Угорська мова — одна з мов національних меншин України. Поширена переважно в Закарпатській області, у районах вздовж кордону з Угорщиною.

Угорська мова як рідна за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Частка населення з рідною мовою угорською у міських, селищних та сільських радах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Частка угорців, що назвали рідною угорську мову у Закарпатській обл. за переписом 2001 р.
Частка циган, що назвали рідною угорську мову у Закарпатській обл. за переписом 2001 р.

Статистика ред.

За переписом 2001 р. її назвали рідною мовою — 156 566 осіб.[1], в тому числі 95,4% (149 431) етнічних угорців. У Закарпатській області угорську назвали рідною 97% етнічних угорців та 62% циган, а також значна частка словаків та чехів.[2].

Рідна мова угорців України за переписами, %[3][4][5][6]

1970 1979 1989 2001
угорська 97,8 96,7 95,6 95,4
українська 1,2 1,9 2,6 3,4
російська 0,9 1,3 1,6 1,0
інша 0,1 0,1 0,2 0,2

За переписом 2001 року, серед угорців України вказали на вільне володіння мовами:[7]

Вільне володіння мовами серед угорців УРСР за даними перепису 1989 р.:[8]

Вільне володіння мовами серед угорців УРСР за даними перепису 1979 р.:

Вільне володіння мовами серед угорців УРСР за даними перепису 1970 р.:[6]

Угорська, як рідна мова деяких народів Закарпатської області за переписом 2001 року[9]

угорці цигани українці росіяни
Берегове 99,2 99,2 1,4 0,7
Хуст 77,1 0,0
Мукачеве 92,4 87,3 0,4 0,1
Ужгород 87,7 5,2 0,5 0,1
Берегівський район 99,8 98,1 0,9 2,8
Хустський район 98,3 0,0
Іршавський район 73,7 0,0
Мукачівський район 98,9 92,6 0,1 0,6
Великоберезнянський район 66,7 0,0
Виноградівський район 97,9 15,0 0,7 0,4
Міжгірський район 25,0
Перечинський район 69,2 0,0
Рахівський район 75,9 0,0 0,1
Свалявський район 53,8 4,1 0,0
Тячівський район 93,8 0,0 0,2
Ужгородський район 99,0 80,2 0,3 0,3
Воловецький район 68,0 0,0
Закарпатська область 97,1 62,3 0,2 0,2

Угорська як рідна мова серед представників народів Закарпаття за переписом 1989 року:

загальна
чисельність
чисельність
угорськомовних
частка
угорськомовних
угорці 155 711 151 384 97,2%
цигани 12 131 7973 65,7%
італійці 49 24 49,0%
словаки 7 329 1 890 25,8%
чехи 516 82 15,9%
євреї 2 639 298 11,3%
вірмени 439 46 10,5%
поляки 690 39 5,7%
болгари 290 12 4,1%
литовці 159 6 3,8%
азербайджанці 577 7 1,2%
німці 3 478 36 1,0%
білоруси 2 521 15 0,6%
українці 976 749 4 605 0,5%
росіяни 49 458 172 0,35%
молдовани 963 3 0,31%
румуни 29 485 73 0,25%
Закарпатська
область
1 245 618 166 665 13,4%

Поширеність ред.

Поширеність угорської мови як рідної у містах та районах Закарпаття у 2001 р.[10][11]

Місто/Район Рідна мова угорська Угорці за національністю Угорськомовні
/ угорці
Берегівський район 80,2% 76,1% 1,05
м. Берегове 54,8% 48,1% 1,14
Ужгородський район 36,5% 33,4% 1,09
Виноградівський район 26,3% 26,2% 1,00
Мукачівський район 13,8% 12,7% 1,09
м. Мукачеве 9,6% 8,5% 1,13
м. Ужгород 7,0% 6,9% 1,02
м. Хуст 4,3% 5,4% 0,80
Хустський район 3,9% 3,9% 0,99
Тячівський район 2,8% 2,9% 0,97
Рахівський район 2,5% 3,2% 0,78
Свалявський район 0,5% 0,7% 0,71
Перечинський район 0,19% 0,28% 0,68
Іршавський район 0,09% 0,13% 0,69
Воловецький район 0,07% 0,10% 0,70
Великоберезнянський район 0,05% 0,07% 0,71
Міжгірський район 0,01% 0,04% 0,25
Закарпатська область 12,7% 12,1% 1,05

Населені пункти Закарпатської області, у яких угорську мову назвали рідною понад 50% населення.[10]

Населений пункт район % угорськомовних
с. Гетен Берегівський 98,6
с. Мала Добронь Ужгородський 98,5
с. Тисаагтелек Ужгородський 98,4
с. Бадалово Берегівський 98,2
с. Вари Берегівський 98,1
с. Галабор Берегівський 98,1
с. Попово Берегівський 98
с. Дерцен Мукачівський 97,8
с. Велика Добронь Ужгородський 97,7
с. Оклі Гедь Виноградівський 97,7
с. Тисобикень Виноградівський 97,7
с. Чомонин Мукачівський 97,7
с. Есень Ужгородський 97,6
с. Серне Мукачівський 97,5
с. Четфалва Берегівський 97,4
с. Велика Паладь Виноградівський 97,3
с. Форголань Виноградівський 97,2
с. Мале Попово Берегівський 97,1
с. Форнош Мукачівський 97
с. Оклі Виноградівський 96,7
с. Фертешолмаш Виноградівський 96,7
с. Рафайново Берегівський 96,4
с. Ботар Виноградівський 96,3
с. Дюла Виноградівський 96,1
с. Косонь Берегівський 96,1
с. Пийтерфолво Виноградівський 96,1
с. Гут Берегівський 95,8
с. Тисаашвань Ужгородський 95,7
с. Мала Бийгань Берегівський 95,6
с. Чорний Потік Виноградівський 95,3
с. Шом Берегівський 95,2
с. Боржава Берегівський 95,1
с. Оросієво Берегівський 95,1
с. Соловка Ужгородський 94,8
с. Запсонь Берегівський 94,3
с. Гать Берегівський 94,2
с. Вербовець Виноградівський 94,1
с. Малі Селменці Ужгородський 92,5
с. Тисауйфалу Ужгородський 92,1
с. Великі Геївці Ужгородський 91,5
с. Яноші Берегівський 91,5
с. Малі Геївці Ужгородський 91,2
с. Бене Берегівський 90,6
с. Балажер Берегівський 90,3
с. Шаланки Виноградівський 89,6
с. Геча Берегівський 88,6
с. Паладь-Комарівці Ужгородський 88,3
с. Галоч Ужгородський 88
с. Чома Берегівський 88
с. Велика Бийгань Берегівський 87,5
с. Великі Береги Берегівський 87,4
с. Астей Берегівський 87,3
с. Кідьош Берегівський 86,9
с. Неветленфолу Виноградівський 86,8
с. Баркасово Мукачівський 86,6
с. Дийда Берегівський 83,4
с. Карачин Виноградівський 83,3
с. Тийглаш Ужгородський 82,9
с. Мужієво Берегівський 82,3
с. Берегуйфалу Берегівський 82,2
смт Вилок Виноградівський 81,5
с. Ратівці Ужгородський 80,7
с. Мочола Берегівський 80,2
с. Батфа Ужгородський 79,7
с. Горонглаб Берегівський 79,1
с. Сюрте Ужгородський 78,8
с. Батрадь Берегівський 77,2
с. Перехрестя Виноградівський 74,2
с. Палло Ужгородський 73
с. Нове Клинове Виноградівський 68,5
с. Нове Село Виноградівський 68,5
с. Чепа Виноградівський 66,9
с. Матійово Виноградівський 66,5
с. Ботфалва Ужгородський 66
смт Батьово Берегівський 64,6
с. Жнятино Мукачівський 63,4
с. Соломоново Ужгородський 59,9
с. Шишлівці Ужгородський 59,6
м. Берегове Берегове (міськрада) 55,9
с. Холмець Ужгородський 51,1
с. Концово Ужгородський 50,2

Угорська мова визнана регіональною:

Освіта ред.

У Закарпатській області освіту угорською мовою отримують більше 10% учнів шкіл, з кінця 1980-х частка учнів угорськомовних шкіл зросла з 8,5% до 10,3% у 1997-2000 рр. У 1999/2000 навчальному році 10,4% першокласників Закарпатської області пішли до шкіл з навчанням угорською мовою.[16]

Стан освіти угорською мовою в Україні у 2008/2009 н.р.[17]

Примітки ред.

  1. Розподіл населення за національністю та рідною мовою за переписом 2001 р.
  2. Source: Держкомітет статистики України [Архівовано 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  3. Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  4. Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  5. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 30 серпня 2013.
  6. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  7. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  8. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 30 серпня 2013.
  9. Molnár József – Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)
  10. а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
  11. Угорська національна меншина в державотворчому процесі України за роки незалежності (1991-2006 рр.)
  12. Повний текст рішення щодо надання статусу регіональної угорській мові в Берегові // Сайт Мукачево.net
  13. Угорська отримала статус регіональної у місті на Закарпатті // Сайт www.day.kiev.ua, 7.09.2012
  14. Угорська мова стала регіональною на Берегівщині
  15. Угорська мова стала регіональною вже у другому районі Закарпаття. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 1 серпня 2013.
  16. OROSZ ILDIKÓ: A MAGYAR NYELVŰ OKTATÁS KÁRPÁTALJÁN Iskolák
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 квітня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.