Амвросіївка

місто у Донецькому районі Донецької області. Адміністративний центр Амвросіївської міської громади.

Амвро́сіївка (МФА[ɐmwˈrɔsʲijiu̯kɐ] ( прослухати); колишня назва Донецько-Амвросіївка) — місто у Донецькому районі Донецької області. Адміністративний центр Амвросіївської міської громади. До 2020 р. слугував центром Амвросіївського району.

Амвросіївка
Герб Амвросіївки Прапор Амвросіївки
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Амвросіївська міська громада
Засноване 1869
Статус міста з 1938 року
Населення 17 998 (01.01.2022)[1]
Площа 19.4 км²
Густота населення 949.1 осіб/км²
Поштові індекси 87300-87304
Телефонний код +380-6259
Координати 47°47′48″ пн. ш. 38°29′33″ сх. д. / 47.79667° пн. ш. 38.49250° сх. д. / 47.79667; 38.49250Координати: 47°47′48″ пн. ш. 38°29′33″ сх. д. / 47.79667° пн. ш. 38.49250° сх. д. / 47.79667; 38.49250
Висота над рівнем моря 164 м
Водойма р. Мокрий Яланчик
Назва мешканців амросіївча́нин
амросіївча́нка
амросіївча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Амвросіївка
До обл./респ. центру
 - фізична 53 км
 - залізницею 84 км
 - автошляхами 76 км
До Києва
 - фізична 651 км
 - залізницею 926 км
 - автошляхами 806 км
Міська влада
Адреса 87300, Донецька обл., Амвросіївський р-н, м. Амвросіївка., вул. Леніна, 24
Вебсторінка Амвросіївська міськрада

Амвросіївка у Вікісховищі

Карта
Амвросіївка. Карта розташування: Україна
Амвросіївка
Амвросіївка
Мапа

Загальні відомості

ред.

Залізнична станція на магістралі Москва — Ростов-на-Дону. 20 тисяч мешканців. (1959). Відстань до облцентру становить близько 76 км і проходить автошляхом Т 0507.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Амвросіївка тимчасово окупована 1-м армійським корпусом РФ.

Історія

ред.

Місто засноване 1869 на межі колишніх земель запорізьких та донських козаків. Виконувало функцію робітничого селища на будівництві Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. 1896 — початок будівництва цементного заводу, 1898 — ще один цементний завод. До 1917 року працювало три цементних заводи.

Визвольні змагання

ред.

25 жовтня 1917 в селищі отримали звістку про Жовтневий переворот. На привокзальній площі відбувся мітинг, на якому робітники-цементники вітали новий переворот. Було переобрано селищну раду головою став З. Е. Тимченко.[2]

Період Другої Світової війни

ред.

22 серпня 1943 року в місто після вигнання нацистів увійшла Червона Армія[3].

5 червня 2014 р. українські війська вибили з міста терористичні угруповання. 8 липня від пострілу снайпера загинув майор батальйону «Прикарпаття» Юрій Баран. 8 серпня під Амвросіївкою у бою загинули старшина ЗСУ Юзвінський Вадим Володимирович та солдат Жабенко Юрій Леонідович. 10 серпня 2014 року під час російсько-української війни проросійські сепаратисти намагалися знищити український блокпост, Іван Гутник-Залужний у «секреті» прийняв бій, ціною свого життя врятувавши підрозділ.

27 серпня після відходу українських сил в місто прибуло 5 БТР та 1 «Камаз» із терористами та російськими заблукалими військовими.

Населення

ред.

Історична динаміка чисельності населення міста[4]

рік населення
1926 2 839
1939 15 001
1959 20 037
1970 24 330
1979 24 406
1989 23 951
2001 22 130
2005 21 057
2010 19 484
2014 18 682

Національний склад

ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Відсоток
українці 63.25%
росіяни 33.67%
вірмени 0.75%
білоруси 0.58%
греки 0.19%
сакартвельці 0.17%
азербайджанці 0.16%
молдовани 0.14%
інші/не вказали 1.09%

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
російська 15586 71.30%
українська 6101 27.91%
вірменська 61 0.28%
циганська 21 0.10%
білоруська 17 0.08%
румунська 3 0.01%
грецька 3 0.01%
болгарська 2 0.01%
інші/не вказали 67 0.30%
Усього 21861 100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 21861 особу, з них 27,91 % зазначили рідною мову українську, 71,3 % — російську, 0,28 % — вірменську, 0,1 % — циганську, 0,08 % — білоруську, 0,01 % — болгарську, грецьку та молдовську мови[7].

Економіка

ред.

Великий центр цементної промисловості в Україні. Амвросіївський цементний комбінат, завод залізобетонних конструкцій, підприємства харчової і швейної промисловості, РТС.

У межах Амвросіївки великі поклади і видобування мергелю — основної сировини цементних заводів та інших підприємств промисловості будматеріалів. У районі вирощують зернові культури, шампанські сорти винограду; розводять велику рогату худобу, свиней.

Освіта

ред.

4 загальноосвітні школи, восьмирічна школи, школа робітничої молоді, індустріальний технікум.

Пам'ятки археології

ред.

На правому березі річки Кринки в районі Амвросіївки знайдене кладовище кісток бізонів. На площі близько 200 м² знайдено рештки 983 степових бізонів (Bison priscus). Первісні мешканці цього краю полювали на бізонів: стадо тварин заганяли до краю глибокого яру, після цього тих тварин, що впали додолу, добивали списами, а пізніше стрілами.[8]

Відомі особи

ред.

Уродженцями міста є:

Примітки

ред.
  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Д. А. Першак Хроника великих дней «Донбас» 1977 стр 189
  3. Хроника освобождения Донецкой области от немецко-фашистских захватчиков. Матеріали Донецького архіву [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Населення міст і населених пунктів України (англ.)
  5. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021.
  8. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.

Література

ред.