Відкрити головне меню

Ю́рій Дми́трович Соколо́в (14 (26) травня 1896(18960526), станція Лабинська на Кубані, нині місто Лабинськ Краснодарського краю Росії — 2 лютого 1971, Київ) — український механік і математик. Член-кореспондент АН УРСР (з 1939).

Соколов Юрій Дмитрович
Народився 14 (26) травня 1896(1896-05-26)
Лабинськ
Помер 2 лютого 1971(1971-02-02) (74 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність математик, mechanician, викладач університету
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Сфера інтересів механіка і математика
Заклад Київський політехнічний інститут
Вчене звання Професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Граве Дмитро Олександрович
Член НАН України
Відомий завдяки: член-кореспондент АН УРСР (з 1939)
Нагороди
Медаль «За оборону Києва»
Праведник народів світу (1984)

ЖиттєписРедагувати

По закінченні Київського університету (1921) постійно працював в АН УРСР. З 1934 завідував відділом механіки, згодом теорії диференціальних рівнянь; одночасно — професор кількох вузів Києва.

Старший науковий співробітник Інституту фізики та математики (1943–1944), член вченої ради, завідувач відділу механіки Інституту математики (1944–1945); в окупованому Києві – директор Астрономічної обсерваторії університету.[1] Під час відступу німецьких окупантів співробітники обсерваторії на чолі з Юрієм Дмитровичем врятувати бібліотеку і майно обсерваторії від вивезення в Німеччину, за що в 1968 Соколов Ю. Д. був нагороджений медаллю "За оборону Києва".[2]


Наукова діяльністьРедагувати

Автор понад 100 наукових праць (зокрема п'яти монографій).

Основні праці присвячені питанням небесної механіки (теорія «співударів» у класичній і узагальненій задачі небесних тіл), гідромеханіки (теорія фільтрації ґрунтових вод) та теорії диференціальних й інтегральних рівнянь (ввів нову приблизну методу «осереднення функціональних поправок»).

Праведник народів світуРедагувати

Разом з дружиною Марією у 1984 р. визнаний праведником народів світу за допомогу своєму учню - математику Симону Зуховицькому (доктор фізико-математичних наук, професор Зуховицький Семен Ізраїльович[ru] (1908-1994)), якому родина Соколових надавала притулок у своєму будинку в Києві з жовтня 1941 до листопада 1943.[3]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати