Бородіно (смт)

смт у Болградському районі Одеської області. Адміністративний центр Бородінської селищної громади.

Бородіно́ (у минулому — Село № 1) — селище міського типу в Болградському районі Одеської області. Адміністративний центр Бородінської селищної громади Болградського району. За 12 км на північний схід від залізничної станції Березине, на шляху БендериІзмаїл.

смт Бородіно
Братська могила радянських воїнів у Бородіні
Братська могила радянських воїнів у Бородіні
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Болградський район
Громада Бородінська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA51060050010081046
Облікова картка Бородіно (смт) 
Основні дані
Засноване 1814
Колишня назва Село № 1
Статус із 13.01.1961 року
Площа км²
Населення 1545 (01.01.2019)[1]
Густота 526 осіб/км²
Поштовий індекс 68540
Телефонний код +380 4847
Географічні координати 46°18′02″ пн. ш. 29°14′34″ сх. д. / 46.30056° пн. ш. 29.24278° сх. д. / 46.30056; 29.24278Координати: 46°18′02″ пн. ш. 29°14′34″ сх. д. / 46.30056° пн. ш. 29.24278° сх. д. / 46.30056; 29.24278
Висота над рівнем моря 56 м
Водойма р. Сака, Арса
Відстань
Найближча залізнична станція: Березине
До станції: 12 км
До райцентру:
 - автошляхами: 19 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 136 км
Селищна влада
Адреса 68540, Одеська область, Болградський район, смт. Бородіно, вул. Миру, 132
Голова селищної ради Арнаутов Степан Степанович
Карта
Бородіно. Карта розташування: Україна
Бородіно
Бородіно
Бородіно. Карта розташування: Одеська область
Бородіно
Бородіно

Commons-logo.svg Бородіно у Вікісховищі

Історичні відомостіРедагувати

Засноване на початку 19 століття німецькими колоністами.

Назване на честь перемоги російських військ над французькою армією Наполеона І в Бородінській битві під Москвою.

За даними 1859 року у німецькій колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (812 чоловічої статі та 806 — жіночої), налічувалось 149 дворових господарств, існувала лютеранська церква та сільське училище[2].

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2903 особи, налічувалось 151 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок, школа, поштова станція та лавка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2027 осіб (1014 чоловічої статі та 1013 — жіночої), з яких 1947 — лютеранської віри[4].

У 1912 році поблизу селища було знайдено Бородінський скарб, що складається із золотих, срібних, бронзових виробів, має рідкісні породу нефриту і тальку. Він датується 2 тис. р. до н.е.

22 квітня 1941 року село Бородіно передане з Тарутинського району до Манзирського, райцентр перенесений з Манзиру до Бородіно і район перейменований на Бородінський.[5]

У роки Другої світової війни 157 жителів Бородіно брали участь у боях з нацистськими окупантами, 58 з них загинули.

30 грудня 1962 р. Бородінський район ліквідований і Бородіно увійшло до складу Тарутинського району Одеської області.[6]

У липні 1995 Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Бородінського колгоспу.[7]

Сучасний станРедагувати

Від районного центру до селища можна дістатися автошляхом Т 1644.

У Бородіно є промисловий і харчокомбінат, інкубаторна станція, лісництво, РТС, середня школа, дитячий садок "Сонечко", будинок культури, 2 бібліотеки. В районі — посіви озимої пшениці, кукурудзи; виноградники, сади.

ПостатіРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 341)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-7)
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 22 квітня 1941 «Про перечислення села Бородіно з Тарутинського району, Ізмаїльської області, до складу Манзирського району, перенесення районного центру та перейменування Манзирського району, Ізмаїльської області»
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 10/9 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  7. "03566601 Радгосп "Бородинський", смт Бородіно Тарутинського району"
    Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»