Пагорб Слави (Львів)

Пагорб Слави. Сучасний вигляд, 4 січня 2006 р.

Пагорб Слави (рос. Холм Славы) — меморіал на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни19141915 роках) в Галичині, і на честь радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році під час радянсько-німецької війни.

Зміст

Короткий описРедагувати

Знаходиться в східній частині Львова на початку вулиці Пасічної, є адміністративною частиною музею-заповідника «Личаківський цвинтар» у Львові.

Загальна площа 0,76 га, пам'ятник садово-паркового мистецтва (з 1984). Об'єкт має статус національного (з 2002 року[1]).

ІсторіяРедагувати

 
Хрест на пагорбі, 1915 рік.

Російський військовий цвинтар та парк на цьому місці було закладено 1915 року під час окупації Львова російськими військами. Перед Першою Світовою Війною митрополит УГКЦ Андрей Шептицький намагався отримати дозвіл на будівництво на цьому місці собору, перешкодила війна.

Закладка парку і організація цвинтаря проводилася під патронатом дружини другого російського губернатора Галичини — графині Бобринської. На цвинтарі у 371-й братській могилі було поховано вбитих та померлих від поранень російських військовиків, в тому числі 2023 росіянина та 92-х мусульман. Мусульманську частину цвинтаря прикрашали небачені у цих краях надгробки. В середині 1920-х років цвинтар виглядав занедбаним.

Після закінчення Другої Світової Війни цвинтар було впорядковано і на ньому перезахоронено вояків радянської армії.

Закладення сучасного меморіалу урочисто відбулось 23 лютого 1948. Авторами проекту були Г. Швецький-Вінецький, А. Натальченко, І. Персіков. 23 лютого 1958 року «Меморіальний комплекс „Холм Слави“» було відкрито.

ПохованняРедагувати

Герої Радянського СоюзуРедагувати

Також на Пагорбі Слави був похований двічі Герой Радянського Союзу Клубов Олександр Федорович. 21 червня 2001 року його прах був перевезений до Росії і урочисто перепоховано на Введенському меморіальному військовому кладовищі міста Вологди.

За даними рувікі, похований генерал Корнєєв Тімофєй Ґавріловіч.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Газета «Високий замок»
  2. перепохований у 1960 році

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • «Львов. Атлас туриста», ГУКГ СССР, 1989 г.
  • Orłowicz Mieczysław, Dr, «Ilustrowany przewodnik po Lwowie», Książnica-Atlas, Lwów-Warszawa, 1925