Кіот
Киво́т, кіо́т (грец. κῑβωτός — «ящик», «ковчег») — невеликий засклений ящичок чи спеціально засклена шафка для розміщення ікон та інших предметів релігійного культу. Окрім того, кивотом чи кіотом можуть називати і дарохранильницю.
Кивот — особливе оформлення ікони, яке дозволяє вибудувати навколо ікони свій мікроклімат, що пом'якшує коливання температури та вологості повітря. Крім того, кіоти для ікон покликані захистити вміщену в них ікону від фізичних впливів, а так само від пилу й бруду.
В архітектурі кіот, кіотець — невелика прикрашена ніша на зовнішній стіні будівлі, призначане переважно для розміщення ікон, яка часто накривалася двосхилим дашком, навісом[1][2].
Джерела
ред.- Кивот // Словник церковно-обрядової термінології. — Львів : Свічадо, 2011.
Примітки
ред.- ↑ Церковне мистецтво. Архітектура, монументальне мистецтво. Видавництво «Фоліо», 2018. 947 с. ISBN 978-966-03-8363-0
- ↑ Володимир Тимофієнко. Архітектура і монументальне мистецтво : терміни і поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с.
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіот
- Кивот [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 627. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |