Скобліков Олександр Павлович
Олекса́ндр Па́влович Ско́бліков (25 лютого 1929, Дружківка — 29 січня 2005) — український скульптор, член-кореспондент Академії мистецтв України (2000), член Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.
Олександр Павлович Скобліков | |||||
![]() | |||||
Народився | 25 лютого 1929 Дружківка | ||||
---|---|---|---|---|---|
Помер | 29 січня 2005 (75 років) | ||||
Громадянство | ![]() | ||||
Навчання | Київський художній інститут | ||||
Нагороди |
| ||||
Звання |
| ||||
Автограф | ![]() |
ЖиттєписРедагувати
Народився 25 лютого 1929 року в місті Дружківці (нині Донецька область).
У 1954 році закінчив Київський художній інститут (учень Михайла Лисенка).
У 1955—1971 роках — на творчій роботі. Член КПРС з 1968 року.
З 1971 року — заступник голови правління Спілки художників України, секретар правління Спілки художників СРСР. Одночасно у 1975—1982 роках — голова правління Київської організації Спілки художників України. У 1982—1983 роках — голова Спілки художників України. У 1983—2005 роках — на творчій роботі.
Обирався депутатом Київської міської ради народних депутатів (1978—1980) та Верховної Ради СРСР (1979—1984).
Був головою художньої ради з нумізматики Національного банку України.
Помер 29 січня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
ВідзнакиРедагувати
Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ імені М. Островського (1972). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1976).
Нагороджений: орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (2004)[1], Трудового Червоного Прапора (1979), медалями, Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1981) та Президії Верховної Ради БРСР (1976).
ТворчістьРедагувати
Побутово-тематичні композиціїРедагувати
- «Куховарка на цілині» (1961);
ПортретиРедагувати
- «Юлія» (1958)
- «Т. Шевченко» (1964)
- «М. Калінін» (1975)
- «Л. Брежнєв» (1975)
- «Поет Б. Олійник» (1976)
- «Академік Б. Патон» (1980)
- «Композитор Г. Майборода» (1995)
- «Народний артист України Я. Цегляр»
Пам'ятникиРедагувати
- Тарасові Шевченку
- в Шалетт-сюр-Люен у Франції (1974)
- в Умані (1981)
- в Батумі (1986)
- в Краснограді (1986)
- в Дубно (1991)
- в Ніжині (1991)
- в Кременчуці (1993)
- в Хірові Львівської області (1993)
- Володимирові Леніну в Кривому Розі (1959) — у співавторстві з М. К. Вронським
- Пам'ятник Олександрові Пушкіну в Тернополі (1959) — у співавторстві з М. К. Вронським та О. П. Олійником
- Петрові Чайковському в Шахтарському (1965) — у співавторстві з М. К. Вронським;
- Михайлові Калініну в с. Калинівці Чернігівської області (1967)
- Миколі Некрасову в Немирові (1971)
- Володимиру Антонову-Овсієнку в Чернігові (1973)
- Миколі Щорсу в Чернігові (1977)
- морякам Дніпровської військової флотилії в Києві (1979) — у співавторстві зМ. К. Вронським
- Олександрові Корнійчуку в с. Плюти Обухівського р-ну Київської області
- Михайлові Кирпоносу в Чернігові (1981)
- Володимиру Вернадському в місці сполучення проспекту Перемоги і бульвару Академіка Вернадського (1981)
- Монумент на честь возз'єднання України з Росією («Арка дружби народів») в Києві (1982)
- Миколі Гоголю в Києві на Русанівській набережній (1982)
- Акакію Церетелі в Батумі (1986)
- Василю Сеньку в Чернігові (1989)
- Марії Заньковецькій в Ніжині (1993)
- Теофілу Яновському в Києві
- Сергію Лебедєву в Києві на території КПІ (2002)
- Євгену Патону в Києві на території КПІ (2002)
- Михайлу Кравчуку в Києві на території КПІ (2002)
- Людвику Варинському в с. Мартинівка Черкаської області
- Ярославу Домбровському в Житомирі
- Брав участь у оформленні Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні»
Меморіальні дошкиРедагувати
- Василенку Андрію
- Граве Дмитру
- Гречку Андрію
- Димитрову Георгію (демонтована)
- Кавецькому Ростиславу
- Камєнєву Сергію (демонтована)
- Медовару Борису
- Покришкіну Олександру
- Попудренку Миколі
- Ремеслу Василю
- Жукову Георгію
МедаліРедагувати
Галерея робітРедагувати
Меморіальні і анотаційні дошки в Києві
| |||||||||||
Б. Медовару
|
Д. Граве
|
Г. Димитрову (демонтовано)
|
С. Каменєву (демонтовано)
|
А. Василенку
|
ПриміткиРедагувати
- ↑ Указ Президента України від 24 лютого 2004 року № 223/2004 «Про нагородження О. Скоблікова орденом „За заслуги“»
ПосиланняРедагувати
- Скобликов Олександр Павлович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 789-790.
- Скобліков О. П., Академія мистецтв України
ДжерелаРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Скобликов Олександр Павлович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 221.
- Скобликов Олександр Павлович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 509. — ISBN 978-966-96839-3-9.