світське ім'я — Акілле Ратті; (31 травня 1857(1857-05-31) Редагувати інформацію у Вікіданих, Дезіо, Ломбардо-Венеційське королівство, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих — 10 лютого 1939(1939-02-10) Редагувати інформацію у Вікіданих, Ватикан Редагувати інформацію у Вікіданих) — 259-й Папа Римський (1922—1939).

Пій ХІ
(Pius PP. XI)
Папа Римський
6 лютого 1922 — 10 лютого 1939
Девіз: Pax Christi in regno Christi
Попередник: Бенедикт XV
Наступник: Пій ХІІ
Ім'я при народженні: італ. Achille Ambrogio Damiano Ratti Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження: 31 травня 1857(1857-05-31)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження: Дезіо, Ломбардо-Венеційське королівство, Австро-Угорщина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті: 10 лютого 1939(1939-02-10)[1][2][…] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті: Ватикан Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Гроти Ватикану Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство: Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: католицька церква[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Папський Григоріанський університет і Римський університет ла Сапієнца Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Francesco Rattid[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Teresa Rattid[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інтронізація: 12 лютого 1922
У миру: Амброджо Даміано Акілле Ратті
Нагороди:
Орден Білого Орла
Орден Білого Орла
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Був префектом Ватиканської бібліотеки.

1918 — посланий представником (апостольський візитатор) Ватикану у Росію (куди не був допущений), Польщу і Балтію.

З травня 1919 — папський нунцій у Варшаві. Засуджував утиски Української греко-католицької церкви польською владою після окупації Галичини Польщею.

Після 1922 року, будучи обраний Папою, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та СРСР; засуджував переслідування церкви нацистами та проповідування расистської ідеології (енцикліка Mit brenender Sorge; 1937), виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка Divini Redemptoris; 1937).

1925 року уклав конкордат з урядом Польської Республіки, який, зокрема, упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі.

1931 року збудував будинок Колегії святого Йосафата у Римі. У тому ж році дозволив поширення діяльності чину василіян на Угорщину та Румунію.

1935 року створив кодифікаційні комісії для врегулювання східного канонічного права.

1937 року оприлюднив першу енцикліку німецькою мовою «Mit brennender Sorge» (укр. З величезною стурбованістю). В енцикліці згадувалися порушення угоди з Церквою, містилася критику расизму та інших аспектів нацистської ідеології.

1938 року відкрито виступив проти проголошеного Беніто Муссоліні курсу на запровадження в Італії расистської політики[6]. У тому ж році з прихильністю поставився до виникнення автономної Карпатської України та призначив для неї апостольським адміністратором Діонісія Няраді.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118594745 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  5. а б Who's who(untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  6. Невже дійде до конфлікту між Фашизмом і Ватиканом? // Діло, ч. 167, 2.08.1938. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2013.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.
  • Пій XI // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.107-108