Відкрити головне меню

Лучисте

село в Алуштинській міській раді Криму

Лучи́сте (до 1944 року — Демірджі, крим. Demirci) — село в Україні, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Розташоване за 14 км на північ від Алушти, на південь від Ангарського перевалу. Населення — 1044 чол. (на 2006 р.). Північніше розташовані Долина Привидів та Демерджі-яйла.

село Лучисте
COA Luchyste, Alushtynska, Crimea.svg FLA Luchyste, Alushtynska, Crimea.svg
Герб Лучистого Прапор Лучистого
Лучисте. Вид з Чатир-Дагу.
Лучисте. Вид з Чатир-Дагу.
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Алуштинська міська рада
Рада/громада Лучистівська сільська рада
Код КОАТУУ 0110391401
Облікова картка Лучисте 
Основні дані
Населення 1 044
Поштовий індекс 98530
Телефонний код +380 6560
Географічні дані
Географічні координати 44°44′14″ пн. ш. 34°24′02″ сх. д. / 44.73722° пн. ш. 34.40056° сх. д. / 44.73722; 34.40056Координати: 44°44′14″ пн. ш. 34°24′02″ сх. д. / 44.73722° пн. ш. 34.40056° сх. д. / 44.73722; 34.40056
Місцева влада
Адреса ради 98530, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міськрада, с. Лучисте, вул. Шосейна, 22
Карта
Лучисте. Карта розташування: Україна
Лучисте
Лучисте
Лучисте. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Лучисте
Лучисте
Мапа

Лучисте у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

На місці нинішнього села в VI–VII ст. існувало поселення Фуни, в якому жили ковалі, теслярі, лимарі. У XIII ст. воно стало називатися Демерджі. Неподалік села виявлено залишки двох поселень доби неоліту, поселення доби бронзи, трьох таврських могильників.

У XIV ст. феодоріти будують за 2 кілометри на північ від села фортецю Фуна, яка була східним форпостом їх держави. Фортецю зруйнували османи в 1475. Однак чи належало само село державі Феодоро невідомо, бо в цей період тут проходив кордон володінь феодорітів та генуезців, яким належала фортеця Алустон.

До 1945 село носило назву Демерджі.

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1044 осіб[1]. Мовний склад населення села був таким[2]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 68 6,51
російська 817 78,26
кримськотатарська 152 14,56
білоруська 1 0,1
болгарська 1 0,1

ПриміткиРедагувати

Посилання та джерелаРедагувати