Донецька народна республіка

самопроголошене квазідержавне утворення в межах Донецької області України. За заявами прокуратури України — терористична організація
(Перенаправлено з ДНР)

«Доне́цька наро́дна респу́бліка» (рос. Донецкая народная республика) або «ДНР» — окупаційний маріонетковий режим, встановлений Російською Федерацією на окупованій нею території окремих районів Донецької області України[2], самоназва терористичного квазідержавного утворення[3], визнаного лише РФ, Сирією, КНДР та частково визнаними державами Абхазією й Південної Осетією, Придністров'ям, Білорусю, Венесуелою, Кубою, Нікарагуа та Республікою Сербською як окрема держава.

«Донецька народна республіка»
рос. «Донецкая народная республика»
Участь у війнах: Війна на сході України, Російське вторгнення в Україну (2022)
Flag of Donetsk Republic.svg
Прапор терористичного угруповання «ДНР»
Сформоване: 7 квітня 2014
Розформоване: 30 вересня 2022
Ідеологія: рашизм[1], тероризм
Лідери: Денис Пушилін, Хоценко Віталій
Штаб-квартира: Донецьк
Регіон діяльності: ОРДЛО України
Союзники: Flag of Lugansk People's Republic.svg «ЛНР»
Росія Росія
Опоненти: Україна Україна
Участь у конфліктах: Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (2022)
Сайт: dnronline.su(рос.)

Commons-logo.svg Донецька народна республіка у Вікісховищі

Із 18 січня 2018 року вживання терміну «ДНР» в Україні є неправомірним[4]. Згідно з законом[5], правильно називати — окупаційна адміністрація РФ в окупованій Донецькій області.

«Донецькою народною республікою» також називають терористичне угруповання, що діє на окупованих територіях Донецької області[6][7][8]. Ця організація декларує намір збройним шляхом встановити свій контроль над Донецькою областю України[9] й претендує на визнання підконтрольної їй території окремою державою[10]. До 2022 року Російська Федерація офіційно не визнавала суверенітету «Донецької народної республіки»[11], однак на неофіційному рівні, згідно з доказами, наданими українськими та міжнародними експертами, надавала їй військову, економічну, політичну й дипломатичну підтримку[12][13][14]. З 13 квітня 2014 до 30 квітня 2018 в Донецькій області тривала антитерористична операція з метою зупинити терористів[15]. Після АТО на сході України була введена в дію Операція об'єднаних сил (ООС)[16].

«ДНР» визначає себе як парламентську республіку з можливістю приєднання до Росії як рівноправного суб'єкта з російським рублем як грошовою одиницею[17] й панівною релігією — православ'ям[18].

«Донецьку республіку» проголошено в Донецьку 7 квітня 2014 року[19], 13 квітня виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов оголосив про рішення розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України.[20]

4 лютого 2015 року депутати «Донецької Народної Республіки» проголосили «ДНР» державою-наступником Донецько-Криворізької Республіки,[21][22] справжня назва якої Донецько-Криворізька Радянська Республіка.[23]

Історія

 
Території, що підконтрольні «ДНР» та «ЛНР», станом на березень 2022 року (карта оновлюється).

Передісторія, 2005—2007

6 грудня 2005 року в Донецьку створили міську організацію «Донецька Республіка». Засновниками стали Олександр Цуркан, який працював під час президентських виборів 2004 року в структурі штабу Віктора Януковича в Донецькій області[24], Олег Фролов та Андрій Пургін. 9 грудня 2005 року створено Донецьку обласну організацію «Донецька Республіка», де засновниками стали Олександр Цуркан, Андрій Пургін і Притков Геннадій Семенович[25].

15 листопада 2006 року Донецька громадська організація «Донецька республіка» отримала дозвіл у мерії Донецька, де з 2002 року головував Олександр Лук'янченко, на збір підписів про проведення референдуму щодо «незалежності Донбасу … як це зробило Придністров'я» й створення «Донецької федеративної республіки», після чого почала відкритий збір підписів за вихід зі складу України та об'єднання в одне державне утворення на базі Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Херсонської й Запорізької «республік»[26].

12 квітня 2007 року Президент України Віктор Ющенко на пресконференції в ефірі телеканалу «1+1» дав вказівку СБУ й прокуратурі «розібратися» із сепаратистами, довести справу до логічного кінця й «поставити крапку». Кримінальну справу № 1292 було порушено 17 травня 2007 року за ч.3 ст.109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 2 ст. 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч.1 ст.161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань — розпалювання ворожнечі) Кримінального кодексу України[27].

6 листопада 2007 року Донецький окружний адміністративний суд за позовом Головного управління юстиції Донецької області на підставі матеріалів СБУ заборонив діяльність ГО «Донецька республіка»[24], проте сепаратисти до 2013 року судилися в апеляційній та касаційній інстанціях[27] і не припиняли незаконну діяльність, проводячи сумісно з КПУ та іншими проросійськими рухами[28][29] сепаратистські акції за матеріально-технічної допомоги Комуністичної партії України (намети для акцій, друк і розповсюдження листівок тощо)[26][30][31][32][33].

Перші публічні знімки з прапором ДНР зробили під час форуму Селігер-2013[en], і після закінчення форуму з'явилися в інтернеті[34].

Втручання Росії, 2008 та 2014

У 2008 році Володимир Путін зробив заяву, що у випадку реалізації проголошеного (після нападу Росії на Грузію) президентом Ющенком й урядом України прозахідного курсу, Росія не залишиться безстороннім спостерігачем, а підтримає в Україні всі проросійські сили. У перекладі з дипломатичної мови це означало, що Росія погрожує озброїти диверсантів, та організувати в проросійськи налаштованих місцевостях України збройні сепаратистські повстання. Ця заява спричинила дипломатичний демарш України. Оскільки загроза була реальною, шлях України до європейських цінностей було надовго заблоковано.

Цю погрозу реалізували після перемоги Євромайдану, коли керовані чи призначені Кремлем очільники окупаційної влади (2010—2014) та сам президент Янукович, всупереч домовленостям, втекли до Росії, штучно створивши в Україні вакуум влади. Нову владу російські державні діячі, блогери та ЗМІ називали військовою хунтою. Для України росіяни та їхні посіпаки створювали імідж країни, у якій відбувся військовий переворот. Президент Путін отримав від Думи Росії повноваження на введення в Україну збройних сил Росії.

Почалася реалізація нової фази плану дестабілізації України. На схід України було заслано російських політтехнологів та диверсантів. Під наглядом російських військових інструкторів провадилося озброєння місцевих колаборантів. У квітні 2014 для розпалювання пристрастей прибічники війни скоїли кілька терористичних актів, серед них звірячі катування та убивство Володимира Рибака і Юрія Поправки та ін.

За дослідженнями КМІС, навіть у травні 2014 року лише 30 % населення в Луганській та Донецькій областях бажало приєднання до Росії.[35] Але, як нагадує Володимир Паніотто, «цим 30 % дали лідерів та зброю, а російські політтехнологи й диверсанти все організували».[35] На хвилі антиукраїнської пропаганди, за заздалегідь розробленим російськими фахівцями планом штучно створили квазідержавне утворення ДНР, у якому невдовзі ключові посади зайняли громадяни Росії, а місцевих, більш поміркованих лідерів т. зв. «російської весни», силоміць усунули від влади.

Проголошення

Активна фаза створення терористичної «Донецької республіки» починається після усунення Януковича від влади наприкінці лютого 2014. Починаючи з 1 березня 2014 в Донецьку проходять мітинги проросійських сил, що супроводжуються захопленнями адміністративних приміщень і нападами на прихильників єдності України.

7 квітня 2014 року в сесійній залі будівлі Донецької ОДА сепаратисти проголосили «Декларацію про суверенітет Донецької народної республіки».[36] Законно обрані депутати Донецької обласної ради на засідання не з'явилися.[37] Після проголошення суверенітету, представники «Республіканської народної ради» звернулися до керівництва Російської Федерації з проханням про введення на територію регіону миротворчого контингенту Збройних сил РФ.[38]

Референдум

10 квітня прихильники Донецької народної республіки оголосили про проведення референдуму й розпочали формування «виборчої комісії»[39]. Організатори агітували місцевих мешканців прийти на референдум, обіцяючи, що, мовляв, після нього до Донецька будуть уведені російські миротворчі війська з метою стабілізації ситуації в регіоні[40].

До організації референдуму були причетна низка осіб, яка пов'язана з мером Донецька Олександр Лук'янченко, який також сприяв його проведенню[41].

Сам референдум проводився 11 травня, хоча на 2-х округах у Маріуполі голосування на «референдумі» почалося ще 9 травня через «загострення політичної ситуації в регіоні»[42] За даними ініціаторів референдуму, явка виборців у Донецькій області склала 74,87 %. «За» проголосували 89,07 відсотків, «проти» — 10,19 відсотка, а 0,74 відсотка бюлетенів зіпсовані[43].

Військові дії

Після оголошення результатів «референдуму» вже наступного дня, 12 травня, була оголошена заява про звернення Донецької народної республіки щодо розгляду питання про входження ДНР до складу Російської Федерації[44], а також оголошено про перспективи об'єднання з Луганською народною республікою у «державу» «Новоросія»[45]. 18 травня 2014 року Денис Пушилін закликав чоловіків в «озброєнні війська», аби звільнити території республіки[46]. 24 травня ДНР висунула територіальні претензії до України на інші південні та східні області — Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську та Харківську[47].

Починаючи з кінця травня терористи практикують обстріли житлових кварталів, намагаючись перекласти провину на українських військових[48][49], зокрема 30 травня була обстріляна лікарня в Слов'янську[50], а з 17 червня обстріли почали практикувати в Краматорську[51]

 
Поліція в Донецьку носить відзнаки, пов'язані з Донецькою Народною Республікою, 20 вересня 2014 р.

Попри впевненість Петра Порошенка в можливості швидко владнати конфлікт на Сході[52], запеклі бої тривали до 2015 року й призвели до загибелі порядку 8 тисяч осіб[53].

Мінські домовленості

Докладніше: Мінський протокол

Поразка українських військ під Іловайськом і значні втрати з обох боків, спонукала українське керівництво до укладення Мінського перемир'я в рамках контактної групи УкраїнаРосіяОБСЄ із залученням представників російських бойовиків[54]. Мінський протокол передбачав фіксацію поточної лінії зіткнення й встановлення 30-кілометрової зони безпеки. Попри невиконання режиму тиші бойовиками ДНР, українська сторона припинила військові дії проти бойовиків ДНР, а 16 вересня 2014 року прийняла Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який надає особливий статус терміном на 3 роки територіям, що залишились непідконтрольними Україні.

В умовах перемир'я на територіях, підконтрольних бойовикам, було проведено вибори, на яких було обрано очільників цих квазідержавних утворень — Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького. 4 лютого 2015 р. депутати самопроголошеної Донецької Народної Республіки проголосили ДНР державою-наступником Донецько-Криворізької Республіки.[55]

Внутрішній устрій

Керівництво

 
Олександр Захарченко приймає присягу як «Прем'єр-міністр» ДНР. 8 серпня 2014 р.

Найвищою за ієрархією особою в ДНР вважається голова Донецької народної республіки. З 2014 до 2018 цю посаду обіймав Олександр Захарченко, а після його ліквідації, з 11 листопада 2018 року головою ДНР є Денис Пушилін. Голова ДНР одночасно є головою уряду ДНР.

Законодавча гілка влади в ДНР представлена так званою Народною радою ДНР. Цей орган з 14 листопада 2014 по 4 вересня 2015, очолював Андрій Пургін, у 2015—2018 — Денис Пушилін, а з 19 листопада 2018 — Володимир Бідьовка.

Політичні партії

 
Політична акція в ДНР, 20 грудня 2014 р.

Політичними партіями, що діють в ДНР, є: Донецька республіка, Комуністична партія Донецької Народної Республіки, «Вільний Донбас» і Партія «Новоросія». Донецька республіка й комуністи схвалили кандидатуру Олександра Захарченко на час прем'єрства 2014 р.

Вибори

На міжнародно невизнаних виборах 2 листопада 2014 обрано голову ДНР і «парламент». Комуністам було заборонено брати участь у виборах самостійно, тому що вони «зробили дуже багато помилок» у своїх поданих документах[56]. Донецька республіка отримала більшість місць у Народній Раді — 68,53 % голосів і 68 місць; «Вільний Донбас», у тому числі кандидати від партії «Новоросія», 31,65 % голосів і 32 місця.

Керівники на місцевому рівні

  • Горлівка: колишній «народний мер» Валерій Сапунов. Під час одного із зібрань виникла бійка через владу[57]. У вересні 2015 року, як повідомив Дмитро Тимчук, усі керівні пости в Горлівці зайняли громадяни Росії.[58][59]
  • Макіївка: Наприкінці травня мер міста Олександр Мальцев подав у відставку[60][61].

Економіка та фінанси

Серед основних внутрішніх джерел фінансування Донецької народної республіки називають платний проїзд через блок-пости прихильників республіки, експропріація майна, зокрема автомобілів, викрадення людей та вимагання викупу за них, а також проведення приватизації приватних об'єктів на користь республіки[62][63]. Близько 20 тисяч пенсіонерів мають проблеми з отриманням пенсій[63].

12 травня 2014 року голова Верховної ради ДНР Денис Пушилін заявив про очікування, що український олігарх Рінат Ахметов платитиме податки до «республіканського» бюджету[64]. 16 травня була опублікована офіційна заява компанії «СКМ», в якій йшлося, що вона діє в рамках українського законодавства, і не збирається платити податки до бюджету ДНР[65].

Після проголошення Донецької народної республіки на підприємствах області почали з'являтися представники республіки задля подальшої націоналізації. Так, подібні випадки відбувались на низці підприємств у Костянтинівці, де бойовики серед інших намагались націоналізувати підприємство «Спецтехскло А», яке для отримання грошей вони хотіли розпродати[66].

Наприкінці листопада 2014 року очільники самопроголошеної республіки заявили про створення Пенсійного фонду «Донецької Народної Республіки», перші відкриті відділення «Пошти Донбасу», через які будуть початі соціальні виплати; роботу з розвитку банківської мережі, а також плани щодо створення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Центру зайнятості.[67]

Керівництво «ДНР» відмовилоись платити заробітні плати та соціальні відшкодування вчителям професійно-технічних училищ до того часу, поки не буде наповнений «бюджет республіки»[68]. При цьому бойовики заявляли, що частину заробітної плати вони будуть платити продовольчими товари першої необхідності.[67] Пізніше бойовики пообіцяли почати виплату пенсії в «Донецькій народній республіці» з 1 грудня 2014 року,[69] розмір яких для пенсіонерів за віком та інвалідів 1-ї та 2-ї груп становитиме 1 тис. грн, а для 3-ї групи — 900 грн[70].

Культура

У Донецьку продовжують діяти культурно-мистецькі заклади. Деякі з них, як, наприклад, Донецька консерваторія, були офіційно евакуйовані, проте значна частина їх працівників продовжила роботу в Донецьку вже під опікою «міністерства культури ДНР». Це відбивається у відповідному документі, що був оформлений терористами як «Постанова ради міністрів ДНР від 12.03.2015 „Про передачу вищих навчальних закладів культури і мистецтв I—IV рівня акредитації й Донецької спеціалізованої музичної школи інтернату для обдарованих дітей до сфери управління Міністерства культури Донецької народної республіки“»[71]

Інші, такі як оперний та музично-драматичний театри, а також донецький цирк — не були евакуйовані та цілком продовжують роботу вже за підтримки окупаційної влади. Окуповані міста Донбасу відвідували російські артисти Анна Нетребко, Йосип Кобзон, Іван Охлобистін, Михайло Порєченков, Наталія Варлей та інші.

ДНР має власний телеканал — ДНР ТВ. [Архівовано 17 грудня 2015 у Wayback Machine.], транслює російські телеканали[72] й протидіє трансляції українських телеканалів, які, на їх думку, «дискредитують» терористичні організації[73].

Символіка

 
Прапор «ДНР» з 2018 року
Докладніше: Символи ДНР

«ДНР» має власні прапор, герб і гімн. Прапор і герб були затверджені 21 червня 2014 року[74].

З 27 лютого 2018 року було змінено прапор «ДНР» — ним став прямокутний стяг з пропорціями 3:2, розділений на три рівновеликі горизонтальні смуги: верхня — чорного кольору, середня — синього і нижня — червоного.

Населення

На непідконтрольних Україні територіях ОРДО до війни мешкало 2,43 млн осіб, або 55,8 % населення Донецької області. Найбільшими містами були Донецьк (949,8 тис.), Макіївка (351,8 тис.), Горлівка (254,4 тис.), Єнакієве (81,1 тис.).[75]

Території, контрольовані терористами, характеризуються підвищеною часткою в населенні росіян. За даними перепису 2001 року їх національний склад був наступним[76]:

під
контролем
ДНР
під
контролем
України
Донецька
область
українці 51,1 % 65,3 % 56,9 %
росіяни 44,1 % 29,6 % 38,2 %
греки 1,0 % 2,3 % 1,6 %
білоруси 1,1 % 0,7 % 0,9 %
татари 0,6 % 0,1 % 0,4 %

Унаслідок бойових дій та руйнування економіки чисельність населення території скоротилося більш ніж на чверть.[77]

Верхньою оцінкою реальної кількості українського населення на окупованих територіях Донбасу можна вважати 3 млн 737 тисяч, а нижньою 2 млн 668 тисяч.

У дослідженні «Окупований Донбас: економіка, демографія, групи впливу. Стратегії для України», проведеному спільно Центром вивчення Росії та окупованих територій і виданням «Ділова столиця», верхньою оцінкою реальної кількості українського населення на окупованих територіях Донецької та Луганської областей на кінець жовтня 2017 можна вважати 3 млн 737 тисяч, а нижньою 2 млн 668 тисяч, тобто 3 млн 203 тис., або округлену цифру — 3 млн 200 тис. чоловік. У той час як на 1 січня 2014 року територіях Донбасу, нині окупованих, проживало 3 млн 894 тисяч осіб.[78][79]

За попередніми даними «управління статистики ДНР» за січень-березень 2015 року на території, контрольованій сепаратистами, було зафіксовано 2038 народжень (проти 5401 за аналогічний період 2014 року) та 6938 смертей (10207 за 2014). Природне скорочення становило 4900 осіб проти 4806 осіб за січень-березень 2014 року.[80]

Порушення прав людини

Діяльність каральних органів

За повідомленням контррозвідки Служби безпеки України, на території Донбасу діють так звані «розстрільні групи НКВС ДНР», які під гаслом «очищення суспільства» вбивали місцевих активістів, проукраїнських підприємців, людей без постійного місця проживання, безробітних та інвалідів. Одну з таких груп, що діяла в Дружківці, ліквідували українські спецслужби у вересні 2014 року.[81]

Терор проти мирного населення

17 травня з автомобіля обстріляли зупинку громадського транспорту, у результаті чого постраждали жінка та дитина, які були госпіталізовані до лікарні[82].

5 червня 2014 року керівництво ДНР завадило вивезти з Луганська до Одеси потягом «Укрзалізниці» понад 500 дітей-сиріт, завадивши спеціальному поїзду дістатися до Луганська[83]. Пізніше залізничникам все ж вдалось вивезти з Луганська близько 500 дітей-сиріт[84].

Тортури

Згідно з даними Міжнародної правозахисної організації «Human Rights Watch» (HRW) затримані проросійськими сепаратистами цивільні особи піддавались катуванню та принизливому поводженню. За результатами розслідування, у тому числі опитування затриманих осіб, проросійські сепаратисти на Донбасі затримують цивільних осіб, піддають їх тортурам і принизливому людську гідність поводженню, а також залучають до примусової праці. Директор HRW з Європи й Центральної Азії, Г'ю Вільямсон заявив про те, що ці злочини мають систематичний характер і життю кожної людини, затриманої проросійськими ополченцями загрожує серйозна небезпека[85].

Про застосування тортур свідчили й журналісти, які були затримані бойовиками ДНР і самі піддавались тортурам[86] або були свідками тортур[87].

Найбільш резонансними повідомлення про тортури були свідчення про організоване застосування тортур у підвалі Слов'янського СБУ[87]: за словами постраждалих, окремих полонених примушували мити машини зі слідами крові, кишок і мозку. Серед замучених подібними тортурами — український політик і депутат місцевої ради Рибак Володимир Іванович і студент КПІ[88].

Політичні переслідування

18 квітня в Слов'янську з ініціативи самопроголошеного мера В'ячеслава Пономарьова було заборонено діяльність політичних партій ВО «Батьківщина», УДАР і ВО «Свобода»[89]. 19 травня керівництво ДНР пообіцяло заборонити на своїй території діяльність усіх українських політичних партій, зокрема ВО «Батьківщина», УДАР, ВО «Свобода» та Партію регіонів; заборона не торкалася лише Комуністичної партії України[90].

17 травня прем'єр-міністр ДНР Олександр Бородай заявив про можливу націоналізацію майна деяких олігархів, котрі «займатимуть неправильну політичну позицію»[91]. 20 травня після заяви Ріната Ахметова, у якій він закликав мешканців Донецької області вийти на попереджувальний страйк проти Донецької народної республіки, голова президії Верховної ради ДНР Денис Пушилін повідомив про початок націоналізації в регіоні[92].

5 червня стало відомо про зникнення українського активіста в Торезі, викладача філософії одного з харківських вишів, Олега Глазюка, який зазнавав переслідування під час президентства Віктора Януковича[93].

Етнічні переслідування

18 квітня самопроголошений мер міста Слов'янськ В'ячеслав Пономарьов закликав городян повідомляти «народній дружині» про всіх підозрілих осіб у місті, «особливо тих, хто розмовляє українською мовою»[89]. УПЦ КП також повідомляла про погрози від сепаратистів священнослужителям та вірянам[94].

15 квітня в Донецьку поширювалися листівки антисемітського характеру за підписом «народного губернатора» Дениса Пушиліна, в яких містилася вимога про обов'язкову платну реєстрацію «осіб єврейської національності» та погрозами їх депортації в разі ухиляння від вимог сепаратистів[95].

У ніч з 18 на 19 квітня в Слов'янську сепаратисти здійснили погроми та грабунок місцевих циган[96]. «Народний мер» В'ячеслав Пономарьов, заперечив інформацію про переслідування циган у місті, пояснивши напади на них боротьбою самопроголошеної влади з обігом наркотиків у Слов'янську[97]. 23 квітня повідомлялося про нові напади на циган; нападники пояснили свої дії наказами самопроголошеного мера[98].

Перешкоджання журналістській діяльності

Представники Донецької народної республіки помічені у перешкоджанні журналістській діяльності, нападах на окремих журналістів та на редакції засобів масової інформації[63].

2 червня 2017 року був викрадений журналіст Станіслав Асєєв. Через півтора місяця, 16 липня 2017 року бойовики повідомили, що блогер затриманий за звинуваченням у «шпигунстві»[99]. Репортери без кордонів, Human Rights Watch, Amnesty International та Організація з безпеки і співробітництва в Європі зажадали від бойовиків звільнення Асєєва.[100][101][102][103] Він утримувався в полоні так званою поліцією ДНР до 29 грудня 2019 року[104].

Мародерство

У Донецькій ОДА наголошують, що політичне протистояння в області сприяє погіршенню криміногенної ситуації[105]. Повідомлення про збройні напади регулярно з'являються у ЗМІ, зокрема: у ніч з 26 на 27 травня 2014 представники так званої Донецької народної республіки скоїли розбійний напад на спортивно-концертний комплекс Донецька — Арену «Дружба», розграбували палац і влаштували в ньому пожежу[106].

22 травня озброєні автоматами терористи пограбували три банки в Маріуполі на суму порядку 50 тисяч гривень[107].

Повідомлялося також про збройні напади на крамницю в Харцизьку[108], пограбування управління хімзаводу в Горлівці[109], Музею «Великої Вітчизняної Війни» в Донецьку[110], пограбування автомобілів, що перевозив дитяче харчування[111], напади на приватні помешкання[112], пограбування директора супермаркету на суму півмільйона гривень[113] тощо. 28 травня в Донецьку сепаратисти «ДНР» пограбували гіпермаркет METRO Cash & Carry[114], звідки вони винесли товару сумою в один мільйон євро[115] — без урахування збитків від пошкодження інфраструктури, які можуть бути значно більшими. 3 липня терористи пограбували філію «Приватбанка» на суму 15 мільйонів гривень, що були призначені для соціальних виплат[116].

Війна проти шахтарів

Окрему увагу терористи приділяють шахтам Донеччини, з яких систематично практикують викрадення вибухівки.

Так, 7 червня 720 кілограмів амоніту та 360 детонаторів було викрадено з підземного складу шахти ім. Скочинського[117].

21 червня бойовики ДНР увірвалися на територію ДТЕК Шахти «Комсомолець» і викрали звідти 13 КрАЗів для гірської породи, 5 автомобілів ГАЗ Газель і 4 легкових автомобілі[118].

26 червня терористи вкрали більше тонни вибухівки та 135 електричних детонаторів з шахт ім. Мельникова та «Привольнянська», і захопили в полон директора шахти[119].

Терористичні акти проти мирного населення

У січні 2015 року було зафіксовано два випадки, коли випущений терористами снаряд влучав по мирних цілях, що призводило до загибелі великої кількості людей.

Так, 13 січня 2015 бойовиками терористичного угрупування «ДНР» було вчинено артилерійський обстріл рейсового автобуса «Златоустівка — Донецьк», що рухався автошляхом Н 20 та проходив паспортний контроль на пункті пропуску поблизу міста Волноваха. Внаслідок атаки загинуло 13 осіб, ще 18 було поранено.

22 січня 2015 бойовики терористичного угрупування «ДНР» здійснили мінометний обстріл зупинки громадського транспорту в мікрорайоні Боссе міста Донецьк, у результаті якого за різними даними загинуло від 7 до 13 осіб.

24 січня 2015 вранці бойовиками було обстріляно житлові квартали Маріуполя на лівому березі Кальміуса, у результаті чого загинуло 30 осіб, поранено близько 100.

10 лютого 2015 із РСЗВ «Смерч» були обстріляні військовий аеропорт і частина Краматорська. Згідно з висновками ОБСЄ, обстріл здійснено з південного або південно-східного напрямку. 12 цивільних загинуло, госпіталізовано близько 35 осіб.

За оцінками дослідницького центру START (Study of Terrorism and Responses to Terrorism) Мерілендськкого університету, «Донецька народна республіка» за підсумками 2014 року посіла 5-е місце серед терористичних організацій світу за кількістю атак, терактів і смертельних жертв[120].

Гуманітарна катастрофа

З початку червня 2014 року ситуацію в ряді міст Донеччини характеризують як «гуманітарну катастрофу». 4 червня через пошкодження лінії електропередачі і, як наслідок, знеструмлення водопомпових станцій, без електропостачання і водопостачання залишився Слов'янськ[121], а 17 червня — також Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка й Дзержинськ[122].

Гуманітарна катастрофа викликала потік біженців із району бойових дій. Так, станом на 16 червня 2014, за даними ООН налічувалося 34 тисячі біженців[123], за неофіційними даними — до 120 тисяч[124].

Один із лідерів «Народного ополчення Донбасу» Павло Губарєв заявив, що мости біля Донецька підривають «ополченці» і що знищення інфраструктури входить у їхню військову тактику:

  Мінування і підрив мостів входять в тактику ополчення народних республік. Без цього при нашій чисельності неможливо тримати оборону периметра мільйонного міста [125].  

«Міжнародні відносини»

«Донецька» та «Луганська народні республіки» мають намір надалі об'єднатись в єдине державне утворення, а на поточний момент співпрацювати[45].

За повідомленням інтернет-сайту ДНР, самопроголошена республіка відкрила 3 представництва у Росії: Москві, Санкт-Петербурзі та Ростові-на-Дону[126], куди уродженці та жителі низки областей України можуть звернутися за отриманням паспорту громадянина ДНР[127].

12 травня Головний головнокомандувач Донецької народної республіки Ігор Гіркін заявив, що «всі бойовики українських неонацистських угруповань (т. зв. „Національна гвардія“, Правий Сектор, „батальйон Ляшка“ та ін.) підлягають затриманню, а у випадку збройного опору — знищуються на місці», всі представники силових відомств України незаконно перебувають на території ДНР, а також звернувся про військову допомогу до Росії[128]. Разом з тим співголова уряду Донецької народної республіки Мирослав Руденко заперечив оголошення війни Україні[129][130].

Пізніше між Донецькою народною республікою та Ліберально-демократичною партією Росії було підписано угоду про співпрацю, за яким ЛДПР є оператором зі збору гуманітарної допомоги для ДНР у Росії[127].

21 лютого 2022 року «ДНР» було визнано Росією як «незалежна держава»[131][132], 29 червня 2022 року було визнано Сирією[133][134], а 13 липня 2022 — Північною Кореєю (КНДР)[135].

Вплив Росії та українських олігархів

За даними української розвідки, перед закиданням в Україну диверсантів готують на військовій базі під Ростовом-на-Дону, Росія[136].

12 травня 2014 року на той час вже колишній «народний губернатор» Донецької області, Павло Губарєв, заявив, що дві третини активістів «Донецької народної республіки» знаходяться на утриманні Ріната Ахметова, але гроші брали всі[137].

Неодноразово українськими воєнними були збиті безпілотні літальні апарати виробництва Росії.

27 червня 2014 року українські військові в Артемівську Донецької області захопили танк, що належить Росії. Вранці озброєні люди напали на військову частину. Танк супротивника, який стріляв у будівлю частини, українським військовим вдалося заблокувати й захопити. Фахівці встановили, що танк Т-64БВ, згідно з його заводським номером, був випущений Харківським танковим заводом імені Малишева в жовтні 1987 року. Згідно з архівними даними, цей танк був відправлений до військової частини, яка знаходилася на території РСФСР. Українські військові також вилучили в бойовиків ручний вогнемет РПО-А «Джміль» російського виробництва з написом «Із Росії з любов'ю». За інформацією Міністерства оборони України, цю зброю також було привезено з Росії. Окрім цього, проти ночі 20 червня бійці Національної гвардії України в бою захопили БТР російського виробництва[138].

У листопаді 2014 р «Красуха-4» (комплекс радіоелектронної боротьби 1РЛ257) була розміщена в Донецьку російсько-терористичними військами біля одного з будинків ДонНТУ.

У грудні 2014 у представників терористичних угруповань на Донбасі були помічені снайперські гвинтівки КСВК / АСВК — Корд, котра була прийнята на озброєння у Росії тільки у 2013. 14 січня 2015 така гвинтівка була захоплена українськими військовими. Того ж місяця так звані збройні сили «ЛНР» провели навчання недалеко від лінії фронту, в яких брали участі машини БПМ-97 — КамАЗ-43269 Постріл / Дозор. Окрім машин Постріл під час роззброєння 10 січня 2015 силами, так званої «ЛНР», в Краснодоні (Луганська область), окремої бригади оперативного призначення МГБ ЛНР «Одеса», силами «правопорядку» було задіяно значну кількість бронетехніки, зокрема, — броньована машина ГАЗ-3937 «Водник» з колісною формулою 4х4.

14 січня 2015, за повідомленнями очевидців, через територію селища Новосвітлівка (Краснодонського району, Луганської області) проїхала колона важкої техніки з РФ, до складу якої увійшли машини ГАЗ-2330 «Тигр», які пройшли в напрямку Луганська. РЛС «Аістьонок»(портативна станція розвідки вогневих позицій мінометів) була продемонстрована 15 січня 2015 представникам місії ОБСЄ в Донецьку[139].

Також неодноразово на Донбасі як сепаратистами, так і українськими військами були помічені танки Т-72Б3.


Оцінки

Депутат Донецької обласної ради від Партії регіонів, Віталій Кропачев, зазначив, що Донецька народна республіка є спільнотою маргіналів, яку підтримує багато пенсіонерів, міліціонерів, робітників, які отримують гроші та соціальні пільги від України, яку ненавидять, а також багато безробітних. Також В. Кропачев виступив проти Донецької народної республіки, підтримав єдність та територіальну цілісність України[140].

Голова Донецької ОДА Сергій Тарута не визнав незалежності ДНР[141], зазначивши, що така держава не здатна прожити більше кількох тижнів[142].

В Інтернеті за ДНР закріпилися сатирична назва Донбабве[143], що активно поширюється в інтернет-мемах.

У заяві Партії регіонів з приводу заяви Павла Губарєва про утримання активістів ДНР Рінатом Ахметовим[137] самого Губарєва названо самозванцем та аферистом, а «Донецькій народній республіці» дана наступна характеристика: «група бомжів з пляжу в Туапсе приводить свого ватажка в Краснодарську Думу і заявляє: „Ось ваш новий народний губернатор“»[144].

Рінат Ахметов 19 травня закликав до проведення попереджувальних страйків по всьому регіону проти Донецької республіки[145]. У своєму зверненні Р. Ахметов говорив:

  Я переконаний, що ДНР обманює людей. Вони обманюють народ Донбасу. Це - пройдисвіти, вони взяли в заручники весь Донбас і тероризують його. Хто вони? Що це за люди? Звідки узялися ці "генії"? Ким вони були вчора? Вони не створили жодного робочого місця.[146]  

Генеральна прокуратура України 15 травня 2014 року кваліфікувала так звані «ДНР» та «ЛНР» як терористичні організації[6].

20 липня 2014 року Президент України Петро Порошенко закликав ООН визнати так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями[147]. З аналогічним проханням він звернувся також до Конгресу США[148].

22 липня 2014 року Верховна Рада України у своїй заяві «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» звернулася до міжнародних та європейських організацій, лідерів країн світу з пропозицією визнати самопроголошені організації ДНР і ЛНР терористичними[149].

12 серпня 2014 року українська діаспора в Португалії провела мітинг за підтримку визнання ДНР та ЛНР терористичними організаціями[150].

Територія

Територія, контрольована силами ДНР, від початку не обіймала всю Донецьку область і протягом червня-серпня 2014 р. скорочувалася внаслідок успіхів антитерористичної операції. На середину серпня 2014 р. ДНР контролювала лише центральні та східні райони області й то частково. Військові сили сепаратистів були зосереджені у великих населених пунктах, як-то: Донецько-Макіївська агломерація, Горлівсько-Єнакіївська агломерація, Шахтарська агломерація, а також розташовувались у Старобєшівському та Амвросіївському районах. 27 липня урядові сили України зайняли місто Дебальцеве на схід від Горлівки та увійшли до Шахтарська й Тореза, чим майже повністю відокремили залишки території ДНР від підконтрольних сепаратистам районів Луганщини. У кінці серпня, під час тристоронньої зустрічі на вищому рівні у Мінську, сили ДНР за активного сприяння російських збройних сил розширили територію ДНР, захопивши райцентри Тельманове, Старобешеве, Амвросіївку та Новоазовськ. Вірогідно, що вони мали на меті атакувати Маріуполь, але до цього не дійшло.

У лютому 2015, саме під час укладення другої мінської угоди, російсько-терористичні війська знову перейшли в наступ, цього разу біля Дебальцева. За кілька днів Дебальцеве було зайняте росіянами, і відтоді лінія фронту стабілізувалася. Станом на березень 2015 р., після відкритого втручання регулярних військ Російської Федерації, збройні сили ДНР та Росія контролювала близько третини території Донецької області в її центрі (найбільш густонаселеной частині області) та на південному сході. Із значних міст області поза впливом ДНР залишалися Маріуполь на півдні та Краматорсько-Слов'янська агломерація на півночі. Ватажки ДНР заявляють свої претензії на всю територію Донецької області в адміністративних межах, встановлених 3 червня 1938 р.

Див. також

Матеріали

Примітки

  1. Звичайний рашизм. Як новий термін став синонімом жахливих звірств Росії, ідеології її влади та суспільства. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022. 
  2. Верховна Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. Deutsche Welle. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2015. 
  3. Василенко В. А. Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки (PDF) // Український тиждень. — 2014. — № 42 (362). — С. 28-42. Архівовано з джерела 29 листопад 2014. Процитовано 2015-07-16.
  4. Реінтеграція Донбасу: як тепер правильно називати «ДНР» і «ЛНР». Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 24 лютий 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
  5. Архівована копія. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 травень 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
  6. а б ГПУ визнала терористичними організаціями самопроголошені ДНР та ЛНР. УНІАН. 16 травня 2014. Архів оригіналу за 11 липня 2015. 
  7. ГПУ, СБУ і Мін'юст готують позови про визнання ДНР та ЛНР терористами. Радіо Свобода. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 22 липня 2015. 
  8. На Донеччині впіймали головного інформатора «ДНР» [Архівовано 30 жовтень 2015 у Wayback Machine.] http://socportal.info/ [Архівовано 30 жовтень 2015 у Wayback Machine.]
  9. Е. Антонова; Г. Набережнов (17 січня 2015). Лидер ДНР объявил о планах «наступать до границ Донецкой области». РБК. Архів оригіналу за 10 липня 2015. (рос.)
  10. ДНР провозгласила себя суверенным государством. РИА Новости. 12 травня 2014. Архів оригіналу за 8 липня 2015. (рос.)
  11. В Совете Федерации назвали условия признания ДНР и ЛНР. NEWSru.com. 6 березня 2015. Архів оригіналу за 22 липня 2015. (рос.)
  12. Нємцов Б. Ю. Независимый экспертный доклад «Путин. Война» / И. Яшин, О. Шорина. — Москва, 2015. — 65 с. (PDF-версія документа [Архівовано 23 липень 2015 у Wayback Machine.] на сайті Google Drive) (рос.)
  13. Нові докази зв'язку ДНР з Росією оприлюднило слідство у справі збиття МН 17. VOA (укр.). Архів оригіналу за 14 травень 2021. Процитовано 14 травня 2021. 
  14. Як Росія заправляє окупованим Донбасом. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травень 2021. Процитовано 14 травня 2021. 
  15. Як все починалося: сьогодні рік, відколи оголосили АТО. Патріоти України. 13 квітня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2015. 
  16. З початку проведення ООС піротехнічні підрозділи знешкодили понад 60 тисяч вибухонебезпечних предметів. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютий 2022. Процитовано 3 березня 2021. 
  17. «ДНР» оголосила про перехід на російський рубль та відкриття кордонів з РФ. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014. 
  18. "ДНР" прийняла конституцію: два держмови і можливість приєднання до Росії. www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтень 2020. Процитовано 3 березня 2021. 
  19. Сепаратисти проголосили створення “Донецької республіки” та “увійшли” до Росії. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 3 березня 2021. 
  20. Турчинов: РНБО вирішила почати антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 31 жовтень 2020. Процитовано 3 березня 2021. 
  21. Меморандум Донецкой Народной Республики об основах государственного строительства, политической и исторической преемственности. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015. 
  22. [[https://web.archive.org/web/20150219135554/http://www.unn.com.ua/uk/news/1435072-deputati-narodnoyi-radi-progolosili-dnr-nastupnikom-donetsko-krivorizkoyi-respubliki Архівовано 19 лютий 2015 у Wayback Machine.] Депутати «Народної Ради» проголосили «ДНР» наступником Донецько-Криворізької Республіки
  23. ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА. leksika.com.ua. Архів оригіналу за 24 листопад 2016. Процитовано 3 березня 2021. 
  24. а б (рос.) Запрещённая «Донецкая республика» заявляет, что Ющенко готовит вторжение на Кубань[недоступне посилання з травня 2019]
  25. [Проект «Донецкой Республики» на Украине существовал давно — еще при Ющенко. Архів оригіналу за 12 червень 2014. Процитовано 25 червень 2014. (рос.) Проект «Донецкой Республики» на Украине существовал давно — еще при Ющенко]
  26. а б [В ДОНЕЦКЕ СОБИРАЮТ ПОДПИСИ ЗА ОТДЕЛЕНИЕ ОТ УКРАИНЫ. Архів оригіналу за 6 жовтень 2016. Процитовано 25 червень 2014. (рос.) В ДОНЕЦКЕ СОБИРАЮТ ПОДПИСИ ЗА ОТДЕЛЕНИЕ ОТ УКРАИНЫ]
  27. а б Обращение «Донецкой Республики» к СМИ. Архів оригіналу за 21 лютий 2022. Процитовано 21 лютий 2022. 
  28. [Русская революция. Архів оригіналу за 1 грудень 2014. Процитовано 25 червень 2014. (рос.) Русская революция]
  29. [Первомай в Макеевке. Архів оригіналу за 1 грудень 2014. Процитовано 25 червень 2014. (рос.) Первомай в Макеевке]
  30. (рос.) Власти Донецка открыто поддерживают сепаратизм и славяно-фашизм[недоступне посилання з травня 2019]
  31. [«Провозглашение государственного суверенитета». Архів оригіналу за 1 грудень 2014. Процитовано 25 червень 2014. (рос.) «Провозглашение государственного суверенитета»]
  32. [09.05.2009 г, боевики-нацболы на совместной акции КПУ и т.о. ДНР. Архів оригіналу за 24 листопад 2014. Процитовано 25 червень 2014. (рос.) 09.05.2009 г, боевики-нацболы на совместной акции КПУ и т.о. ДНР]
  33. [Долой полицейское государство. Архів оригіналу за 1 грудень 2014. Процитовано 25 червень 2014. (рос.) Долой полицейское государство]
  34. Руслан Ляпин (21 серпня 2013). Селигер-2013. Часть 1. Дальше действовать будем мы! (рос.). www.rossia3.ru. Архів оригіналу за 25 вересень 2020. Процитовано 6 грудня 2014. 
  35. а б Почему украинцы счастливы, несмотря на войну? [Архівовано 10 січень 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 10 січня 2018, 12:05. Денис Тимошенко Донбас. Реалії
  36. Донецькі сепаратисти погрожують, що попросять Путіна ввести війська. Українська правда. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 30 листопад 2014. Процитовано 4 травня 2014. 
  37. "Утка" дня. Донецкая народная республика. Радио Свобода. Архів оригіналу за 20 грудень 2016. Процитовано 14 грудня 2016. 
  38. Жители Донецка провозгласили республику. Известия. Архів оригіналу за 29 грудень 2016. Процитовано 29 грудня 2016. 
  39. «Донецкая народная республика» начала формировать ЦИК для референдума (рос.). Газета.ру. 10 квітня 2014. Архів оригіналу за 20 червень 2014. Процитовано 31 травень 2014. 
  40. Мешканців Донбаса тягнуть на референдум, обіцяючи миротворчі війська" Путіна. [Архівовано 15 липень 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 10.05.2014.
  41. Ронні Миронова. Партія регіонів організовує референдум для ДНР. [Архівовано 6 червень 2014 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 09.05.2014.
  42. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Референдум. Старт у Маріуполі. ТВі. не вказано текст
  43. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травень 2014. Процитовано 13 грудень 2015. 
  44. Донецькі сепаратисти попросились до Росії. [Архівовано 26 травень 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 12.05.2014.
  45. а б Донецька і Луганська самопроголошені республіки хочуть об'єднатися. [Архівовано 15 травень 2014 у Wayback Machine.] iPress.ua. 12.04.2014.
  46. В Одесі і Донецьку мітингували сепаратисти. ДНР кличе «помирати за них». [Архівовано 11 червень 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 18.05.2014.
  47. http://lenta.ru/news/2014/05/24/novorossia/ [Архівовано 30 вересень 2015 у Wayback Machine.] Донецкая и Луганская народные республики объединились в Новороссию]
  48. Терористи попереджають про обстріл Слов’янська, який самі можуть влаштувати. Архів оригіналу за 31 травень 2014. Процитовано 31 травень 2014. 
  49. вночі у Слов'янську терористи обстріляли житлові квартали, — речник АТО. Архів оригіналу за 31 травень 2014. Процитовано 31 травень 2014. 
  50. Терористи обстріляли дитячу лікарню у Слов’янську (ФОТО). Архів оригіналу за 31 травень 2014. Процитовано 31 травень 2014. 
  51. Терористи обстрілюють Краматорськ, як колись Слов'янськ, — Селезньов. Архів оригіналу за 19 червень 2014. Процитовано 17 червень 2014. 
  52. Порошенко хоче покласти край боям на сході вже цього тижня. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014. 
  53. За даними ООН [Архівовано 8 жовтень 2015 у Wayback Machine.]
  54. Роман БАКУМЕНКО (15 вересня 2014). ПРО Іловайськ, другий фронт і п’яту колону. Народна Армія. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 13 грудня 2015. 
  55. Депутати «Народної Ради» проголосили «ДНР» наступником Донецько-Криворізької Республіки. Архів оригіналу за 19 лютий 2015. Процитовано 19 лютий 2015. 
  56. Eastern Ukraine's Fake State Is About to Elect a Fake Prime Minister. Foreign Policy. Архів оригіналу за 2 грудень 2014. Процитовано 19 лютий 2015. 
  57. Бей своих, чтобы чужие боялись: в Горловке сторонники Донецкой народной республики дрались между собой за власть. [Архівовано 21 травень 2014 у Wayback Machine.] Gorlovka.ua. 17.05.2014.
  58. В Горловке все руководящие должности заняли граждане РФ [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] // nbnews, 29.09.2015 09:42
  59. В н.п. Горловка произошла полная замена руководящего звена городских служб и правоохранительных органов [Архівовано 21 лютий 2022 у Wayback Machine.] // Дмитрий Тымчук, facebook, 29.09.2015
  60. Мер Макіївки подав у відставку. [Архівовано 29 липень 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 30.05.2014.
  61. Мэр Макеевки подал в отставку. [Архівовано 31 травень 2014 у Wayback Machine.] Новости Донбасса. 30.05.2014. (рос.)
  62. Кіщак Віктор. ОП-5 статей доходу бюджетів народних республік Донбасу. [Архівовано 1 червень 2014 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 15.05.2014.
  63. а б в Список «достижений» ДНР и ЛНР. [Архівовано 28 травень 2014 у Wayback Machine.] Новости Донбасса. 16.05.2014. (рос.)
  64. Сепаратисти уже чекають на податки від Ахметова. [Архівовано 29 травень 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 12.05.2014.
  65. Підприємства Ахметова не платитимуть податки до бюджету ДНР. [Архівовано 1 червень 2014 у Wayback Machine.] Економічна правда. 16.05.2014.
  66. Бойовики ДНР насильно націоналізують підприємства в області. [Архівовано 26 травень 2014 у Wayback Machine.] РБК-Україна. 22.05.2014.
  67. а б У «ДНР» будуть видавати зарплатню їжею. [Архівовано 24 січень 2022 у Wayback Machine.] Економічна правда. 25.11.2014.
  68. Бойовики ДНР пояснили педагогам, що ті й далі житимуть без зарплат. [Архівовано 28 січень 2022 у Wayback Machine.] Українська правда. 23.11.2014.
  69. «ДНР» обіцяє виплачувати пенсії з 1 грудня. [Архівовано 1 грудень 2014 у Wayback Machine.] BBC Україна. 28.11.2014.
  70. В «ДНР» приготовили «кость» для пенсионеров: от 900 до 1000 грн. [Архівовано 8 жовтень 2020 у Wayback Machine.] ОстроВ. 28.11.2014. (рос.)
  71. устав. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017. 
  72. Терористи «ДНР» транслюють російські канали, які заборонені в Україні. Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 13 грудень 2015. 
  73. В «Л-ДНР» трансляция украинских каналов будет караться уголовной ответственностью. Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 13 грудень 2015. 
  74. Депутаты ДНР утвердили герб и флаг республики. Архів оригіналу за 8 грудень 2015. Процитовано 13 грудень 2015. 
  75. Динаміка населення адміністративних одиниць України. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 травня 2015. 
  76. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 27 листопада 2012. 
  77. Гуманітарна карта ситуації і потреб Донецької і Луганської областей. Архів оригіналу за 23 травень 2015. Процитовано 23 травень 2015. 
  78. Деловая столица: Демографія ОРДЛО. Архів оригіналу за 6 серпень 2018. Процитовано 6 серпень 2018. 
  79. У ОРДЛО наразі мешкає близько 3,2 млн українських громадян, — дослідження. Архів оригіналу за 6 серпень 2018. Процитовано 6 серпень 2018. 
  80. Естественное движение населения Донецкой Народной Республики за январь-март. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 23 травня 2015. 
  81. СБУ уничтожила карательный отряд террористов, который проводил чистки в Дружковке (видео) [Архівовано 13 жовтень 2014 у Wayback Machine.]. Факти. — 2014. — 25.09.
  82. У Макіївці обстріляли зупинку. [Архівовано 19 травень 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 17.05.2014.
  83. Терористи завадили залізничникам вивезти з Луганська 500 дітей-сиріт. [Архівовано 7 червень 2014 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 05.06.2014.
  84. Залізничникам таки вдалося евакуювати із Луганська дітей-сиріт. [Архівовано 7 червень 2014 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 05.06.2014.
  85. Human Rights Watch заявляет о пытках гражданских лиц со стороны боевиков ДНР и ЛНР. Архів оригіналу за 1 грудень 2014. Процитовано 3 вересень 2014. 
  86. Вінницький журналіст розповів про полон у Слов'янську, катування та про вбитих «співкамерників». Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 3 вересня 2014. 
  87. а б «Я принял решение нарушить расписку о неразглашении…». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 3 вересня 2014. 
  88. Депутата «Батьківщини» перед смертю по-звірячому катували іноземні диверсанти. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 3 вересня 2014. 
  89. а б Сепаратисти оголосили сафарі на україномовних людей. Преса України. 18 квітня 2014. Архів оригіналу за 24 квітень 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  90. ДНР хоче заборонити українські партії на «своїй території». Zaxid.net. 19 травня 2014. Архів оригіналу за 21 травень 2014. Процитовано 20 травня 2014. 
  91. Сепаратисти ДНР забиратимуть майно за "неправильну політичну позицію". Українська правда. 17 травня 2014. Архів оригіналу за 20 травень 2014. Процитовано 20 травня 2014. 
  92. Пушилін після заяви Ахметова оголосив початок націоналізації. Радіо Свобода. 20 травня 2014. Архів оригіналу за 20 травень 2014. Процитовано 20 травня 2014. 
  93. У Торезі за проукраїнську позицію викрали викладача — ЗМІ. [Архівовано 7 червень 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 05.06.2014.
  94. УПЦ КП заявила про загрозу своїм священикам на сході України. Канал новин 24. 16 травня 2014. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  95. Рада Церков Донеччини просить владу зупинити прояви ксенофобії та антисемітизму з боку сепаратистів. Risu. 17 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 травень 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  96. Агресори в Слов'янську масово б'ють циган. Радіо 24. 19 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 травень 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  97. У Слов'янську пояснили, чому організовують погроми ромів. Espreso.tv. 20 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 травень 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  98. У Слов'янську бойовики знову грабують будинки ромів. 5 канал. 23 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 лютий 2022. Процитовано 19 травня 2014. 
  99. Терористи офіційно підтвердили: зниклий Асєєв у них, звинувачують у «шпигунстві». Архів оригіналу за 12 червень 2018. Процитовано 11 червень 2018. 
  100. Ukraine: Separatists free blogger held since November 2016 (англ.). Репортери без кордонів. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 вересень 2018. Процитовано 3 вересня 2018. 
  101. Украина: Блогер удерживается про-российскими сепаратистами (рос.). Human Rights Watch. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 11 квітень 2019. Процитовано 3 вересня 2018. 
  102. URGENT ACTION: IMPRISONED JOURNALIST MUST BE RELEASED (пресреліз). Amnesty International. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 10 лютого 2018. 
  103. OSCE Representative calls for immediate release of Donetsk journalist Stanislav Aseev one year after his illegal detention (англ.). Організація з безпеки і співробітництва в Європі. 1 червня 2018. Архів оригіналу за 26 березень 2019. Процитовано 3 вересня 2018. 
  104. Стас Асеев. Первое интервью после плена (uk-UA). Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 11 червня 2022. 
  105. Політичне протистояння в області сприяє погіршенню криміногенної ситуації, наголосили в ОДА. Архів оригіналу за 18 травень 2014. Процитовано 9 червень 2014. 
  106. Колесніков назвав ДНРівців бандою сомалійських піратів. Українська правда. 27 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травень 2014. Процитовано 27 травень 2014. 
  107. У Маріуполі бандити з автоматами менш ніж за годину пограбували три банки. ТСН. Архів оригіналу за 25 травень 2014. Процитовано 9 червень 2014. 
  108. На Донеччині озброєні злочинці напали на магазин та поранили власника. Архів оригіналу за 18 травень 2014. Процитовано 9 червень 2014. 
  109. У Горлівці озброєні бойовики пограбували управління хімзаводу. ТСН. Архів оригіналу за 27 травень 2014. Процитовано 9 червень 2014. 
  110. У Донецьку проросійські активісти пограбували музей Великої вітчизняної війни. Архів оригіналу за 14 червень 2014. Процитовано 9 червень 2014. 
  111. На Донеччині сепаратисти пограбували машини з дитячим харчуванням. Архів оригіналу за 17 червень 2014. Процитовано 9 червень 2014. 
  112. На Луганщині озброєні бойовики увірвалися до приватного будинку та пограбували родину. Архів оригіналу за 19 червень 2014. Процитовано 9 червень 2014. 
  113. На Донеччині озброєні люди відібрали у директора супермаркету півмільйона гривень. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014. 
  114. У Донецьку мародери розграбували гіпермаркет. Архів оригіналу за 2 липень 2014. Процитовано 3 липень 2014. 
  115. Магазин Metro в Донецьку розграбували на мільйон євро. Архів оригіналу за 4 липень 2014. Процитовано 3 липень 2014. 
  116. Терористи вкрали з "ПриватБанку" 15 мільйонів пенсій і зарплат. Архів оригіналу за 7 липень 2014. Процитовано 3 липень 2014. 
  117. Терористи викрали майже тонну вибухівки на шахті ім. Скочинського. Архів оригіналу за 26 липень 2014. Процитовано 26 червень 2014. 
  118. Бойовики напали на шахту Ахметова: викрали авто, забрали гроші. Архів оригіналу за 24 червень 2014. Процитовано 26 червень 2014. 
  119. Терористи викрали директорів ще двох шахт і тонну вибухівки. Архів оригіналу за 29 червень 2014. Процитовано 26 червень 2014. 
  120. Overview: Terrorism in 2014. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015. 
  121. У Слов'янську немає води, електрики та мобільного зв'язку. Архів оригіналу за 1 грудень 2014. Процитовано 19 червень 2014. 
  122. У результаті бойових дій 4 міста Донбасу опинилися без води, – Донецькобленерго. Архів оригіналу за 19 червень 2014. Процитовано 19 червень 2014. 
  123. Кількість біженців в Україні сягла 34 тисяч, - ООН. Архів оригіналу за 18 червень 2014. Процитовано 19 червень 2014. 
  124. Гуманитарная катастрофа на Юго-Востоке Украины. Архів оригіналу за 20 червень 2014. Процитовано 19 червень 2014. 
  125. (рос.) Губарев оправдался[недоступне посилання з липня 2019]
  126. Терористи з ДНР заявили, що відкрили три "представництва" в Росії. УНІАН. 19 травня 2014. Архів оригіналу за 21 травень 2014. Процитовано 20 травня 2014. 
  127. а б У Москві з'явилося «посольство» ДНР. [Архівовано 27 травень 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 24.05.2014.
  128. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою УП. Гіркін війна Україні. 12.05.14. не вказано текст
  129. В правительстве ДНР опровергают объявление войны Украине. [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.] Hubs. 12.05.2014.
  130. У бойовиків після оголошення війни Києву злякалися і вже відкликають заяву. [Архівовано 27 травень 2014 у Wayback Machine.] Fakty.ictv.ua. 12.05.2014.
  131. Указ Президента Российской Федерации № 71 «О признании Донецкой Народной Республики» [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] от 21 февраля 2022 года
  132. Путін заявив про «визнання незалежності» угруповань «ЛНР» і «ДНР». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 21 лютий 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  133. Сирія визнала незалежність «л/днр» – ЗМІ. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  134. Сирія визнала «незалежність» так званих «ЛНР» і «ДНР». Mind.ua (укр.). Процитовано 13 липня 2022. 
  135. ПУШИЛІН ЗАЯВИВ, ЩО ПІВНІЧНА КОРЕЯ ВИЗНАЛА ТАК ЗВАНУ "ДНР". 
  136. У терористів на Донбасі є зброя вартістю $400 мільйонів, половина з якої російська. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 28 червня 2014. 
  137. а б Губарєв зізнався, що сепаратистів фінансував Ахметов. [Архівовано 22 травень 2014 у Wayback Machine.] iPress.ua. 12.04.2014.
  138. [Военные в Артёмовске захватили танк, принадлежащий России. Архів оригіналу за 29 червень 2014. Процитовано 28 червень 2014. (рос.) Военные в Артёмовске захватили танк, принадлежащий России]
  139. [ДОНБАСС — ПОЛИГОН ДЛЯ ОРУЖИЯ РФ. Архів оригіналу за 17 лютий 2015. Процитовано 17 лютий 2015. (рос.) ДОНБАСС — ПОЛИГОН ДЛЯ ОРУЖИЯ РФ]
  140. «Странное и непонятное общество агрессивных маргиналов». Донецкий регионал выступил против Донецкой республики. [Архівовано 17 травень 2014 у Wayback Machine.] ОстроВ. 09.05.2014.
  141. Донецька ОДА: "Донецької народної республіки" не існує. Факти ICTV. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 31 травень 2014. Процитовано 18 травня 2014. 
  142. Тарута розповів, скільки проживе "Донецька народна республіка". ЛІГА.Новости. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 17 травень 2014. Процитовано 18 травня 2014. 
  143. Чайка, Роман (12 травня 2014). Луганда та Донбабве. ТСН. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 31 травня 2021. 
  144. ПР пояснила росіянам про Губарєва: група бомжів приводить ватажка в Думу… [Архівовано 18 травень 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 12.05.2014.
  145. Ахметов у терміновому зверненні закликав своїх робочих вийти на страйк. Архів оригіналу за 23 травень 2014. Процитовано 24 травень 2014. 
  146. "Кто все эти люди?" - Ахметов вважає, що "Донецька народна республіка" тероризує Донбас. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 24 травня 2014. 
  147. Порошенко закликає ООН визнати так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичним організаціями, Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 22 липень 2014. Процитовано 23 липень 2014. 
  148. Президент України попросив Конгрес США визнати ДНР і ЛНР терористичними організаціями, сайт ZN, UA. Архів оригіналу за 27 липень 2014. Процитовано 23 липень 2014. 
  149. Заява Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України». Архів оригіналу за 4 листопад 2014. Процитовано 28 липень 2014. 
  150. Українці Португалії закликали свій парламент визнати «ДНР» та «ЛНР» терористичними. Еспресо TV. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 31 травня 2021.