Гречко Андрій Антонович

Гре́чко Андрі́й Анто́нович (4 [17] жовтня 1903(19031017), с. Голодаївка, Область Війська Донського, Російська імперія — 26 квітня 1976, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський воєначальник і державний діяч українського кубанського походження. Головнокомандувач групи радянських військ у Німеччині (з 1953), керівник каральної операції проти учасників Берлінського повстання 1953. Міністр оборони СРСР (1967 — 1976), Маршал Радянського Союзу (1955), двічі Герой Радянського Союзу (1958, 1973), Герой ЧССР (1969). Член ЦК КП(б)У в 1949—1954 р. Кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У у січні 1949 — вересні 1952 р. Член Бюро-Президії ЦК КПУ у вересні 1952 — жовтні 1953 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1952 — 1961 р. Член ЦК КПРС у 1961 — 1976 р. Член Політбюро ЦК КПРС у квітні 1973 — квітні 1976 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2—9-го скликань.

Гречко Андрій Антонович
Народження 4 (17) жовтня 1903(1903-10-17)
с. Голодаївка,
Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть 26 квітня 1976(1976-04-26) (72 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Національність українець
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Військова академія Генерального штабу (Росія) (1941) і Військова академія імені М. В. Фрунзе (1936)
Роки служби 19191976
Партія ВКП(б)
Член Політичне бюро ЦК КПРС
Звання  Маршал Радянського Союзу
Командування Міністр оборони, Перший заступник міністра оборони, Головнокомандувач Сухопутними військами, Головнокомандувач ГРВН, Командувач Київським військовим округом, командувач 1-ї гв., 12, 56 арміями
Війни / битви Громадянська війна
Вторгнення СРСР до Польщі
Німецько-радянська війна
Автограф
Нагороди
Герой Радянського Союзу — 1958 Герой Радянського Союзу — 1973
Орден Леніна — 1942 Орден Леніна — 1945 Орден Леніна — 1958 Орден Леніна — 1963
Орден Леніна — 1968 Орден Леніна — 1973 Орден Червоного Прапора  — 1941 Орден Червоного Прапора  — 1944
Орден Червоного Прапора  — 1950 Орден Суворова I ступеня  — 1944 Орден Суворова I ступеня  — 1945 Орден Кутузова I ступеня
Орден Кутузова I ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня  — 1944 Орден Суворова II ступеня — 1943
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965 Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР (1968)
Нагороди інших країн

Герой ЧССР
Герой ЧССР
Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою)
Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою)
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня
Орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня
Орден Білого лева «За Перемогу» 1 ступеня Чехословацький воєнний хрест 1939 Орден Клемента Готвальда
Медаль Перемоги і Свободи 1945
Медаль Перемоги і Свободи 1945
Орден Заслуг 1 класу (УНР)
Орден Заслуг 5 класу (УНР)
CMNS: Гречко Андрій Антонович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 4 (17) жовтня 1903(19031017) року в селі Голодаївка області Війська Донського (нині село Куйбишево в межах Куйбишевського району Ростовської області РФ) у селянській родині. Кубанський українець.

У Червоній Армії з грудня 1919 року. Учасник Громадянської війни.

Член ВКП(б) з 1928 року.

Закінчив кавалерійську школу в 1926 році, Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе в 1936, а в 1941 році закінчив Академію Генерального штабу РСЧА імені К. Є. Ворошилова.

Брав участь Вторгненні СРСР до Польщі в 1939 році.

З початком німецько-радянської війни на фронті. Командував кавалерійською дивізією, корпусом, пізніше 12-ю, 18-ю і 56-ю арміями. З жовтня 1943 року — заступник командуючого 1-м Українським фронтом, з грудня 1943 року й до кінця війни командував 1-ю гвардійською армією, яка брала участь у звільнені Української РСР, ПНР і Чехословаччини.

У липні 1945 — травні 1953 роках — командувач військами Київського військового округу.

З травня 1953 по листопад 1957 року — головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині. З 1955 року — Маршал Радянського Союзу.

З листопада 1957 року — 1-й заступник міністра оборони СРСР, головнокомандувач Сухопутними військами СРСР.

1 лютого 1958 А. А. Гречку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Із квітня 1960 року — 1-й заступник міністра оборони і головнокомандувач Об'єднаними збройними силами держав–учасниць Варшавського Договору.

У квітні 1967 — квітні 1976 роках — міністр оборони СРСР.

16 жовтня 1973 року за заслуги перед країною у розбудові та зміцнені Збройних Сил СРСР нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Помер 26 квітня 1976 року. Похований на Червоній площі у Кремлівській стіні.

Увічнення пам'яті ред.

На честь Андрія Гречка в Україні названі вулиці в містах Дніпрі, Слов'янську, Хмельницькому, Шостці. До 2016 року вулиця Генерала Всеволода Петріва в Житомирі мала назву вулиця Гречка. До грудня 2019 вулиця Івана Виговського у Києві носила назву вулиця Маршала Гречка.

На фасаді будівлі Міністерства оборони України в Києві, де за радянських часів розміщувався штаб Київського військового округу, встановлено меморіальну дошку з написом «В цьому будинку з 6 липня 1945 по 26 травня 1953 працював видатний радянський полководець, двічі Герой Радянського Союзу, маршал Радянського Союзу Гречко Андрій Антонович». Дошку відкрито 7 травня 1977 року, бронза, барельєф, скульптор Олександр Скобліков, архітектор Анатолій Ігнащенко.

Твори ред.

  • «Через Карпаты» (1972)
  • «Освобождение Киева» (1973)
  • «Битва за Кавказ» (1976),
  • «Годы войны. 1941—1943» (1976)

Сім'я ред.

  • Дружина — Гречко Клавдія Володимирівна (1907—1990), педагог;
  • Донька — Гречко Тетяна Андріївна (1927—2002);
  • Онука — Гречко Ірина Андріївна (1947—1978);
  • Онука — Гречко Клавдія Андріївна (1947—1993);
  • Зять — Кириченко Юрій Олексійович (1936—2017), дипломат, син Олексія Кириченка

Зображення ред.

Джерела та література ред.

Посилання ред.

Попередник:
Маршал Радянського Союзу
Малиновський Родіон Якович
19571967
 
Міністр оборони СРСР

12 квітня 196726 квітня 1976
Наступник:
Маршал Радянського Союзу
Устинов Дмитро Федорович
19761984
Попередник:
Маршал Радянського Союзу
Малиновський Родіон Якович
19561957
 
Головнокомандувач Сухопутними військами СРСР

19571960
Наступник:
Маршал Радянського Союзу
Чуйков Василь Іванович
19601964