Пій XI
Пій XI (італ. Pio XI світське ім'я — Акілле Ратті; 31 травня 1857 — 10 лютого 1939) — 259-й Папа Римський (1922—1939).
Пій ХІ (Pius PP. XI) | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
6 лютого 1922 — 10 лютого 1939 | ||
Девіз: | Pax Christi in regno Christi | |
Попередник: | Бенедикт XV | |
Наступник: | Пій ХІІ | |
Народження: | 31 травня 1857 Дезіо, Італія Дезіо, Ломбардо-Венеціанське королівство, Австро-Угорщина[1] | |
Смерть: | 10 лютого 1939[2][1][…] (81 рік) Ватикан | |
Релігія: | Римо-католицька церква[4] | |
Інтронізація | 12 лютого 1922
| |
У миру | Амброджо Даміано Акілле Ратті | |
Нагороди | ||
![]() |
БіографіяРедагувати
Був префектом Ватиканської бібліотеки.
1918 — посланий представником (апостольський візитатор) Ватикану у Росію (куди не був допущений), Польщу і Балтію.
З травня 1919 — папський нунцій у Варшаві. Засуджував утиски Української Греко-Католицької Церкви польською владою після окупації Галичини Польщею.
Після 1922, будучи обраний Папою, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та СРСР; засуджував переслідування церкви нацистами та проповідування расистської ідеології (енцикліка Mit brenender Sorge; 1937), виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка Divini Redemptoris; 1937).
1925 — уклав конкордат з урядом Другої Речі Посполитої, який, зокрема, упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі.
1931 — збудував будинок Колегії св. Йосафата у Римі.
1931 — дозволив поширення діяльності чину василіан на Угорщину та Румунію.
1935 — створив кодифікаційні комісії для врегулювання східного канонічного права.
1937 — оприлюднив першу енцикліку німецькою мовою «Mit brennender Sorge» (укр. З величезною стурбованістю). В енцикліці згадувалися порушення угоди з Церквою, містилася критику расизму та інших аспектів нацистської ідеології.
1938 — відкрито виступив проти проголошеного Беніто Муссоліні курсу на запровадження в Італії расистської політики[5].
1938 — з прихильністю поставився до виникнення автономної Карпатської України та призначив для неї апостольським адміністратором Діонісія Няраді.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б AA.VV. Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118594745 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org
- ↑ Невже дійде до конфлікту між Фашизмом і Ватиканом? // Діло, ч. 167, 2.08.1938
Джерела та літератураРедагувати
- Варварцев М. М. Пій XI // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 254. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
ПосиланняРедагувати
- Пій XI // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.107-108
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пій XI |