Відкрити головне меню

Кузнеці́вка (німецька колонія поселенців № 8, «Wickerau», а також іменувалася як Wikkera, Kusnezowka, Kuznecewkn, Кузнецовка)[2] — село в Україні, в Розівському районі Запорізької області. Населення становить 361 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кузнецівська сільська рада.

село Кузнецівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Розівський район
Рада/громада Кузнецівська сільська рада
Код КОАТУУ 2324982001
Облікова картка Кузнецівка 
Основні дані
Засноване 1824[1]
Населення 361
Площа 0,115 км²
Густота населення 3139,13 осіб/км²
Поштовий індекс 70322
Телефонний код +380 6162
Географічні дані
Географічні координати 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д. / 47.36139; 36.98694Координати: 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д. / 47.36139; 36.98694
Середня висота
над рівнем моря
220 м
Водойми річки Суха Яла
Відстань до
обласного центру
183 км
Відстань до
районного центру
8,8 км
Найближча залізнична станція Розівка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 70322, Запорізька обл., Розівський р-н, с. Кузнецівка, вул.Миру, 60, тел. 9-86-42
Сільський голова Дернова Надія Євгеніївна
Карта
Кузнецівка. Карта розташування: Україна
Кузнецівка
Кузнецівка
Кузнецівка. Карта розташування: Запорізька область
Кузнецівка
Кузнецівка
Мапа

Географічне розташуванняРедагувати

Село Кузнецівка знаходиться біля витоків річки Суха Яла, на відстані 3,5 км від сіл Багатівка, Зоряне та Шевченківське (Куйбишевський район). Поруч проходить залізниця, станція Платформа 361 км за 1 км.

ІсторіяРедагувати

Поблизу Шевченківського знайдено кам'яні знаряддя доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).


ЕтимологіяРедагувати

Німецька назва села походить від однойменного найменування прусського поселення нім. Wickerau (сучасне найменування пол. Wikrowo).

Період розвитку в Російській імперіїРедагувати

Німецька колонія № 8 Вікерау над Водяним буєраком, лівим відгалуженням Сасахулахом, була заснована в 1824 роках на площі в 1560 десятин землі. Була розміщена у 75 км на північний захід від Маріуполя німецькими переселенцями (26 сімей) із Ельблонга (нім. Elbing) Західної Пруссії.

За даними 1859 року у Вікерау було 26 подвір'їв, 361 мешканців, 1 завод.[3]

До 1917 року у складі Катеринославської губернії, Маріупольського / Олександрівського повітів, Маріупольського колоніального округу, Олександро-Невської (Грунауської) волості.

Радянський періодРедагувати

У радянський період у складі Запорізькій / Дніпропетровської областей, ім. В. В. Куйбишева (Царекостянтинівський) / Люксембурзький німецький район.[4].

У 1931 році утворена сільська рада.

Під час Другої світової війни село було спалене. За післявоєнні роки воно повністю відбудоване.

ЕкономікаРедагувати

  • «Авангард», агрофірма, ТОВ.

Суспільно-політичне життяРедагувати

РелігіяРедагувати

Село належало до приходу Грюнау (нім. Grünau): протестантська деномінація — Євангелістський релігійний прихід.

Світське життяРедагувати

У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 15 школярів.

Відомі особистостіРедагувати

Першими переселенцями, що заснували село, були: Brodt, Deutschmann, Golbing, Goldbeck з Wolfdorf/Rosenberg-Opr., Hochbaum, Janke, Kenner, Koschke, Litke, Mähler, Ohm, Preiss, Richter, Riegel, Tuchel, Weissohr, Wulfert.

Статистика зміни чисельності населенняРедагувати

У 1857 році в селі було 26 дворів і 10 безземельних сімей.

Рік К-сть насел.
1859 414/361
1885 706
1897 339
1905 312
1908 390
1911 408
1912 412
1918 412
1919 388

ТерактРедагувати

За декілька кілометрів від села 20 січня 2015 р. о 15:00 було підірвано залізничний міст на 360 км ділянки Комиш-ЗоряРозівка. Під час теракту мостом рухався залізничний потяг за маршрутом Кривий РігСартана. Внаслідок вибуху 20 вагонів із концентратом перекинулись і зійшли з рейок. Залізничне сполучення із частиною України, що ще не перебуває під ДНР, припинене. З Маріуполя та Волновахи можна дістатися до України тільки через Бердянськ.[5]

ЛітератураРедагувати

  • Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) (нім.)
  • Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
  • Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
  • КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
  • Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
  • Список заарештованих НКВС (англ.)
  • Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
  • Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Wickerau Nr. 8
  2. Маріупольський повіт
  3. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  4. Российские немцы. История и современность Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Біля Розівки терористи підірвали залізничний міст. Маріуполь відрізано від решти міст у залізничному сполученні (ДОПОВНЕНО)](рос.)