Граве Дмитро Олександрович

український і радянський математик
Див. також: Граве (значення)

Дмитро́ Олекса́ндрович Гра́ве (*25 серпня (6 вересня) 1863(18630906), Кирилов — †19 грудня 1939, Київ) — український математик, творець першої великої математичної школи в Україні; академік АН України (1919), член-кореспондент РАН (1924) і почесний член АН СРСР (1929).

Граве Дмитро Олександрович
Д. О. Граве, 1936 р.
Д. О. Граве, 1936 р.
Ім'я при народженні рос. Дмитрий Александрович Граве
Народився 25 серпня (6 вересня) 1863(1863-09-06)
Кириллов, Новгородська губернія, Російська імперія[1]
Помер 19 грудня 1939(1939-12-19)[2][3] (76 років)
Київ, Українська РСР, СРСР[2]
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Місце проживання Київ, Москва
Країна СРСР СРСР
Діяльність математик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь аналітична геометрія, теорія груп, теорія чисел, алгебра і теорія диференціальних рівнянь[d]
Заклад Київський університет,
Інститут хімічної фізики АН СРСР,
Інститут математики АН УРСР
Звання академік АН СРСР
Науковий керівник Aleksandr Korkind[4] і Чебишов Пафнутій Львович
Аспіранти, докторанти Соколов Юрій Дмитрович, Делоне Борис Миколайович, Шмідт Отто Юлійович, Ахієзер Наум Ілліч[5], Чеботарьов Микола Григорович[5], Кравчук Михайло Пилипович[5], Погребиський Йосип Бенедиктович[5], Жилінський Євстахій Янушович[5], Vladimir Petrovich Velmind[5], Mikhail Khrisanfovich Orlovd[5], David Borisovich Topolyanskyd[5], Petr Dmitrievich Belonovskyd[5], K. F. Abramovichd[5] і A. L. Naumovd[5]
Членство НАН України і Російська академія наук
Відомий завдяки: асимптотичний метод Боголюбова-Митропольського, рівняння ББГКІ, перетворення Боголюбова
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Граве Дмитро Олександрович у Вікісховищі

Біографічні відомостіРедагувати

Народився 25 серпня (6 вересня) 1863 року в місті Кирилов Новгородської губернії (нині Вологодської області). Отримав ступінь бакалавра в Петербурзькому університеті в 1885, а потім магістра в 1889, захистив його під керівництвом Пафнутія Чебишова. Під час навчання в університеті був активним членом гуртка студентів фізиків-математиків і публікував свої праці в «Записках фізико-математичного товариства студентів Санкт-Петербурзького університету». У 1890 почав викладати математику в інституті інженерів шляхів сполучення, а в 1892 у вищій жіночій школі. В 1896 захистив дисертацію на звання доктора математики. В 18971899 професор Харківського університету, а з 1899 і до самої смерті — Київського.

12 вересня 1921 року на вшанування Дмитра Граве РНК УСРР прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», серед інших достойників, Граве дозволено видання за державний кошт наукових праць; звільнено від сплати державних податків; заборонено реквізиції та ущільнення помешкання, яке він займав; матеріально забезпечено, а у випадку смерті — членів родини поза категоріальною довічною ставкою заробітку.[6]

У 1925 році Д.Граве разом з інженером Олександром Яковичем Федоровим очолив Виставку з вивчення світових просторів, що проходила в Києві з червня по серпень 1925 року.[7]

 
Надгробок Д. О. Граве

Помер 19 грудня 1939. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі. 1934 став першим директором Інституту математики АН УРСР. Нагороджений орденом праці.

Основні праці з алгебри, прикладної математики, механіки, кібернетики, астрономії. У дитинстві мріяв стати токарем.

ПраціРедагувати

  • О поверхностях minima («Записки физико-математического общества студентов Санкт-Петербургского университета» (т. I, 1884 — 85; т. II, 1885; т. III, 1886—1887)).
  • О частных дифференциальных уравнениях первого порядка. — Санкт-Петербург, 1889.
  • Об основных задачах математической теории построения географических карт. — Санкт-Петербург, 1896.
  • Теория групп. — Киев, 1908.
  • Элементарный курс теории чисел. — Киев, 1909.
  • Арифметическая теорию алгебраических величин. — Киев, 1910.
  • Элементы высшей алгебры. — К, 1914. — 698 с.
  • Краткий курс математического анализа. — К, 1924. — 368 с.
  • Аналітична геометрія. — Харків; Київ: Держ. науково-технічне вид-во України, 1933. — 308 с.
  • Трактат з алгебраїчного аналізу: У 2 т. — К., 1938.
  • Вибрані праці. — К.: Наук. думка, 1971. — 356 с.
  • Робота в Київському університеті // З іменем Святого Володимира: Київський університет у документах, матеріалах та спогадах сучасників: У 2 кн. — К.: Заповіт, 1994. — Кн. 1. — C. 359—360.

УчніРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Граве Дмитрий Александрович // Граве Дмитрий Александрович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Граве Дмитрий Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Архів історії математики Мактьютор
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. а б в г д е ж и к л м Математична генеалогія — 1997.
  6. Інститут історії НАНУ
  7. Боротканич Н. П. Висвітлення освоєння космічного простору в музеях України / Н. П. Боротканич // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 60-69

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати