Кузнецівка

село Кузнецівка
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Пологівський район
Громада	Розівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA23100230140082974
Облікова картка	Кузнецівка
Основні дані
Засноване	1824
Перша згадка	1824 (200 років)
Населення	361
Площа	0,115 км²
Густота населення	3139,13 осіб/км²
Поштовий індекс	70322
Телефонний код	+380 6162
Географічні дані
Географічні координати	47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д.Координати: 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	220 м
Водойми	річки Суха Яла
Відстань до; обласного центру	183 км
Відстань до; районного центру	8,8 км
Найближча залізнична станція	Розівка
Відстань до; залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	70300, Запорізька обл., Пологівський р-н, селище Розівка, вул. Каштанова, буд. 14. (Тимчасова адреса: інд.69001, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, б.7, каб.6)
Сільський голова	Дернова Надія Євгеніївна
Карта
	Кузнецівка
	Кузнецівка
Мапа
	Кузнецівка у Вікісховищі

Кузнеці́вка (німецька колонія поселенців № 8, «Wickerau», а також іменувалася як Wikkera, Kusnezowka, Kuznecewkn, Кузнецовка)^[2] — село в Україні, у Розівській селищній громаді Пологівського району Запорізької області. Населення становить 361 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Кузнецівська сільська рада.

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року в ході російсько-української війни.

Географія

Село Кузнецівка знаходиться біля витоків річки Суха Яла, на відстані 3,5 км від сіл Багатівка, Зоряне та Шевченківське (Куйбишевський район). Поруч проходить залізниця, станція Платформа 361 км за 1 км.

Історія

Поблизу Шевченківського знайдено кам'яні знаряддя доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).

Етимологія

Німецька назва села походить від однойменного найменування прусського поселення нім. Wickerau (сучасне найменування пол. Wikrowo).

Період розвитку в Російській імперії

Німецька колонія № 8 Вікерау над Водяним буєраком, лівим відгалуженням Сасахулахом, була заснована в 1824 роках на площі в 1560 десятин землі. Була розміщена у 75 км на північний захід від Маріуполя німецькими переселенцями (26 сімей) із Ельблонга (нім. Elbing) Західної Пруссії.

За даними 1859 року у Вікерау було 26 подвір'їв, 361 мешканців, 1 завод.^[3]

До 1917 року у складі Катеринославської губернії, Маріупольського / Олександрівського повітів, Маріупольського колоніального округу, Олександро-Невської (Грунауської) волості.

Радянський період

У радянський період у складі Запорізькій / Дніпропетровської областей, ім. В. В. Куйбишева (Царекостянтинівський) / Люксембурзький німецький район.^[4].

У 1931 році утворена сільська рада.

Під час Другої світової війни село було спалене. За післявоєнні роки воно повністю відбудоване.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Розівської селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Розівського району увійшло до складу Пологівського району^[6].

Економіка

«Авангард», агрофірма, ТОВ.

Суспільно-політичне життя

Релігія

Село належало до приходу Грюнау (нім. Grünau): протестантська деномінація — Євангелістський релігійний прихід.

Світське життя

У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 15 школярів.

Відомі особистості

Першими переселенцями, що заснували село, були: Brodt, Deutschmann, Golbing, Goldbeck з Wolfdorf/Rosenberg-Opr., Hochbaum, Janke, Kenner, Koschke, Litke, Mähler, Ohm, Preiss, Richter, Riegel, Tuchel, Weissohr, Wulfert.

Статистика зміни чисельності населення

У 1857 році в селі було 26 дворів і 10 безземельних сімей.

Рік	К-сть насел.
1859	414/361
1885	706
1897	339
1905	312
1908	390
1911	408
1912	412
1918	412
1919	388

Теракт

За декілька кілометрів від села 20 січня 2015 р. о 15:00 було підірвано залізничний міст на 360 км ділянки Комиш-Зоря—Розівка. Під час теракту мостом рухався залізничний потяг за маршрутом Кривий Ріг—Сартана. Внаслідок вибуху 20 вагонів із концентратом перекинулись і зійшли з рейок. Залізничне сполучення із частиною України, що ще не перебуває під ДНР, припинене. З Маріуполя та Волновахи можна дістатися до України тільки через Бердянськ.^[7]

Примітки

↑ Wickerau Nr. 8^{[недоступне посилання]}
↑ Маріупольський повіт
↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
↑ Российские немцы. История и современность [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Біля Розівки терористи підірвали залізничний міст. Маріуполь відрізано від решти міст у залізничному сполученні (ДОПОВНЕНО) [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
Список заарештованих НКВС [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)

Посилання

Погода в селі Кузнецівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Wickerau Nr. 8^{[недоступне посилання]}

[2] Маріупольський повіт

[3] Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)

[4] Российские немцы. История и современность [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

[5] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] Біля Розівки терористи підірвали залізничний міст. Маріуполь відрізано від решти міст у залізничному сполученні (ДОПОВНЕНО) [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]