Лисенко Михайло Григорович

	Михайло Григорович Лисенко
	;
Народився	16 (29) жовтня 1906; с. Шпилівка, Харківська губернія, Російська імперія (нині Сумська область, Україна)
Помер	8 травня 1972 (65 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	СРСР
Навчання	Харківський художній інститут
Вплив на	Лисенко Богдан Михайлович
Основні роботи	«Пагорб Слави» ; «Партизанський рейд»
Звання
Автограф

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Лисенко.

Ли́сенко Миха́йло Григо́рович (16 [29] жовтня 1906(19061029), Шпилівка, Харківська губернія, Російська імперія (нині Сумська область, Україна) — 8 травня 1972, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський скульптор, академік, народний художник СРСР (1963), народний художник УРСР (1960), заслужений діяч мистецтв УРСР (1943). Батько скульптора Богдана Лисенка.^[1]

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в селі Шпилівка (нині Сумська область) в українській селянській родині. Інвалід з дитинства — внаслідок туберкульозу кісток мав горб на спині, після перелому ноги кістки зрослися неправильно, нога не згиналася у коліні та була коротша за іншу на 12 см. На початку 1920-х років жив та навчався у Сумах. У 1926 році вступив до Харківського художнього інституту.

З 1944 року починає викладацьку кар'єру. У КДХІ працював на кафедрі скульптури (1944—1971), завідувач кафедри (1946—1960), у 1960—1971 роках керував навчально-творчою майстернею скульптури. У 1947 році здобув вчене звання професор, а в 1948 році вступає до КПРС. 1963 року Михайлу Лисенку було присвоєно почесне звання народного художника СРСР. З 1970 року стає дійсним членом Академії мистецтв СРСР.

Помер у Києві 8 травня 1972 року після тяжкої поїздки до Туркменістану. Похований на Байковому кладовищі.

Вшанування пам'ятіРедагувати

У 1974 році на кіностудії ім. О. Довженка було створено документальний фільм «Пам'ять людська» про життя та творчий шлях Михайла Лисенка.
Ім'ям скульптора був названий теплохід.
До 80-ліття з дня народження Михайла Григоровича Лисенка на домі, за адресою Велика Житомирська 8/14, де жив Лисенко, була відкрита меморіальна дошка, автором якої був його син Богдан Лисенко^[2].
У 2006 році, до 100-річчя з дня народження митця, була випущена ювілейна монета «Михайло Лисенко» номіналом 2 гривні^[3].