Вікіпедія

Арка Свободи українського народу

пам'ятка Києва

А́рка Свобо́ди украї́нського наро́ду (до 14 травня 2022 року — А́рка дру́жби наро́дів) — скульптурна композиція в Києві на території Хрещатого парку. Первісно складалася з арки та двох скульптурних груп під нею. Відкрита в рамках святкування 1500-річчя Києва та 60-ї річниці створення СРСР у 1982 році.

Арка Свободи українського народу
Арка Свободи українського народу
Монумент на честь воз'єднання України з Росією.jpg
50°27′15″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45444400002777741° пн. ш. 30.53000000002777981° сх. д. / 50.45444400002777741; 30.53000000002777981Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°31′48″ сх. д. / 50.45444400002777741° пн. ш. 30.53000000002777981° сх. д. / 50.45444400002777741; 30.53000000002777981
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Тип споруда і арка[d]
Висота 35 м
Матеріал титан, граніт, бронза
Скульптор Олександр Скобліков
Архітектор Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров
Будівництво 1978 —1982 роки
Map
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

14 травня 2022 року, згідно з рішенням Київської міської ради, отримала сучасну назву після демонтажу однієї зі скульптур[1][2].

ІсторіяРедагувати

СтворенняРедагувати

На місці Арки дружби народів у 1970-ті роки розташовувався оглядовий майданчик і оглядове колесо. У 1979 році було вирішено побудувати на цьому місці монумент на честь «возз'єднання України з Росією» у вигляді металевої арки, під якою розташовано декілька скульптур[3]. Композиція відкрита 3 листопада 1981 року під час підготовки до святкування 1500-річчя Києва на місці розташування Літньої естради[4][5], що була перенесена до Маріїнського парку[6].

Відкриття монумента передбачалося провести в день проголошення СРСР, 30 грудня, але урочиста церемонія відбулася раніше, у жовтні, напередодні 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року[7]. На церемонії відкриття виступив Перший секретар Центрального Комітету Комуністичної партії України Володимир Щербицький.

Згодом споруда отримала глузливу неофіційну назву «Ярмо»[8][9].

«Тріщина дружби» і демонтаж монументаРедагувати

 
Демонтаж монумента 26 квітня 2022 року

Після початку війни на сході України у 2014 році неодноразово звучали пропозиції знести Арку дружби народів, перебудувати її чи перейменувати[7]. Перед цим напис на постаменті однієї зі скульптурних груп неодноразово був збитий[6].

24 листопада 2018 року на Арці Дружби народів українські художники та правозахисники відкрили інсталяцію «Тріщина дружби». Її присвятили питанню українських політв'язнів, зокрема режисерові Олегу Сенцову[10].

У зв'язку з широкомасштабним російським вторгненням в Україну 26 квітня 2022 року скульптурна частина монумента була демонтована. Під час демонтажу бронзової скульптурної групи у фігури, що символізувала росіянина, відвалилася голова[11][12]. Другу скульптурну композицію, з червоного граніту, розберуть пізніше. Саму ж арку планують перейменувати та підсвітити кольорами українського прапора[13][14][15]. Архітектор та один із авторів скульптурної композиції Сергій Миргородський у своєму інтерв'ю під час демонтажу пам'ятника заявив: «Відчуваю радість. Нарешті! Дружба з Росією закінчена. Тому цей пам'ятник, як дружба великих народів колись, перетворюється на ворожнечу України та Росії. А мати пам'ятник ворожнечі — це гріх»[16].

ОписРедагувати

Центральним у композиції був монумент дружби народів, присвячений «об'єднанню України з Росією» (скульптор Олександр Скобліков, архітектори Ігор Іванов, Сергій Миргородський і Костянтин Сидоров), що виконаний з титанового сплаву, граніту та бронзи і є двофігурною композицією (висота — 6,2 м) робітників — росіянина й українця, що спільно підняли стрічку з орденом «Дружби Народів»[17].

Трохи далі — витягнута по горизонталі стела з багатофігурною групою, у центрі якої Богдан Хмельницький та боярин Василь Бутурлін — московський посол. Ця група створена за мотивами Переяславської Ради. Буде демонтовано у рамках дерусифікації.

Скульптурні групи з'єднувала арка заввишки 35 м, яка, за задумом авторів, символізувала єднання братських народів Радянського Союзу[17].

Перед монументом площа має форму амфітеатру. За монументом розташований оглядовий майданчик з краєвидом на Дніпро та лівий берег Києва[17].

ГалереяРедагувати

  • Композиція в 2012 році

  • Композиція вночі, 2009 рік

  • Символічна тріщина на Арці дружби народів, 2019 рік

  • Колишня радянська композиція «На ознаменування возз'єднання України з Росією»

  • Композиція на честь Переяславської Ради. У Центрі — постаті Богдана Хмельницького та московського посла Василя Бутурліна.

  • Демонтаж монумента 26.04.2022

  • Арка Свободи українського народу. Вид зі скляного мосту

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ У Києві перейменували Арку дружби народів [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ,2022-05-14
  2. ↑ Київрада перейменувала Арку дружби народів [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.] // Громадське, 2022-05-14
  3. ↑ Пам'ятник царю, фанерний червоноармієць, фонтан Слоненя і Арка дружби народів. Історія Хрещатого парку в Києві — архівні фото. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  4. ↑ Постанова Ради Міністрів УРСР № 597, 1979.
  5. ↑ Святкування 1500-річчя Києва 1982 року: ідеологічний аспект, 2019, с. 75.
  6. ↑ а б Тривалий час простоїть «Арка Дружби народів»?. My-Kiev.com. 12.07.2021. Процитовано 26.04.2022. 
  7. ↑ а б «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  8. ↑ Арка Дружби народів чи Ярмо? Соцмережі тролять ініціативу головного архітектора Києва//Еспресо, 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 27 січня 2021. 
  9. ↑ Софія Середа. «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?//Радіо Свобода, 24 січня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 27 січня 2021. 
  10. ↑ Арку Дружби народів зламали на підтримку політв'язнів [Архівовано 24 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 24 листопада 2018
  11. ↑ Кличко розповів, як хочуть перейменувати Арку дружби народів у Києві. Слово і Діло. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.  (відео демонтажу [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.])
  12. ↑ Олена Рощіна (26 квітня 2022). У Києві демонтують скульптуру під Аркою дружби народів. Українська правда. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. 
  13. ↑ Кличко розповів, як хочуть перейменувати Арку дружби народів у Києві. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  14. ↑ У Києві триває демонтаж пам'ятника «дружби народів». Новинарня. 26.04.2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26.04.2022. 
  15. ↑ О.Скотнікова (26.04.2022). Символічно, що відпала голова у російського робітника, — Кличко про демонтаж «Дружби народів». Вечірній Київ. Процитовано 26.04.2022. 
  16. ↑ «Відчуваю радість. Нарешті! Дружба з Росією закінчена», — автор скульптурної композиції «Арка дружби народів» Миргородський. censor.net. 27.04.2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  17. ↑ а б в Дружбы народов, арка - Киев. web.archive.org. 30 березня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 26 квітня 2022. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арка Свободи українського народу

ПанорамаРедагувати

 
Вечірня панорама Арки Свободи українського народу з лівого берега Дніпра
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арка_Свободи_українського_народу&oldid=38122942