Наш край (політична партія)

Політи́чна па́ртія «Наш край» — проросійська політична партія в Україні соціал-демократичного спрямування, зареєстрована 23 серпня 2011 року під назвою «Блокова партія», створена частково на основі Партії регіонів[5][6][7][8][9]. 2014 року була перейменована на «Наш край». Партія посіла третє місце на місцевих виборах 2015 року, отримавши 156 місць на посадах голів міст, селищ і сіл[10] та 4375 депутатських мандатів[11]. Українські ЗМІ називають Наш край «партією мерів»[12].

Наш край
логотип
Заснована / зареєстрована 23 серпня 2011
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія соціал-лібералізм
соціал-демократія[1][2]


Очільник партії Олександр Мазурчак, Антон Кіссе, Сергій Шахов
Кольори білий, синій
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[3]
3 / 422
Обласні ради та рада м. Києва[4]
76 / 1820
Веб-сторінка nashkray.org
Політика України
Політичні партії
Вибори

На думку політологів, до партії входять екс-регіонали, впливові місцеві бізнесмени й «міцні господарники», що орієнтуються насамперед на електорат «Партії регіонів» південних та східних областей України[13][14]. Політолог ІПІЕНД НАН України Марія Кармазіна вважає, що партія є ідейною послідовницею проросійської «Партії регіонів»[15].

ІсторіяРедагувати

Партія була зареєстрована 23 серпня 2011 року під назвою «Блокова партія».

27 серпня 2015 року пройшов форум регіональних керівників партії, в якому взяли участь багато мерів та регіональних лідерів.[16] Схожі форуми відбулися у деяких інших областях.[17][18] Співзасновниками партії виступили Олександр Мазурчак, Юрій Гранатуров, Антон Кіссе та Сергій Кальцев[19], які до подій Революції гідності були членами Партії регіонів[20][21][22][23].

Одним з перших в Україні та першим серед народних депутатів 15 березня 2020 року захворів на коронавірусну хворобу один з лідерів партії Сергій Шахов.[24] 21 березня його було госпіталізовано з пневмонією до Олександрівської лікарні[25]. А вже 2 квітня він одужав і був виписаний з лікарні, додавши: «Я перехворів на коронавірус, лежав у державній лікарні, мене лікували українські лікарі»[26].

КерівництвоРедагувати

Очолюють партію 3 співголови: Олександр Мазурчак, Антон Кіссе та Сергій Шахов[27].

Ідеологія партіїРедагувати

На місцевих виборах України 2020 року партія намагається оминати гострі питання і позиціонувати себе як помірковану силу[14].

Проросійська ідеологія партіїРедагувати

Партія «Наш край» орієнтується на колишній електорат «Партії регіонів», й на думку політолога Марії Кармазіна є ідейною послідовницею проросійської партії «Партія регіонів»[15]. Політичний аналітик Денис Казанський називає партію «Наш край», разом з Опоблоком, умовно антимайданною партією[28].

Регіональна ідеологія партіїРедагувати

Партія також орієнтується на регіональні еліти[29] та представників місцевого самоврядування, як от мери великих міст.[30] Неофіційно «Наш край» називають «партією мерів», оскільки до її складу увійшло 60 чинних мерів та виконувачів обов'язків міських голів, в тому числі з центральних та західних областей України[31][32].

Участь у виборахРедагувати

Партія взяла участь у місцевих виборах 2015 року, отримавши 4640 депутатських місць[33][34]. За даними Комітету виборців України, «Наш край» став найрезультативнішою партією за співвідношенням обраних депутатів до зареєстрованих кандидатів, набравши 32,3 %.[35] У липні 2016 року на довиборах до ВРУ в окрузі № 114 (Луганщина) перемогу отримав Сергій Шахов[36]. За нього віддали голоси 37,62 % виборців[37].

За підсумками місцевих виборів 2015—2019 років партія увійшла до першої п'ятірки за кількістю обраних депутатів[38].

На перших виборах у новостворених об'єднаних територіальних громадах, які відбулися в грудні 2016 року, депутатами від «Нашого краю» стали 245 кандидатів.[джерело?]

11 грудня депутатами стали 89 представників партії з 15 ОТГ[39]. Леонід Душа став мером Батурина на Чернігівщині, а Анатолій Малахатка став головою Малотокмачанської сільської ради в Запорізькій області.

Партія отримала 30 % голосів на Миколаївщині та на Чернігівщині (32 %), майже 20 % на місцевих виборах на Донеччині[40].

На виборах в ОТГ 30 червня 2019 року партія посіла друге місце з 17,2 % мандатів. Депутатами стали 127 представників партії в 25 територіальних громадах[41][42].

На місцевих виборах до 86 ОТГ (69 сільських, 16 селищних, 1 міський), що відбулися 22 грудня 2019 року, в 21 області України, а також у додаткових місцевих вибори — в 33 ОТГ (20 сільських, 13 селищних) в 17 областях України «Наш край» отримав 61 мандат, що становить 6,7 % від всіх депутатів, обраних від партій, та посів третє місце серед партій на виборах[43].

За результатами виборів до Підгородненської міської ОТГ Дніпропетровської області, що відбулися 29 грудня 2019 року, «Наш край» отримав 15,05 % голосів, посівши друге місце[44].

На дострокових парламентських виборах влітку 2019 року народними депутатами Верховної Ради України 9-го скликання стали три представники партії: Антон Кіссе, Валерій Давиденко та Сергій Шахов.

ПриміткиРедагувати

  1. Наш край на сайті Ukraine Elections
  2. Наш край на сайті Дивись info
  3. Депутатські фракції і групи IX скликання
  4. Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату
  5. https://www.yampil.info/archives/40932.html
  6. https://tyzhden.ua/Politics/247190
  7. https://glavcom.ua/country/politics/povstannya-dinozavriv-na-miscevi-vibori-zibralis-politiki-epohi-yanukovicha--704528.html
  8. https://www.pravda.com.ua/articles/2015/10/23/7085889/
  9. Місцеві вибори. Луганщина: дві колони ОПЗЖ та хитання «слуг». tyzhden.ua (en). Процитовано 2020-10-12. 
  10. Підсумки виборів-2015 по партіях. Всі результати (ІНФОГРАФІКА) – Depo.ua. www.depo.ua (uk). Процитовано 2020-03-03. 
  11. КВУ: БПП, "Батьківщина" і "Наш край" є лідерами за кількістю обраних депутатів місцевих рад. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-05. 
  12. Повернення міцних господарників: навіщо українцям партія мерів?. Слово і Діло (uk). Процитовано 2020-10-12. 
  13. Повернення міцних господарників: навіщо українцям партія мерів?. Слово і Діло (uk). Процитовано 2020-03-03. 
  14. а б Політика "без політики": "Наш край" у регіонах та Верховній Раді. pravda.com.ua. Процитовано 2020-03-03. 
  15. а б Марія Кармазіна. Регіональні політичні партії в Україні (1991 — початок 2018 рр.) // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. № 1 (93) від 2018 року. 311 стор.: С. 49
  16. Более 60 мэров украинских городов пойдут на выборы в составе партии "Наш край". Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 2020-03-03. 
  17. В Харькове пройдет форум партии "Наш край" | Стрічка.ком | Автоматичний інформаційний сервіс моніторингу та аналізу новин. web.archive.org. 2016-05-16. Процитовано 2020-03-03. 
  18. «Наш край»: Крепкие хозяйственники в городах делают вызов «политическим туристам». 0629.com.ua - Сайт города Мариуполя (ru-UA). Процитовано 2020-03-03. 
  19. У Києві відбувся Форум регіональних лідерів партії «Наш край»
  20. Ще один екс-соратник Тимошенко вступив до Партії регіонів
  21. Временный мэр Николаева Гранатуров покинул ПР
  22. «Главная партия в моей жизни — это партия моих избирателей», — Антон Киссе
  23. Сергей Кальцев сбросил старый якорь и дует в новые паруса
  24. Нардеп Шахов захворів на коронавірус, Українська правда, 18 березня 2020
  25. Хворого коронавірусом нардепа Шахова госпіталізували. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-03-21. 
  26. Перший заражений коронавірусом нардеп одужав. РБК-Україна. 2020-04-02. 
  27. О нас | НАШ КРАЙ | Официальный сайт Всеукраинской политической партии (ru-RU). Процитовано 2020-03-03. 
  28. Луна-кімната із червоними кульками. Як Анатолій Шарій перетворює ненависть на політичний капітал. Український тиждень № 21 (653) від 20 травня 2020
  29. Фісун, Олександр (2016). Неформальні інститути та неопатримоніальна демократія в Україні. Агора (укр). Процитовано 2020. 
  30. Бевз, Тетяна (2018). Специфіка функціонування регіонального політичного режиму Дніпропетровщини в умовах російсько-української війни (2014 - початок 2018 рр.) (uk). Процитовано 2020-03-03. 
  31. Мери понад 60 міст підуть на вибори з партією "Наш край". РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-05. 
  32. Україна, Віталій Червоненко ВВС. "Відродження" "Нашого краю": хто підбирає спадщину "регіоналів". BBC News Україна (uk). Процитовано 2020-03-03. 
  33. Результати місцевих виборів-2015. Найбільше втратила Самопоміч, додали Свобода й Опоблок. Висновки і прогоноз (+ІНФОГРАФІКА). ТЕКСТИ (en). Процитовано 2017-02-09. 
  34. КВУ підбив підсумки виборів 2015: результати партій. PRпортал Украины (ru). Процитовано 2017-02-09. 
  35. КВУ: БПП, "Батьківщина" і "Наш край" є лідерами за кількістю обраних депутатів місцевих рад. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-05. 
  36. Шахов выиграл выборы в Раду у экс-нардепа Мошенского в Луганской области. LB.ua. Процитовано 2017-02-09. 
  37. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 2017-02-11. Процитовано 2017-02-09. 
  38. ЦВК. Загальна кількість депутатських мандатів, отриманих кандидатами у депутати за результатами виборів. 
  39. «Наш край» посів друге місце на виборах у громадах | «НАШ КРАЙ» Офіційний сайт Всеукраїнської політичної партії. http://cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:КВУ%3A%20результати%20виборів%20в%20об'єднаних%20громадах%2011%20грудня%20за%20даними%20незалежних%20спостерігачів%20 (uk). Процитовано 2017-02-09. [недоступне посилання з вересня 2019]
  40. «Наш край» переміг на місцевих виборах 18 грудня ще в одній області – Запорізькій | «НАШ КРАЙ» Офіційний сайт Всеукраїнської політичної партії. nashkray.org (uk). Процитовано 2017-02-09. 
  41. "Наш край" у лідерах на виборах в ОТГ, - попередній підрахунок. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-03-03. 
  42. На виборах в об'єднаних громадах 30 червня перемагають "Батьківщина" і "Наш край" – результати попереднього підрахунку. gordonua.com. Процитовано 2020-03-03. 
  43. "Наш край" в трійці лідерів на виборах в ОТГ і перший за партсписками. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-03-03. 
  44. "Наш край" серед лідерів на виборах за партсписками на Дніпропетровщині, зазначають у партії. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-03-03. 

ПосиланняРедагувати