Українська папська колегія святого Йосафата

навчальний заклад УГКЦ в Римі

Українська Папська Колегія святого Йосафата в Римі (італ. Il Pontificio Collegio Ucraino di San Giosafat) — духовний навчальний заклад Української греко-католицької церкви. Працює в Римі під егідою Ватикану. Українські студенти живуть у колегії, продовжують тут свою священничу формацію, провадять літургійно-молитовне життя й одночасно навчаються в римських папських університетах.

Папська колегія
Українська папська колегія святого Йосафата
41°53′41.20800009999″ пн. ш. 12°27′34.812000099997″ сх. д. / 41.89478° пн. ш. 12.45967° сх. д. / 41.89478; 12.45967
Країна  Італія
Засновано 18 грудня 1897
Ректор о. Луїс Касьяно, ЧСВВ
Адреса: Рим, Paseggiata del Gianicolo,7 — 00165

Мапа

CMNS: Українська папська колегія святого Йосафата у Вікісховищі

Колегія була заснована 18 грудня 1897 року, а в свою теперішню будівлю на пагорбі Джаніколо переїхала 1932 року. При колегії діють каплиця й бібліотека.

Історія

ред.
 
Статуя Христа в коридорі
 
Напис над входом в колегію

Заклад був при церкві святого Сергія листом папи Льва XIII «Paternam Benevolentiam» як Папська руська колегія під керівництвом єзуїтів[1] 18 грудня 1897 року. Початково він розташовувався на П'яцца-Мадонна-деі-Монті 3[2]. У 1904 році керівництво закладом перебрали Василіяни.

Після Першої світової війни кількість українських студентів теології в Римі зросла, і в 1925 році ректор Діонісій Головецький звернувся до Ватикану з проханням про надання більшого приміщення. Завдяки Латеранським угодам 1929 року, Ватикан отримав від Італії велику земельну ділянку на пагорбі Джаніколо, де й розпочали будівництво нової колегії. 28 жовтня 1929 року урочисто освятили наріжний камінь нової будівлі, а 13 листопада 1932 року пройшло освячення вже завершеної будівлі колегії[2].

З 1941 року в колегії знаходиться резиденція Апостольського візитатора для українських католиків у Західній Європі[2]. По Другій світовій війні якийсь час колегія була єдиною у світі українською католицькою духовною семінарією. Число студентів складало 20–50.

Під час Другого Ватиканського собору 1862–1965 років у колегії мешкали й проводили наради делегати Української греко-католицької церкви[2].

16 січня 1983 року Римський Папа Іван Павло II відвідав колегію, відправив молебень та виголосив промову українською мовою[2].

Від жовтня 1991 року студенти з незалежної України вперше отримали можливість навчатися у вищих духовних закладах Риму. Відтоді до колегії приїжджає багато українських студентів, слухають виклади в римських папських університетах, а в колегії вчаться літургії, обряду та українознавчих предметів[2].

Від офіційного заснування в 1897 році в колегії навчалось сумарно близько 900 семінаристів (станом на 2019 рік)[2]. Неперіодично видають «Альма Матер». При колегії діє бібліотека.

Ректори

ред.
 
Бібліотека при колегії

Колегіальна каплиця

ред.
 
Колегіальна каплиця

Розпис колегіальної каплиці профінансували єпископи греко-католицької церкви — Андрей Шептицький, Григорій Хомишин, Йосафат Коциловський та інші. Виконав розпис художник Маріо Барберіс. У жовтні 1934 року він також створив іконостас з чотирма іконами, які зображали князя Володимира, княгиню Ольги, Івана Золотоустого та Івана Дамаскина. Ще дві ікони для бічних престолів написав Полліні — Покрови Пресвятої Богородиці і та Йосипа Назаретського. На початку 1935 року був встановлений мармуровий престол, розроблений Джеллі й виконаний Роттолі. 25 жовтня 1937 року Йосафат Коциловський прислав у каплицю позолочений кіот роботи львівського скульптора Андрія Коверко, вирізьблений з дерева у формі київського Софійського собору[2].

За 30 років після розпису каплиця потемніла, і її відновив Буфакі, учень Маріо Барберіса. 1966 року до оздоблення каплиці додали тетрапод і два мармурові проскомидійники, створені італійським митцем Уґо Маццеї та подаровані єпископом Йосифои Шмондюком, а також нова запрестольна ікона роботи Святослава Гординського, яка зображає Христа зі святими Йосафатом та Володимиром. 21 грудня 1966 року оновлення каплиці було завершено, і єпископ Іван Бучко наново освятив її[2].

Ще однієї реставрації каплиця зазнала 2006 року[2].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Kurjer Lwowski. — 1897. — № 353 (21 grud.). — S. 3. (пол.)
  2. а б в г д е ж и к л Місце проведення Синоду Єпископів УГКЦ 2019 року: Українська папська колегія святого Йосафата. Синод єпископів Української греко-католицької церкви. 31 серпня 2019. Процитовано 22 квітня 2024.
  3. а б в г д е ж и к л м н Мудрий, 1984, с. 194.

Література

ред.

Посилання

ред.