Відкрити головне меню

Бутурлін Василь Васильович (* рік народження невідомий — † 31 грудня 1655, Київ [1], за іншими відомостями Москва) — московитський військовий діяч і дипломат, походив з давнього боярського роду.

Бутурлін Василь Васильович
Бутурлин Василий Васильевич
Бутурлін Василь Васильович
Поруч з Богданом Хмельницьким на Арці дружби народів в Києві
Посол Московії в Гетьманщині
1653 — 1655
Попередник: Унковський Григорій
Спадкоємець: Тяпкін Василь Михайлович
 
Народження: невідомо
Московське царство
Смерть: 31 грудня 1655
Київ або Москва
Династія: Бутурліни
Діти: Q4100340?

ЖиттєписРедагувати

Служив при Московському дворі стольником, а згодом окольничим. У січні 1654 року очолив московитське посольство в Україні, яке від імені Олексія Михайловича уклало з українським козацтвом, очолюваним Богданом Хмельницьким, угоду про спільні дії проти Польщі. Зумів наполягти на тому, щоб угода скріплювалася церковною присягою лише з боку козаків, що леґітимізувало майбутні порушення угоди московським двором. За виконану місію був щедро нагороджений царем.

Похід до ГаличиниРедагувати

Після укладення Переяславської угоди очолював московитські війська, вислані на допомогу українському козацтву, і Бутурлін керував ними у переможній битві з поляками при Городку 18 вересня 1655. Втім, Хмельницький і Бутурлін не змогли розвинути цей ранній успіх. Облога Львова закінчилась невдачею — місто взяти не вдалося. Через два тижні під Озерною та Тернополем Хмельницький і Бутурлін зазнали поразки від кримського хана, союзника Яна Казимира. Після цього козацько-московське війська повернулись на Наддніпрянщину.

Смерть БутурлінаРедагувати

Дізнавшись у Києві, що цар не пробачить невдачу львівського походу й має намір відрубати йому голову, боярин 31 грудня 1655 отруївся.

За свідченням М.Грушевського, Олексій Михайлович закидав Бутурліну "три зради": отримання хабарів від обложених міст і замків, пограбування зайнятих міст з наступним їх залишенням і договір із кримським ханом[2].

Вшанування пам'ятіРедагувати

До так званого, 300-річчя «возз'єднання України з Росією» у 1954 іменем В. Бутурліна назвали вулицю біля психіатричної лікарні на Кульпаркові у Львові (бічна вулиці Боткіна). У 1991 вулицю перейменували на пошану родини гуцульських різьбярів Шкрібляків[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Ігор Мельник. Облога Львова 1655 року // Zbruch, 08.11.2015
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9. Кн. 2. – К., 1997. – С. 1131.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати