Вітрик Олександр Павлович
Олекса́ндр Па́влович Ві́трик (нар. 17 квітня 1941, Рибці — пом. 11 січня 2008, Житомир) — український скульптор; член Спілки художників України з 1970 року. Заслужений художник України з 1994 року, лауреат Житомирської обласної премії «Смарагдова ліра» в номінації образотворчого мистецтва за 2006 рік[1]. Син скульптора Павла Вітрика.
| Вітрик Олександр Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
17 квітня 1941 Рибці, Україна | |||
| Смерть | 11 січня 2008 (66 років) | |||
| Житомир, Україна | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Вчитель | Лисенко Михайло Григорович і Макогон Іван Васильович | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Життєпис Редагувати
Народився 17 квітня 1941 року в селі Рибцях (нині у складі міста Полтави, Україна). 1965 року закінчив Київський художній інститут. Навчався у Івана Макогона та Михайла Лисенка.
Жив в Житомирі, в будинку на вулиці Театральній № 25, квартира 8[2]. Помер в Житомирі 11 січня 2008 року. Похований в Житомирі.
Творчість Редагувати
Серед робіт:
- композиція «Спалене село» (1981);
- «Мій дід» (1970, 1995);
- Михайла Лисенка (1972, Київ);
- партизана Цимбала (1976);
- Бориса Тена (1980);
- Галшки Гулевичівни (1997);
- «Бабин Яр» (Київ, 1977, у співавторстві);
- воїнам, які загинули під час форсування Південного Бугу (1978, Миколаїв);
- космонавтам (1988, Житомир);
- воїнам-афганцям (1993, Чуднів);
- лікарям, полеглим під час німецько-рвдянської війни (1982);
- водограй «Космос» (1991);
- Тарасу Шевченку (2001, Маріуполь);
- Олександру Гербачевському (2003, Житомир);
- Івану Франку (2004, Житомир);
- паркові скульптури
- «Лісова пісня» (1993, Житомир);
- «Чорнобиль» (1996, Житомир).
|
|
|
|
«Бабин Яр»
|
«Тарас Шевченко»
|
«Іван Франко»
|
«Чорнобиль»
|
Примітки Редагувати
- ↑ Житомирські журналісти отримали «Смарагдову ліру». Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
- ↑ Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 554.
Література Редагувати
- Костриця М. Ю. Вітрик Олександр Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.