Скобліков Олександр Павлович

	Олександр Павлович Скобліков
	;
Народився	25 лютого 1929; Дружківка
Помер	29 січня 2005 (75 років)
Громадянство	Україна
Навчання	Київський художній інститут
Автограф

Олекса́ндр Па́влович Ско́бліков (25 лютого 1929(19290225), Дружківка — 29 січня 2005) — український скульптор, член-кореспондент Академії мистецтв України (2000), член Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.

Могила Олександра Скоблікова

ЖиттєписРедагувати

Народився 25 лютого 1929 року в місті Дружківці (нині Донецька область).

У 1954 році закінчив Київський художній інститут (учень Михайла Лисенка).

У 1955—1971 роках — на творчій роботі. Член КПРС з 1968 року.

З 1971 року — заступник голови правління Спілки художників України, секретар правління Спілки художників СРСР. Одночасно у 1975—1982 роках — голова правління Київської організації Спілки художників України. У 1982—1983 роках — голова Спілки художників України. У 1983—2005 роках — на творчій роботі.

Обирався депутатом Київської міської ради народних депутатів (1978—1980) та Верховної Ради СРСР (1979—1984).

Був головою художньої ради з нумізматики Національного банку України.

Помер 29 січня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

ВідзнакиРедагувати

Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ імені М. Островського (1972). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1976).

Нагороджений: орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (2004)^[1], Трудового Червоного Прапора (1979), медалями, Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1981) та Президії Верховної Ради БРСР (1976).

ТворчістьРедагувати

Побутово-тематичні композиціїРедагувати

«Куховарка на цілині» (1961);

ПортретиРедагувати

«Юлія» (1958)
«Т. Шевченко» (1964)
«М. Калінін» (1975)
«Л. Брежнєв» (1975)
«Поет Б. Олійник» (1976)
«Академік Б. Патон» (1980)
«Композитор Г. Майборода» (1995)
«Народний артист України Я. Цегляр»

Пам'ятникиРедагувати

Тарасові Шевченку
- в Шалетт-сюр-Люен у Франції (1974)
- в Умані (1981)
- в Батумі (1986)
- в Краснограді (1986)
- в Дубно (1991)
- в Ніжині (1991)
- в Кременчуці (1993)
- в Хірові Львівської області (1993)
Володимирові Леніну в Кривому Розі (1959) — у співавторстві з М. К. Вронським
Пам'ятник Олександрові Пушкіну в Тернополі (1959) — у співавторстві з М. К. Вронським та О. П. Олійником
Петрові Чайковському в Шахтарському (1965) — у співавторстві з М. К. Вронським;
Михайлові Калініну в с. Калинівці Чернігівської області (1967)
Миколі Некрасову в Немирові (1971)
Володимиру Антонову-Овсієнку в Чернігові (1973)
Миколі Щорсу в Чернігові (1977)
морякам Дніпровської військової флотилії в Києві (1979) — у співавторстві зМ. К. Вронським
Олександрові Корнійчуку в с. Плюти Обухівського р-ну Київської області
Михайлові Кирпоносу в Чернігові (1981)
Володимиру Вернадському в місці сполучення проспекту Перемоги і бульвару Академіка Вернадського (1981)
Монумент на честь возз'єднання України з Росією («Арка дружби народів») в Києві (1982)
Миколі Гоголю в Києві на Русанівській набережній (1982)
Акакію Церетелі в Батумі (1986)
Василю Сеньку в Чернігові (1989)
Марії Заньковецькій в Ніжині (1993)
Теофілу Яновському в Києві
Сергію Лебедєву в Києві на території КПІ (2002)
Євгену Патону в Києві на території КПІ (2002)
Михайлу Кравчуку в Києві на території КПІ (2002)
Людвику Варинському в с. Мартинівка Черкаської області
Ярославу Домбровському в Житомирі
Брав участь у оформленні Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні»

Меморіальні дошкиРедагувати

МедаліРедагувати

Галерея робітРедагувати

Пам'ятники

М. Щорсу (Чернігів, демонтовано)	Морякам Дніпровської флотилії (Київ)	В. Вернадському (Київ)	М. Заньковецькій (Ніжин)	Т. Яновському (Київ)

В. Антонову-Овсієнку (Чернігів, демонтовано)	М. Кирпоносу (Чернігів)	В. Сеньку (Чернігів)	Я. Домбровському (Житомир)	Л. Варинському (с. Мартинівка)

Меморіальні і анотаційні дошки в Києві

Б. Медовару	Д. Граве	Г. Димитрову (демонтовано)	С. Каменєву (демонтовано)	Р. Кавецькому	А. Василенку

ПриміткиРедагувати

↑ Указ Президента України від 24 лютого 2004 року № 223/2004 «Про нагородження О. Скоблікова орденом „За заслуги“»

ПосиланняРедагувати

Скобликов Олександр Павлович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 789-790.
Скобліков О. П., Академія мистецтв України

ДжерелаРедагувати

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Скобликов Олександр Павлович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 221.

Скобликов Олександр Павлович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 509. — ISBN 978-966-96839-3-9.

[1] Указ Президента України від 24 лютого 2004 року № 223/2004 «Про нагородження О. Скоблікова орденом „За заслуги“»

[1]