Корпус (військова справа)
Ко́рпус (лат. corpus — «тіло, єдине ціле») — загальновійськове оперативно-тактичне з'єднання (об'єднання) військ постійного або тимчасового складу в збройних силах багатьох держав; у воєнний час діє як у складі армії, так і самостійно, безпосередньо підпорядковуючись фронту або групі армій.
До складу корпусу зазвичай входить 2-4 дивізії, посилені іншими частинами, таким чином особовий склад корпусу нараховує до 50 тисяч людей. Командиром корпусу є генерал-лейтенант.
| Графічні позначки НАТО |
|---|
-_Unspecified_or_Composite_All-Arms_(NATO_APP-6).svg)
|
| Дружній корпус |
 -_Unspecified_or_Composite_All-Arms_(NATO_APP-6A).svg)
|
| Ворожий корпус |
-_Airborne_Forces_(NATO_APP-6).svg)
|
| Дружній повітряно-десантний корпус |
-_Infantry_(NATO_APP-6).svg)
|
| Дружній піхотний корпус |
-_Armour_(NATO_APP-6).svg)
|
| Ворожий танковий корпус |
Історія
ред.З появою масових армій, коли збільшився просторовий розмах бойових дій й ускладнилося управління військовими формуваннями, виникли армійські корпуси. Вперше вони були запроваджені у французькій і німецькій арміях на початку XIX століття, як тимчасові з'єднання для виконання завдань на певній ділянці фронту тільки на період ведення бойових дій, і склад військ у них визначався обстановкою. В 1800 році постійні корпуси з'явилися в Рейнській армії Моро, в 1804—1805 корпуси створюються Наполеоном у французькій армії, а пізніше й в інших арміях.
Корпуси мали численний бойовий склад і різноманітне озброєння. Створення армійських корпусів обумовлювалося також необхідністю мати з'єднання, здатні вирішувати бойові завдання на самостійному операційному напрямку невеликої місткості. Корпус складається з декількох тактичних з'єднань, частин родів військ, спеціальних військ, органів управління та забезпечення.
До початку Першої світової війни армійські корпуси були в арміях майже всіх держав, складалися з 2-4 дивізій, корпусних частин і нараховували до 50 тисяч осіб.
Польща
ред.2-й армійський корпус був останнім корпусом Війська польського. Польща розформувала його 2014 року. Однак, у червні 2023 року було оголошення про відновлення корпусної структури та формування 2-го польського корпусу за зразком 5-го армійського корпусу США.[1]
Україна
ред.1992—2022 роки
ред.На момент створення Збройних сил України в грудні 1991 року єдиним армійським корпусом в їх складі був 32-й армійський корпус Одеського військового округу[2] (2003 року був перетворений на командування військ берегової оборони). В першій половині 1990-х на додачу до нього шляхом скорочення загальновійськових та танкових армій з'явились наступні армійські корпуси, які впродовж 2000-х також були розформовані чи трансформовані[3]:
- 1-й армійський корпус (Чернігів) — 1996 року був трансформований в Північне оперативно-територіальне командування;
- 6-й армійський корпус (Дніпро) — 2013 року був трансформований в оперативне командування «Південь»;[3]
- 8-й армійський корпус (Житомир) — 2005 року став Корпусом об'єднаних сил швидкого реагування;[3]
- 13-й армійський корпус (Рівне) — 2013 року був трансформований в оперативне командування «Північ»;[3]
- 38-й армійський корпус (Івано-Франківськ) — розформований в 2003 році.[3]
Після ліквідації корпусів і дивізій найбільшим автономним тактичним формуванням українських військ стали бригади. В ході війни на сході України розпочалось формування Корпусу резерву,[3] однак повноцінно корпусну структуру не відновили. Натомість було створено тимчасові органи управління, «сектори», а пізніше цей підхід розвинувся в інші тимчасові органи — оперативно-тактичні та оперативно-стратегічні угруповання (ОТУВ і ОСУВ відповідно). Така структура залишилась і під час повномасштабного вторгнення аж до 2025 року, зазнававши критики через плинність офіцерів на посадах, відсутність сталого підпорядкування підрозділів і, як наслідок, неефективне управління військами.[4][5][6]
2023—2025 роки
ред.У березні 2023 року Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що надана західна військова техніка надійде до трьох новостворених армійських корпусів. Початково було передбачено, що ці підрозділи мали бути основою анонсованого українського контрнаступу й що кожен із них матиме по 20 тисяч осіб, озброєних і навчених за стандартами НАТО та складатиметься з шести бригад.[7] Про існування безпосередньо 9-го та 10-го армійських корпусів відомо щонайменше з червня 2023 року,[8] обидва корпуси вели бойові дії в ході контрнаступу.[9] Крім того, в травні 2023 року було оголошено про створення 30-го корпусу морської піхоти,[10] а в січні 2024 року десантно-штурмові підрозділи об'єднано в 7-й десантно-штурмовий корпус.[11] До реформи 2025 року в складі ЗСУ існували такі корпуси[4]:
- 7-й десантно-штурмовий корпус;
- 9-й армійський корпус;
- 10-й армійський корпус;
- 11-й армійський корпус (колишній Корпус резерву);
- 30-й корпус морської піхоти.
Однак ці корпуси виконували здебільшого адміністративні функції, оскільки могли містити бригади, що перебували на різних ділянках фронту. Бригади корпусу могли бути в різних ОТУ, натомість командування корпусу могло керувати не своїм набором підрозділів. Військовий аналітик і керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут стверджував: «Замість того, щоб командувач Морської піхоти застосував тільки її на своїй ділянці, зараз все зводиться до того, що в нього є декілька бригад ТРО, кілька механізованих бригад, якийсь танковий батальйон, якийсь дивізіон Сухопутних військ, десантно-штурмова бригада, ще щось. Але не свій набір військ.»[12][13][3]
Джерела Укрінформ з листопада 2024 року повідомляли про майбутній повний перехід на корпусну структуру, а 3 лютого 2025 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що військове командування розпочало перехід на корпусну структуру управління військами.[14] Ця реформа мала на меті створення близько 20 повноцінних корпусів у складі ЗСУ та, ймовірно, усування малоефективного підходу з оперативними угрупованнями військ. Основою майбутніх корпусів мали стати ефективні бойові бригади, як 3 ОШБр, 92 ОШБр, 12 БрСпП «Азов», 13 БрОпП «Хартія».[3] Станом на початок травня 2025 року відомо про формування таких корпусів нового зразка:
Різновиди корпусів
ред.Примітки
ред.- ↑ Польща переходить на корпусну структуру збройних сил. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 28 січня 2024.
- ↑ Слободянюк Михайло Сухопутні війська України: Історія і символіка 32-го армійського корпусу
- ↑ а б в г д е ж и Що є корпус?. LB.ua. 6 березня 2025. Архів оригіналу за 8 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ а б Велика реформа ЗСУ: як армійські корпуси можуть змінити війну. BBC News Україна (укр.). 11 лютого 2025. Архів оригіналу за 16 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Корпусна система ЗСУ: що це та навіщо потрібно. Nakypilo (укр.). 5 лютого 2025. Архів оригіналу за 31 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Армійські корпуси: можливості та ризики вкрай потрібної реформи. texty.org.ua (укр.). 2025. Архів оригіналу за 31 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Донбас.Реалії (8 березня 2023). ЗСУ готують контрнаступ: де він може бути та коли?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 28 січня 2024.
- ↑ Президент України на Запоріжжі відвідав бригади. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2024. Процитовано 28 січня 2024.
- ↑ Hudson, John (4 серпня 2023). Ukraine’s offensive inches forward in search of a breakthrough. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 28 січня 2024.
- ↑ Створення Корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ знаходиться на фінальному етапі. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2023. Процитовано 28 січня 2024.
- ↑ В Україні об'єднали десантно-штурмові підрозділи у корпусну структуру. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2024. Процитовано 28 січня 2024.
- ↑ Зеленський наказав Гнатову прискорити перехід на корпусну структуру. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ ЗСУ переходять на корпусну систему управління: що це означає і які переваги. chas.news (ua) . Архів оригіналу за 24 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Сирський: ЗСУ почали переходити на корпусну систему управління. espreso.tv (укр.). Процитовано 3 лютого 2025.
Джерела
ред.- Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 372. — ISBN 00101-236. (рос.)