Никомаврівка
Никома́врівка — село в Україні, у Цебриківській селищній громаді Роздільнянського району Одеської області. Засновано як слобода наприкінці 1810-х років поміщиками надвірним радником Ніколаєм Мартиновим та його дружиною Маврою Яківною, у дівоцтві Власова, невдовзі після смерті чоловіка вона ініціювала назву «Нико-Мавровка». Вперше ця назва документально зафіксована в березні 1823 року в метричній книзі Преображенської церкви села Василівка (Малігонове) (Державний архів Одеської області, фонд 37, опис 3, спр. 269, арк. 474звор.).
| село Никомаврівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Цебриківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140170070090728 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1893 |
| Населення | 184 (01.01.2020) |
| Площа | 0,63 км² |
| Густота населення | 369,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66842 |
| Телефонний код | +380 4858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°17′56″ пн. ш. 29°59′48″ сх. д. / 47.29889° пн. ш. 29.99667° сх. д.Координати: 47°17′56″ пн. ш. 29°59′48″ сх. д. / 47.29889° пн. ш. 29.99667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
64 м |
| Водойми | р. Малий Куяльник |
| Найближча залізнична станція | Затишшя |
| Відстань до залізничної станції |
11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67130, Одеська обл., Роздільнянський район, смт Цебрикове, вул. Миру, 1 |
| Карта | |
  Никомаврівка | |
 Никомаврівка | |
| Мапа | |
| |
Населення становить 184 особи.
На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Никомарівка.
До 17 липня 2020 року було підпорядковане Ширяївському району, який був ліквідований[1].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 244 особи, з яких 108 чоловіків та 136 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 233 особи.[3]
На 1 січня 2020 року — 184 особи: 91 чоловік і 93 жінки[4].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,56 % |
| молдовська | 6,44 % |
| російська | 2,58 % |
| гагаузька | 0,43 % |
Примітки ред.
- ↑ Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Соціальний паспорт Цебриківської селищної ради | Цебриківська громада, Одеська область, Великомихайлівський район. cebrykivska.gromada.org.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |