Відкрити головне меню

Одеський художній музей — розташовано на периферії центру Одеси, у будівлі садиби родини Наришкіних, пам'ятнику архітектури початку XIX століття.

Одеський художній музей Pictogram infobox palace.png
Odessa Art Museum Front.jpg
46°29′36″ пн. ш. 30°43′43″ сх. д. / 46.49340000002777629° пн. ш. 30.72880000002777834° сх. д. / 46.49340000002777629; 30.72880000002777834Координати: 46°29′36″ пн. ш. 30°43′43″ сх. д. / 46.49340000002777629° пн. ш. 30.72880000002777834° сх. д. / 46.49340000002777629; 30.72880000002777834
Тип художня галерея
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна Одеса, вул. Софіївська, 5а.
Адреса Sofiyska 5a
Засновано 6 листопада 1899,
Відкрито 6 листопада 1899
Директор Олександр Ройтбурд
Сайт Офіційний сайт Одеського художнього музею
Одеський художній музей. Карта розташування: Україна
Одеський художній музей
Одеський художній музей (Україна)

Одеський художній музей у Вікісховищі?

Раніше мав назви:

  • Міський музей витончених мистецтв (до 1919 року),
  • Перша державна картинна галерея (до 1923 року)
  • Третій Народний художній музей (до 1925 року),
  • Народний художній музей (до 1938 року),
  • Музей російського та українського мистецтва імені І. І. Бродського (до 1941 року),
  • Музей Потоцького (до 1944 року),
  • Одеська картинна галерея (до 1966 року) З 1966 року — Одеський художній музей.

ІсторіяРедагувати

 
Грот музею

Музей був відкритий 6 листопада 1899 року стараннями Одеського товариства витончених мистецтв (засноване в 1865 році). Музейні збори почалися з картин, переданих для музею Петербурзькою Академією мистецтв. Експозиція Одеського художнього музею розміщена в 26 залах .

БудівляРедагувати

Автор проекту садиби не відомий. Будівництво тривало у 1823—1826 роках. Будівлю освідчив у 1828 році одеський архітектор Франческо Боффо. Палац побудовано в стилі класицизму — двоповерховий, з шестиколонним портиком та трикутним начілком з картушем над ним. Під час пізніх перебудов будівля була поєднана з бічними флігелями заокругленими галереями, що утворюють курдонер. Розпланування на ділянці — садибного типу, за палацом на схилі був влаштований пейзажний парк. Існує штучний грот, який був влаштований у 1880-х роках для виставки домовлаштування.

Інтер'єри — в стилі класицизму та історизмуу. Звертають на себе увагу стародавні італійські паркети палацу, нехай і з дещо дрібним малюнком. У пишних залах палацу збереглися класичне оздоблення ґзимсів, орнаментація стель та елегантна за формою порцелянова жирандоля.

Перша володарка палацу — Ольга Наришкіна, у дівоцтві — Потоцька, яка під час будівництва вийшла заміж за Наришкіна. У 1840-х роках володарем стали магнати Юр'євичи. У 1888 році палац придбав Григорій Маразлі, який подарував будівлю місту Одеса, для розташування у ньому громадських закладів (Педагогичний музей, публічна читальня, Бальнеологічне товариство, Міський музей витончених мистецтв та ін.) Міський музей витончених мистецтв був відкрит для відвідин 6 листопада 1899 року.[1]

Збірки музеюРедагувати

 
Г-К. Гроот. Цесаревич Петро Федорович та велика княгиня Катерина Олексіївна.

збірки музею містять —

Серед портретів картинної галереї —

В 19 ст. почесне місцу в живопису посів пейзаж. Серед пейзажних творів музею —

У стилі академізм виконані — «Самсон і Даліла», «Дружина Тучква шукає тіло загиблого на полі Бородино», «Що є істина ?» Микола Ґе], «У 1812 році» Прянішніков та інші.[2]

Твори українських митцівРедагувати

В колекції представлені і твори українських митців, серед них — Володимир Боровиковський, Амвросій Ждаха, Костянтин Трутовський, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський, Олександр Мурашко, Петро Левченко, Марія Примаченко, Михайло Дерегус, Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Йосип Бокшай, Андрій Коцка, Тарас Шевченко, музей має тільки офорти митця.

Мистецтво на зламі XIX—XX столітьРедагувати

 
Костянтин Сомов. «Пані з П'єро» (Феєрверк), 1910 рік

Різнобарвну картину мистецтва Російської імперії на зламі XIX—XX століть, її суміш мистецьких стилів, жанрів, метушливий пошук змісту чи продовження мистецьких традицій репрезентує колекція творів російських та українських художників, серед яких —

Мистецтво XX-XXI cтолітьРедагувати

Представлено митцями -

Псигологічною насиченістю, чеканими силуетами звертають на себе увагу картини Олександра Ацманчука — портрет Токаревої, Обчислювач (математик).

Цікаві фактиРедагувати

  • Під основним корпусом будинку перебуває великий грот зі склепінним перекриттям, що імітує природну печеру зі штучним водоспадом. Збереглася частина підземних коридорів, що мали вихід у парк, який спускався по схилі пагорба до морського берега.
  • В одної одній з підземних галерей збереглися унікальні декоративні розписи швейцарських майстрів, які датуються 1895 роком
  • У ніч на 20 червня 2005 року з Одеського художнього музею було викрадено картину Івана Айвазовського «Морський вид». У будинок музею грабіжники проникнули через розбите вікно. Роботу було повернено в січні 2006 року.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. О даре городским головою Григорием Григорьевичем Маразли здания дворца на ул. Софиевской городу Одессе для устройства в нем Музея изящных искусств.С. Г. Решетов // Вісник Одеського художньного музею. — 2014. — № 1.
  2. Криштопенко, Володимир Васильович (1989). Одесский художественный музей. Путеводитель (Російська та англійська). Одеса: Маяк. 
  3. Сборов В. Картину Василия Поленова заменили ксерокопией // "Коммерсантъ. — 2006. — 10 окт.

ПосиланняРедагувати