Міняйлівка

село Петропавлівської сільської громади, Білгород-Дністровський район, Одеська область

Міня́йлівка — село в Україні, у Петропавлівській сільській громаді Білгород-Дністровського району Одеської області, Україна. Населення становить 1645 осіб.

село Міняйлівка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Петропавлівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51040150020036270
Основні дані
Засноване 1945 (79 років)
Населення 1645
Площа 2,62 км²
Густота населення 627,86 осіб/км²
Поштовий індекс 68210
Телефонний код +380 4848
Географічні дані
Географічні координати 46°22′58″ пн. ш. 29°31′05″ сх. д. / 46.38278° пн. ш. 29.51806° сх. д. / 46.38278; 29.51806Координати: 46°22′58″ пн. ш. 29°31′05″ сх. д. / 46.38278° пн. ш. 29.51806° сх. д. / 46.38278; 29.51806
Середня висота
над рівнем моря
41 м
Водойми р. Сарата
Місцева влада
Адреса ради 68211, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Петропавлівка, вул. Гагаріна, 1
Карта
Міняйлівка. Карта розташування: Україна
Міняйлівка
Міняйлівка
Міняйлівка. Карта розташування: Одеська область
Міняйлівка
Міняйлівка
Мапа
Мапа

Історія ред.

У січні 1941 року мешканців німецької національності вивезли до Вартегау, натомість привезли українців із села Милків Любачівського району Львівської області.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 року перейменували населені пункти Монжанської сільської ради Бородінського району Ізмаїльської області: колишню німецьку колонію Аніноса — на село Михайлівка, село Монжа — на село Міняйлівка, а Монжанську сільську раду в Міняйлівську[1][2].

Більшість українців втекли або вмерли під час голодомору 1945—1947 років.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Саратського району, село увійшло до складу Білгород-Дністровського району[3].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села, яке тоді входило до складу Тарутинського району, становила 1432 особи, з яких 673 чоловіки та 759 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1642 особи.[5]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
румунська 97,87 %
російська 1,40 %
українська 0,43 %
болгарська 0,18 %
гагаузька 0,12 %

Примітки ред.

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 року «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
  2. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.