Попудренко Микола Микитович
Микола Микитович Попудренко (28 грудня 1906, село Миколаївка, тепер Сахновщинського району Харківської області — 6 липня 1943) — партійний діяч УРСР, у роки Німецько-радянської війни — секретар Чернігівського підпільного обкому КП(б)У, один з організаторів радянського партизанського руху на території України, командир Чернігівського обласного партизанського загону. Герой Радянського Союзу (15 серпня 1943, посмертно).
Микола Микитович Попудренко | |
---|---|
Народження | 28 грудня 1906 Миколаївка |
Смерть | 6 липня 1943 (36 років) Злинківські ліси Брянської області |
Поховання | Красна площа |
Країна | СРСР |
Роки служби | 1941—1943 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник НКВС |
Командування | Партизанський загін імені Й.В.Сталіна |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Попудренко Микола Микитович у Вікісховищі |
Життєпис
ред.Народився в селі Миколаївці в селянській родині. З одинадцятирічного віку наймитував
З 1920 по 1930 рік працював слюсарем на Дніпропетровському металургійному заводі імені Комінтерну, де отримав спеціальність слюсаря. У 1921 році вступив до комсомолу. Через деякий час його обрали секретарем цехової, потім заводської комсомольської організації. Одночасно навчався на робітничому факультеті, потім — у профшколі і вечірній партійній школі. Був на комсомольській роботі в Овручі на Житомирщині.
З 1932 року — завідувач відділу пропаганди і культури Городнянського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.
У 1936 році закінчив Чернігівську вищу сільськогосподарську школу.
У 1936—1937 роках — завідувач відділу Бахмацького районного комітету КП(б)У Чернігівської області.
У 1937—1939 роках — 1-й секретар Новобасанського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.
З грудня 1939 по березень 1940 року — завідувач промислового відділу Чернігівського обласного комітету КП(б)У.
З березня 1940-го по вересень 1941 року — 3-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У.
У роки німецько-радянської війни (1941—1943) — один із організаторів і активних керівників партизанського руху на Чернігівщині, секретар (з серпня 1941 до березня 1943 року — 2-й, потім — 1-й) Чернігівського підпільного обкому КП(б)У, заступник, згодом командир партизанського з'єднання Чернігівської області, начальник обласного штабу партизанського руху. Саме у відповідь на очолювану Попудренком операцію була проведена каральна акція в Корюківці.[1]
Судячи з архівних документів, Микола Попудренко був справжнім Дон Жуаном партизанського з’єднання. За спогадами, він мав кількох «лісових дружин», з якими постійно з’ясовував стосунки. Одна з них погодилася стати коханкою тільки після того, як Попудренко пригрозив партизанці розстрілом «за шпигунство». Коли жінка завагітніла, її вигнали до іншого загону, подалі від «чоловіка». Коли партизанка народила, дитину за наказом нового командира вбили, а її відправили в радянський тил.[2]
Загинув у бою 6 липня 1943 року в Злинківських лісах Брянської області, де й був похований.
Нагороди
ред.- Герой Радянського Союзу (15.08.1943, посмертно)
- два ордени Леніна (7.03.1943, 15.08.1943 (посмертно))
- орден Червоного Прапора (18.05.1942)
- орден Вітчизняної війни І ст. (2.05.1945, посмертно)
Вшанування пам'яті
ред.У 1944 році прах М. М. Попудренка був перенесений до Чернігова. Його поховали у сквері в центрі міста — цей сквер дістав його ім'я. На могилі встановлено гранітний обеліск пірамідальної форми з п'ятикутною зіркою. У липні 2017 року Миколу Попудренка перепоховали на міському цвинтарі «Яцево».[3] На місці колишньої могили облаштували клумбу.
8 вересня 2022 року Київська міська рада перейменувала вулицю Попудренка в Києві на вулицю Гетьмана Павла Полуботка.[4]
У місті Ніжин вулицю Попудренка перейменовано на вулицю Івана Сошенка. У рамках декомунізації 2015 року вулиця Попудренка зникла у Броварах.[5]
Вулиця Попудренка була в Дніпрі, Чернігові; провулок у Чернігові. У Городні — меморіальні дошки. Під час декомунізації вулиці та провулок були перейменовані, меморіальні дошки — демонтовані.
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Інститут історії України пропонує «декомунізувати» у Броварах щонайменше 60 вулиць [Архівовано 2016-11-06 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 06.07.2015
- ↑ Гінда Володимир. Секс і Німецько-радянська війна. — К.: Арій, 2021. — 157 с.
- ↑ Попудренка і Капранова зі скверу Попудренка перепоховають на кладовищі. Навіщо?. Дитинець. 06.07.2017
- ↑ У Києві перейменували ще понад 40 міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ У Броварах з’явились вулиці на честь Степана Бандери, Небесної Сотні та героїв АТО [Архівовано 2018-03-25 у Wayback Machine.]. Маєш право знати. 25.12.2015
Джерела та література
ред.- Першина Т. С. Попудренко Микола Микитович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 427. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Чернігівщина:Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 647
- Історія Чернігівщини на www.gorod.cn.ua
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениздат, 1988 — стор. 311
- Щоденник командира об'єднання партизанських загонів на Чернігівщині тов.Попудренка М.М. (на рос.мові). ДАЧО Ф.П.139 Оп.1 Спр.8