Велика Михайлівка

селище, центр Великомихайлівської селищної громади Роздільнянського району Одеської області

Вели́ка Миха́йлівка (до 1 лютого 1945 року — Гросулово[2][3]; Михайлівка) — селище в Україні, адміністративний центр Великомихайлівської селищної громади Роздільнянського району Одеської області.

Селище Велика Михайлівка
Церква святого Іоанна Богослова
Церква святого Іоанна Богослова
Церква святого Іоанна Богослова
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Великомихайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA51140010010046979
Основні дані
Засновано 1796 (228 років)
Колишня назва Богуславка, Гросулове
Статус із 2024 року
Площа км²
Населення 5303 особи (01.01.2022)[1]
Густота 1837,6 осіб/км²;
Поштовий індекс 67100
Телефонний код +380 4859
Географічні координати 47°04′42″ пн. ш. 29°51′12″ сх. д. / 47.07833° пн. ш. 29.85333° сх. д. / 47.07833; 29.85333Координати: 47°04′42″ пн. ш. 29°51′12″ сх. д. / 47.07833° пн. ш. 29.85333° сх. д. / 47.07833; 29.85333
Висота над рівнем моря 47 м
Водойма р. Кучурган


Відстань
Найближча залізнична станція: Веселий Кут
До станції: 17 км
До райцентру:
 - фізична: 30 км
 - автошляхами: 43 км
До обл. центру:
 - фізична: 94 км
 - автошляхами: 110 км
Селищна влада
Адреса 67100, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с-ще Велика Михайлівка, вул. Карбишева, 10
Вебсторінка Великомихайлівська селищна громада.
Карта
Велика Михайлівка. Карта розташування: Україна
Велика Михайлівка
Велика Михайлівка
Велика Михайлівка. Карта розташування: Одеська область
Велика Михайлівка
Велика Михайлівка
Мапа

Велика Михайлівка у Вікісховищі

Історичні відомості ред.

Станом на 1886 рік у містечку Михайлівка, центрі Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкала 351 особа, налічувалось 67 домогосподарств, існували станова квартира 1-го стану, школа, земська станція, 17 лавок, відбувались базари раз на 2 тижні[4]. За 10 верст — лютеранський молитовний будинок, лавка. За 15 верст — залізнична станція Веселий Кут.

До 25 жовтня 2020 року селище міського типу було адміністративним центром Великомихайлівського району, який був ліквідований, а громада відійшла до складу новоутвореного Роздільнянського району[5].

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, то ж селище міського типу Велика Михайлівка набуло статусу селища[6].

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Кількість Відсоток
українська 5513 94.39%
російська 262 4.49%
румунська 20 0.34%
вірменська 13 0.22%
болгарська 10 0.17%
білоруська 5 0.09%
гагаузька 2 0.03%
угорська 1 0.27%
інші/не вказали 1 0.04%
Усього 5841 100%

Персоналії ред.

Уродженці:

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 372–373, 886, 976.
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  6. Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
  7. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою населення 2001 мова не вказано текст

Література ред.

  • Г. Щіпковський. На берегах Кучургану: Нариси. — О.: АстроПринт, 1999. — 280 с.: фото. — Бібліогр. с. 224 (5 назв.).

Посилання ред.