Тарутинський район

колишній район в Одеській області (Україна)

Тарутинський район — колишня адміністративна одиниця, що розташовувалася на заході Одеської області (найбільший колишній район області за площею). Районний центр — Тарутине.

Тарутинський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Ізмаїльська область
Одеська область Одеська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР) →
Україна Україна
Область: Ізмаїльська область
Одеська область Одеська область
Код КОАТУУ: 5124700000
Утворений: 11 листопада 1940 р.
Ліквідований: 17 липня 2020 р.[1]
Населення: 39854 (на 1 липня 2020)[2]
Площа: 1874 км²
Густота: 22.2 осіб/км²
Тел. код: +380-4847
Поштові індекси: 68500—68558
Населені пункти та ради
Районний центр: смт. Тарутине
Селищні ради: 4
Сільські ради: 23
Смт: 4
Села: 47
Районна влада
Голова ради: Тасмасис Олександр Іванович
Голова РДА: Орехівський Володимир Данилович[3]
Вебсторінка: Тарутинська РДА
Тарутинська районна рада
Адреса: 68500, Одеська область, Тарутитський р-н, смт. Тарутине, вул. Широка, 1
Мапа
Мапа

Тарутинський район у Вікісховищі


Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX[1].

Географія ред.

Тарутинський район розташовувався на півночі південної частини Одеської області України. На сході межує з Саратським, з Арцизьким і Болградським районами — на півдні та південному заході відповідно. Решту району обмежує кордон з Молдовою.

  Молдова   Молдова Саратський район
  Молдова   Арцизький район
Болградський район Арцизький район Арцизький район

Територією району протікають річки Киргиж-Китай, Аліяга, Когильник, Чага. Поблизу села Лісне розташовано ботанічний заказник державного значення Староманзирський, ландшафтний заказник місцевого значення Діброва Могилевська, ландшафтний заказник місцевого значення Діброва Манзирська.

Адміністративний устрій ред.

Кількість рад:

  • селищних — 4
  • сільських — 23

Кількість населених пунктів:

  • селищ міського типу — 4

смт Березине

смт Бородіно

смт Тарутине

смт Серпневе

  • сіл — 47

Населення ред.

Національний склад населення району за переписом 2001 року[4]

Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)[5]

українська російська болгарська молдовська гагаузька циганська
Тарутинський район 18,8 32,9 31,7 12,7 3,3 0,1
смт Тарутине 14,3 54,1 26,8 3,0 1,5 -
смт Березине 21,0 45,1 12,8 11,0 7,4 1,0
смт Бородіно 20,9 51,0 13,9 11,6 1,4 -
смт Серпневе 6,7 67,5 7,6 7,2 11,0 -
с. Олександрівка 84,3 11,3 0,2 3,6 0,6 -
с. Весела Долина 6,4 87,6 3,2 2,6 - -
с. Виноградівка 4,9 2,5 89,1 1,9 1,5 0,1
с. Вознесенка Друга 29,9 7,8 44,2 10,8 6,8 -
с. Благодатне 86,8 13,2 - - - -
с. Кролівка 3,4 11,2 73,0 11,2 1,1 -
с. Скриванівка 84,0 13,6 - 2,5 - -
с. Червоне 6,2 5,2 76,4 4,0 8,1 -
с. Вільне 1,6 2,7 92,7 1,3 1,3 0,1
с. Височанське 94,0 2,6 0,4 2,7 0,2 -
с. Ганнівка 96,9 2,8 - 0,4 - -
с. Ганновка 2,3 54,7 2,9 37,4 2,8 -
с. Новоселовка 6,5 13,6 0,7 79,4 - -
с. Євгенівка 5,4 9,3 68,7 15,5 0,8 -
с. Володимирівка 1,2 6,8 88,5 1,6 1,6 -
с. Рівне 2,3 2,9 90,4 3,6 0,6 -
с. Калачівка 31,6 11,4 17,8 37,2 1,2 0,5
с. Слобідка 9,3 45,7 6,6 36,0 1,0 -
с. Красне 15,6 60,1 8,4 3,3 12,3 -
с. Ламбровка 8,4 61,4 12,7 16,4 1,0 -
с. Лісне 6,3 69,8 1,4 21,3 0,5 -
с. Малоярославець Другий 26,2 20,4 44,7 1,1 7,5 -
с. Надрічне 2,5 3,8 1,2 91,6 0,5 -
с. Іванчанка 2,4 1,6 0,7 91,5 0,9 -
с. Миколаївка 1,9 91,5 0,8 4,5 1,1 -
с. Нове Тарутине 46,1 22,5 12,2 17,0 0,9 0,5
с. Булатівка 16,7 66,7 - 16,7 - -
с. Новоукраїнка 89,7 2,6 0,7 6,3 0,4 -
с. Олексіївка 28,9 2,2 38,9 28,9 1,1 -
с. Підгірне 1,8 51,2 29,8 15,5 0,6 -
с. Плачинда 72,9 2,9 4,3 20,0 - -
с. Зелена Долина - - - - - -
с. Перемога 5,5 4,3 84,3 2,2 3,3 -
с. Єлизаветівка 3,0 8,5 82,0 4,1 1,6 0,3
с. Роза 18,9 2,2 78,9 - - -
с. Петрівка 88,1 3,6 1,9 6,0 0,2 -
с. Жовтневе 19,4 7,1 1,6 67,1 0,4 -
с. Новосілка 38,0 0,5 3,0 58,0 0,5 -
с. Петросталь 5,5 4,2 85,6 3,6 0,7 -
с. Сухувате 19,5 15,9 17,1 46,3 1,2 -
с. Підгірне 5,6 37,7 27,0 9,6 19,6 -
с. Рівне 3,1 4,0 90,5 1,2 1,0 -
с. Лужанка 4,5 20,6 66,9 1,4 6,4 -
с. Юр'ївка 10,6 17,2 46,8 25,3 - -
с. Богданівка 3,8 7,0 85,4 3,2 0,2 -
с. Єлізаветівка 71,5 6,8 4,7 15,6 0,6 0,3
с. Ярове 2,8 2,5 91,3 1,8 0,3 -
с. Малоярославець Перший 17,6 37,8 4,5 38,6 1,3 -

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тарутинського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 43,81 % (проголосували 13 854 із 31 623 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,39 % (4 072 виборців); Сергій Тігіпко — 28,97 % (4 014 виборців), Юлія Тимошенко — 7,42 % (1 028 виборців), Михайло Добкін — 7,22 % (1 000 виборців), Василь Цушко — 5,93 % (822 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,39 %.[6]

Відомі уродженці ред.

  • Гохберг Ізраїль Цудикович (1928—2009) — ізраїльський математик, один із найбільших теоретиків у області функціонального аналізу.
  • Лучіан Пінтіліе (1933) — румунський режисер театру і кіно, письменник, актор.
  • Цинклер Володимир Борисович (1937—2016) — радянський молдавський футболіст і тренер, Заслужений тренер Молдавської РСР.
  • Балтажи Микола Федорович (1956) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
  • Стоянов Юрій Миколайович (1957) — російський актор театру і кіно, Народний артист Російської Федерації (2001).
  • Кіссе Антон Іванович (1958) — український політик, депутат Верховної Ради України IV, VII і VIII скликань, президент Асоціації болгар України.
  • Цушко Василь Петрович (1963) — український політик, 7-й Міністр внутрішніх справ України, 20-й Міністр економіки України.
  • Полторак Степан Тимофійович (1965) — український військовий діяч, 14-й Міністр оборони України, Генерал армії України.
  • Гриневецький Сергій Рафаїлович (1957) — український політик, депутат Верховної Ради 3-го та 6-го скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, заступник співголови групи міжпарламентських зв'язків із Російською Федерацією, голова Одеської облдержадміністрації (1998—2005).

Примітки ред.

  1. а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020. 
  3. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 48/2020-рп «Про призначення В.Орехівського головою Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області»
  4. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  5. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 березня 2013. 
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 1 квітня 2016. 

Посилання ред.