Асєєв Станіслав Володимирович

український письменник, журналіст

Станіслав Володимирович Асєєв (псевдонім Станіслав Васін, нар. 1 жовтня 1989, Донецьк, Українська РСР) — український письменник, журналіст і блогер, член Українського ПЕН. Автор роману «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала» (рос. «Мельхиоровый слон, или Человек, который думал»). Під псевдонімом Станіслав Васін працював журналістом в окупованому Донецьку.

Асєєв Станіслав Володимирович
Stanislav Aseyev.jpg
Псевдо Станіслав Васін
Народився 1 жовтня 1989(1989-10-01)[1] (31 рік)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання
Діяльність журналіст, письменник
Alma mater ДВНЗ ДонНТУ
Знання мов російська і українська
Членство Український ПЕН
Magnum opus Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала

Був викрадений 11 травня 2017 року і утримувався проросійською терористичною організацією «ДНР» до 29 грудня 2019 року[2].

БіографіяРедагувати

Народився 1 жовтня[3] 1989 року в Донецьку.[4]

2006 року закінчив загальноосвітню школу в місті Макіївка. У 2010 році — Донецький державний інститут інформатики і штучного інтелекту, факультет філософії і релігієзнавства, у 2012 році — магістратуру Донецького національного технічного університету, факультет комп'ютерних наук і технологій і отримав диплом магістра релігієзнавства з відзнакою.[4]

Після закінчення університету поїхав до Франції, щоб вступити до лав Французького іноземного легіону. Повернувшись в Україну, змінив багато професій: працював вантажником, стажистом у банку, копачем могил, оператором у поштовій компанії, продавцем-консультантом побутової техніки тощо.

Війна на сході УкраїниРедагувати

Як журналіст співпрацював із газетою «Дзеркало тижня»[5], журналом «Український тиждень»[6] та «Радіо Свобода»[7] під псевдонімом Станіслав Васін. За словами однокурсника Станіслава, колишнього Народного депутата Єгора Фірсова, С.Асєєв вважав своїм журналістським обов'язком залишатися в Донецьку і об'єктивно описувати події, що відбуваються[7]: «Не всі можуть знати, що відбувається на території окупованого Донбасу, не всі можуть описувати ту ситуацію, яка там відбувається. А Стас міг і описував».

ПолонРедагувати

Востаннє виходив на зв'язок з колегами 2 червня 2017 року.[8] Його місцезнаходження не було відоме, в квартирі був обшук, на дзвінки Станіслав не відповідав. Через півтора місяці, 16 липня 2017 року бойовики повідомили, що блогер затриманий за звинуваченням у «шпигунстві»[9]. Повідомляється з посиланням на екс-нардепа Єгора Фірсова, що «мамі Стаса дали письмове підтвердження. … Мати Асєєва змогла з ним побачитися. … Стас тримається добре, розуміє, що на справедливий суд сподіватися не варто. Його єдина надія — це обмін полонених».

Репортери без кордонів, Human Rights Watch, Amnesty International та Організація з безпеки і співробітництва в Європі зажадали від бойовиків звільнення журналіста.[10][11][12][13]

ЗМІ повідомили про протестне голодування Станіслава, яке він розпочав з 1 липня 2018 року.[14]

22 жовтня 2019 року бойовики заявили про „засудження“ Станіслава так званою «прокуратурою ДНР» до 15 років ув’язнення[15].

29 грудня 2019 року був визволений з полону в рамках обміну «76 на 127». Разом з ним було визволено журналіста Радіо Свобода Олега Галазюка (псевдонім Мирослав Тямущий).[16][17][18]

Політична діяльністьРедагувати

Після визволення Станіслав займає активну соціальну та політичну позицію, займається питаннями прав бранців нелегальних тюрем в Росії та на окупованих територіях. Так 29 січня 2020 року Асєєв виступив із промовою у Раді Європи де він попросив країни-учасники ради натиснути на Росію задля звільнення полонених[19]. 15 лютого 2020 року журналіст виступив на Мюнхенській конференції з безпеки, де розповів про нелюдське поводження з ув’язненими з боку бойовиків[20][21]. 14 лютого 2020 року Станіслав Асєєв зустрівся із групою американських сенаторів в офісі Радіо Свобода у Празі і обговорив питання звільнення решти ув’язнених на окупованому Донбасі[22].

Літературна творчістьРедагувати

Головним прозовим твором є автобіографічний роман «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала». Роман надрукований у № 1—6 за 2015 рік московського журналу «Юность» та вийшов окремою книжкою у київському видавництві «Каяла» у 2016 році. У романі розповідається про історію життя автора в реаліях українського політичного та духовного середовища. Багато уваги приділяється війні на Донбасі крізь призму філософських оцінок і висновків автора. За словами головного редактора журналу «Юність» Валерія Дударєва: «Його погляд на світ не журналістський, не письменницький — він юний філософ. На сторінках роману Станіслав вивертає себе навиворіт, показує світ маленького міста, війни, що розірвала країну навпіл».[23]

ТвориРедагувати

  • Шестой день: сб. поэм, рассказов и стихов / Станислав Владимирович Асеев. — Донецк: Норд-Пресс, 2011. — 207 с. — ISBN 978-966-380-480-4[24] (рос.)
  • Андерхилльские ведьмы: драма: в 2 ч. Проза / Станислав Владимирович Асеев. — Донецк: Донбасс, 2011. — 228 с. — ISBN 978-617-638-065-8[24] (рос.)
  • Мельхиоровый слон, или Человек, который думал: Роман-автобиография / С. Асеев // Юность. — 2015. — № 1—6.(рос.)
  • Мельхиоровый слон, или Человек, который думал: роман-автобиография / Станислав Асеев. — Киев : Каяла, 2016. — 267 с. — ISBN 978-617-7390-05-2[24] (рос.)
  • В ізоляції / Станіслав Асєєв, тексти, фото; передм. Мар’яни Драч, Сергія Рахманіна, Дмитра Крапивенка; ілюстр. Сергія Захарова // К.: Люта справа, 2018. — 208 с. — ISBN 978-617-7420-18-6

НагородиРедагувати

У серпні 2020 року Станіслав отримав премію «Вільна преса Східної Європи» німецького фонду ZEIT і норвезького Fritt Ord.[25]

ПриміткиРедагувати

  1. мас-медіа
  2. Стас Асеев. Первое интервью после плена // Youtube Радіо Свобода, 10.01.2020
  3. Журналіст Асєєв вже другий день народження відзначає в полоні бойовиків
  4. а б Сторінка журналу "Юність" на сайті poezia.ru. poezia.ru. 
  5. Сторінка автора на сайті газети "Дзеркало тижня". 
  6. Сторінка автора на сайті журналу "Український тиждень". 
  7. а б Крутов, Марк. Зникнення журналіста Васіна в окупованому Донецьку. Міжнародну спільноту просять допомогти. Радіо Свобода. Процитовано 12 червня 2017. 
  8. Сергій, Рахманін. Земля Стаса. Дзеркало тижня. Процитовано 9 червня 2017. 
  9. Терористи офіційно підтвердили: зниклий Асєєв у них, звинувачують у «шпигунстві»
  10. Ukraine: Separatists free blogger held since November 2016 (en). Репортери без кордонів. 2017-12-27. Процитовано 2018-09-03. 
  11. Украина: Блогер удерживается про-российскими сепаратистами (ru). Human Rights Watch. 2017-07-18. Процитовано 2018-09-03. 
  12. Amnesty International (21 July 2017). "URGENT ACTION: IMPRISONED JOURNALIST MUST BE RELEASED". Прес-реліз. Переглянутий 10 February 2018.
  13. OSCE Representative calls for immediate release of Donetsk journalist Stanislav Aseev one year after his illegal detention (en). Організація з безпеки і співробітництва в Європі. 2018-06-01. Процитовано 2018-09-03. 
  14. Полонений донецький журналіст Асєєв оголосив голодування /УНН, 5.7.2018/
  15. Бойовики заявили про засудження журналіста Асєєва до 15 років ув’язнення. Радіо Свобода. 22 жовтня 2019. 
  16. З полону бойовиків повернули Станіслава Асєєва. Українська правда. 29 грудня 2019. Процитовано 2019-12-29. 
  17. Рябчун, Юлія; Андрейковець, Костя (2019-12-29). Україна і представники ОРДЛО обмінялися полоненими в пункті пропуску «Майорське» за формулою «76 на 127». Звільнених українців везуть до Києва. Усі подробиці в онлайн-трансляції theБабеля. thebabel.com.ua. Процитовано 2019-12-29. 
  18. Из плена донецких сепаратистов освобождены внештатные корреспонденты Радио Свобода. Радио Азатутюн (російською). 30 грудня 2019. Процитовано 2019-12-30. 
  19. Асєєв у Раді Європи попросив натиснути на Москву. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-10-23. 
  20. 4th Ukrainian Lunch “Ukraine – Moving Ahead” on the Margins of the Munich Security Conference (Live) (en). 15.02.2020. 
  21. «Поки я виступаю, у центрі мого Донецька когось не по-людськи катують». Промова колишнього в’язня «ДНР» Станіслава Асєєва в Мюнхені. nv.ua (uk). Процитовано 2020-10-23. 
  22. Асєєв попросив сенаторів США сприяти звільненню решти ув’язнених на окупованому Донбасі. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-10-23. 
  23. Малевич, Евгений. Со студентами ГГУ встретился редактор журнала «Юность». Правда Гомель. 
  24. а б в Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Пошук за автором. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. 
  25. Free Media Awards 2020 honour courageous journalists in Russia, Azerbaijan and Ukraine. Fritt Ord (en). Процитовано 2020-10-23. 

ДжерелаРедагувати