Відкрити головне меню

Квазідержава (англ. quasi-state, від лат. quasi — «немов, майже», буквально — майже держава) — юридичне та політичне поняття, термін, який іноді використовується для опису сутностей (політій) з багатьма, але не всіма критеріями державності.

Зміст

Історія виникненняРедагувати

Термін був запроваджений у 80-х американським правником Робертом Джексоном. Цим словом науковець позначав країни третього світу, колишні колонії і протекторати, які стали незалежними внаслідок розпаду колоніальних імперій після Другої світової війни і зіткнулися з серйозними труднощами в процесі державного будівництва[1]. Ці країни були формально зрівняні у правах з розвинутими країнами і отримали право називатися суверенними. На відміну від розвинутих країн, суверенітет та державні інститути яких забезпечують вигоди для їх громадян, суверенітет квазідержав таких вигод практично не створює. Науковець стверджував, що не зважаючи на набуту формальну рівність, емпірично ці групи держав глибоко нерівні за своєю суттю, і подібний розрив залишатиметься вічно[2].

У роботі Гедлі Булла та Адама Уотсона The Expansion of International Society 1984 року термін квазідержави визначається винятково для опису міжнародних відносин, але не як термін міжнародного права. Науковці вживали термін по відношенню до колишніх колоній, що хоч і задовольняли критеріям державності, проте мали брак політичної волі, інституціональної влади та організованої сили для захисту прав людини та забезпечення соціо-економічного благополуччя.[3][4]

У 1994 році російські науковці П. Лукічов і А. Скорик запровадили концепт квазідержавності, яким описали низку умов та обставин, що призвели до нестворення козацької держави на Дону в різні періоди історії. За їх визначенням, квазідержавність є типом владних відносин, що виникає за відсутності чи недостатності історичного досвіду бюрократичного функціонування державних органів, за наявності патріархальності соціальної організації, аморфності соціокультурного простору, відсутності загальногромадянської самоідентифікації, нерозвинутості права та правосвідомості, авторитарності політичних відносин, а також такого фактору, як поява цього політичного утворення лише з міркувань географічної зручності.[5][1][6]

Інші значенняРедагувати

Словники Parry & Grant та Oxford Reference наводять також вжиток терміну «квазіджава» як опис державного утворення, що відповідає багатьом, але не всім критеріям державності, яке, тим не менш, має певну міру міжнародного визнання. У якості прикладів подібних квазідержав наводяться Святий Престол та Суверенний Орден Мальти.[4][7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Шапошніков, А. О. (2015). Невизнана держава як різновид квазідержави (на прикладі республіки Косово). Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна, серія „Питання політології” вип. 28. с. 166. 
  2. R. Jackson. States and Quasi-States
  3. Bull, Hedley; Watson, Adam (1984). The Expansion of International Society. ISBN 9780198716860. 
  4. а б Parry & Grant Encyclopaedic Dictionary of International Law. с. 493. 
  5. Лукичев, П.Н.; Скорик, А.П. (1994). Квазигосударственность. Политические исследования. № 5. с. 139–142. 
  6. Лукичев П.Н., Скорик А.П. Казачество: историко-психологический портрет. annales.info. Процитовано 2018-01-10. 
  7. Quasi-State // Oxford Reference