Удобне

село Маяківської сільської громади, Одеський район, Одеська область

Удо́бне (до 14.11.1945 Ганкишло[1][2]) — село Маяківської сільської громади Одеського району Одеської області, Україна. Населення становить 1947 осіб.

село Удобне
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район Одеський район
Тер. громада Маяківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51100210050024818
Облікова картка Удобне 
Основні дані
Населення 1947
Площа 3,08 км²
Густота населення 632,14 осіб/км²
Поштовий індекс 67731
Телефонний код +380 4849
Географічні дані
Географічні координати 46°22′51″ пн. ш. 30°2′36″ сх. д. / 46.38083° пн. ш. 30.04333° сх. д. / 46.38083; 30.04333
Місцева влада
Адреса ради 67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Богачова, 99
Карта
Удобне. Карта розташування: Україна
Удобне
Удобне
Удобне. Карта розташування: Одеська область
Удобне
Удобне
Мапа
Мапа

CMNS: Удобне у Вікісховищі

Історія

ред.

За даними 1859 року у казеному селі Ганкишло (Кишло Ханулуй) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 723 особи (368 чоловічої статі та 355 — жіночої), налічувалось 112 дворових господарств, існували православна церква[3].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Паланської волості мешкало 764 особи, налічувалось 150 дворових господарств, існували православна церква, школа та гончарний завод[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1503 осіб (709 чоловічої статі та 714 — жіночої), з яких 1407 — православної віри[5].

Населення

ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1906 осіб, з яких 852 чоловіки та 1054 жінки.[6]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1937 осіб.[7]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 91,88 %
румунська 4,78 %
російська 3,03 %
білоруська 0,1 %
болгарська 0,05 %
вірменська 0,05 %
гагаузька 0,05 %

Примітки

ред.
  1. Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 952, 1030.
  3. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 190)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-6. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.