Пій XI
Пій XI (італ. Pio XI, світське ім'я — Акілле Ратті; (лат. Pius PP. XI; 31 травня 1857[2][1][…], Дезіо, Ломбардо-Венеціанське королівство, Австро-Угорщина[1] — 10 лютого 1939[2][1][…], Ватикан) — 259-й Папа Римський (1922—1939).
| Пій ХІ (Pius PP. XI) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 6 лютого 1922 — 10 лютого 1939 | ||
| Девіз: | Pax Christi in regno Christi | |
| Попередник: | Бенедикт XV | |
| Наступник: | Пій ХІІ | |
| Народження: | 31 травня 1857 Дезіо, Італія Дезіо, Ломбардо-Венеціанське королівство, Австро-Угорщина[1] | |
| Смерть: | 10 лютого 1939[2][1][…] (81 рік) Ватикан | |
| Релігія: | католицька церква[4] | |
| Інтронізація | 12 лютого 1922
| |
| У миру | Амброджо Даміано Акілле Ратті | |
| Нагороди |  | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
БіографіяРедагувати
Був префектом Ватиканської бібліотеки.
1918 — посланий представником (апостольський візитатор) Ватикану у Росію (куди не був допущений), Польщу і Балтію.
З травня 1919 — папський нунцій у Варшаві. Засуджував утиски Української Греко-Католицької Церкви польською владою після окупації Галичини Польщею.
Після 1922, будучи обраний Папою, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та СРСР; засуджував переслідування церкви нацистами та проповідування расистської ідеології (енцикліка Mit brenender Sorge; 1937), виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка Divini Redemptoris; 1937).
1925 — уклав конкордат з урядом Другої Речі Посполитої, який, зокрема, упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі.
1931 — збудував будинок Колегії св. Йосафата у Римі.
1931 — дозволив поширення діяльності чину василіан на Угорщину та Румунію.
1935 — створив кодифікаційні комісії для врегулювання східного канонічного права.
1937 — оприлюднив першу енцикліку німецькою мовою «Mit brennender Sorge» (укр. З величезною стурбованістю). В енцикліці згадувалися порушення угоди з Церквою, містилася критику расизму та інших аспектів нацистської ідеології.
1938 — відкрито виступив проти проголошеного Беніто Муссоліні курсу на запровадження в Італії расистської політики[5].
1938 — з прихильністю поставився до виникнення автономної Карпатської України та призначив для неї апостольським адміністратором Діонісія Няраді.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г д autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118594745 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Невже дійде до конфлікту між Фашизмом і Ватиканом? // Діло, ч. 167, 2.08.1938. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2013.
Джерела та літератураРедагувати
- Варварцев М. М. Пій XI [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 254. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
ПосиланняРедагувати
- Пій XI // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.107-108