Чуднів
Чу́днів — місто в Україні, центр Чуднівського району Житомирської області. Розташоване в північно-західній частині Придніпровської височини, над річкою Тетерів, за 5 км від залізничної станції Чуднів-Волинський (лінія Козятин I—Шепетівка). Статус міста з 2012 року.[2]
| Чуднів | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Житомирська область | ||||||||
| Район | Чуднівський район | ||||||||
| Рада | Чуднівська міська громада | ||||||||
| Код КОАТУУ | 1825810100 | ||||||||
| Засноване | 1416 | ||||||||
| Статус міста | з 2012 року | ||||||||
| Населення | ▼5 777 (01.01.2016) [1] | ||||||||
| - повне | ▼5 777 (01.01.2016) [1] | ||||||||
| Площа | 10 км² | ||||||||
| Координати | 50°03′10″ пн. ш. 28°05′49″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 28.09694° сх. д.Координати: 50°03′10″ пн. ш. 28°05′49″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 28.09694° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 244 м | ||||||||
| Водойма | Тетерів | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Чуднів-Волинський | ||||||||
| До станції | 5 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 94 км | ||||||||
| - автошляхами | 54 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 13200, Житомирська обл., Чуднівський р-н, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 146, 2-17-81 | ||||||||
| Міський голова | Розводовський Іван Йосипович | ||||||||
| |||||||||
ГеографіяРедагувати
НазваРедагувати
Назву пов'язують з прізвищем Київського боярина Чудина, вихідця з чудських старшин, відзначеного в літописах. Народні перекази виводять топонім від слова чудо. Розповідають, що Чуднів колись звали Червоним яблучком. Князь, зачарований навколишньою красою, нібито сказав, що це не яблучко, а велике чудо, за іншою версією, що в давнину жителі міста дивом (чудом) відбили багатотисячну татарську орду.[3]
ІсторіяРедагувати
Перша документальна згадка про Чуднів відноситься до 1416 року, в якому, згадується, що жителі Чуднова дають з землі Дідковичини три відра меду в Києво-Софійський собор[4]. В той час в Чуднові був один замок і місто, в якому збиралися річні ярмарки на св. Петра[5]. В 1471 р. в люстрації Київської землі, що пройшла після розвалу самостійного Київського удільного княжества, в Чуднові показаний замок, озброєний 3 пушками і 2 піщалями; в ньому зберігались значні запаси провіанту та жили замкові слуги. В місті жило багато вільних людей та міщан, також було 32 двори хліборобів, що платили по 20 грошей податі і 63 корчми (30 грошей); мита виходило в рік 10 коп. грошей.; до Чуднова простягались 7 сіл і 8 бортних земель, з яких виходило 18 відер меду на рік[6]
У 1507 р. одні з найбільших в Україні магнати — князі Острозькі стали дідичами (або власниками) Чуднова.[7]
1660 місце капітуляції (за підсумками Чуднівської Битви) московського війська генерала В. Шереметєва перед польським, після якої було укладено Слободищенський трактат.
У к. XVIII ст. князь Прот Потоцький відкрив тут одну з найперших в Україні (тогочасній Польщі) фабрику фаянсу.[8]
У XIX ст. Чуднів був важливий торгівлею сільсько-господарськими продуктами (з кінця XIX ст. мав 10 500 меш., у тому числі половину євреїв). Тепер невелика харчова промисловість, Чуднівський спиртовий завод, меблева фабрика, торфове підприємство.
У 2016 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 600 років з часу першої писемної згадки про місто Чуднів (1416).[9]
НаселенняРедагувати
ДемографіяРедагувати
| Рік | кінець 19 ст | 1974 | 1984 | 2001 | 2008 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна кількість населення | 10 500 | 6 600 | 7 900 | 6 450 | 5 800 | 5 650 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)Редагувати
| українська мова | російська |
|---|---|
| 97,84% | 1,88% |
ПромисловістьРедагувати
- Чуднівський спиртзавод, ДП «ЖЛГЗ» Чуднівська філія
- Чуднівський хлібозавод, підприємство «Харчовик»
- Чуднівська меблева фабрика, ТОВ «НОР ТУН»
КультураРедагувати
- Чуднівський районний будинок культури
- Центральна районна бібліотека
- Районна дитяча бібліотека
- Чуднівська школа мистецтв
Пам'ятки культури, архітектураРедагувати
У Чуднові розташовані чотири православні церкви: відомості про їх створення не раніше XVIII століття[10]: В Чуднові діє громада Української Греко-Католицької Церкви
- Церква в ім'я Воскресіння Христа, розташована в центрі містечка, була побудована на кошти прихожан у 1780 році.
- Церква в ім'я св. Петра і Павла була побудована в 1769 році, очевидно, замість іншої стародавнішої, невідомо коли побудованої, так як збереглась виданий нею папір кн. Сангушко в 1746 році та церковні приходо-витратні книги збереглись з 1749 року;
- Церква в ім'я Різдва Богородиці, побудована прихожанами в 1772 році;
- Церква в ім'я св. Трійці, побудована в 1878 році замість колишньої, невідомо коли побудованої, від якої залишились, ісповідні відомості, що ведуть до 1803 року.
Також у Чуднові є кам'яна католицька церква, побудована в 1760 році вікарним єпископом Горчинським, замість попередньої дерев'яної, що була побудована в XVII столітті та сильно пошкоджена під час козацьких війн.[11]
В урочищі Шабелянка 9 серпня 2011 року було відкрито меморіал Чуднівська битва на честь загиблих у битві 1660 року[12].
Відомі людиРедагувати
- Брайон Олександр Володимирович (1936) — український вчений-біолог.
- Степан Орлик (1891-†1938) — церковний діяч УАПЦ.
- Рудницький Іван Володимирович (1995-2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Свинарчук Олег Володимирович (1970) — президент корпорації «Богдан».
- Фещенко-Чопівський Іван Адріянович — вчений-металург, громадський і політичний діяч, міністр Центральної Ради та Директорії
- Шелудченко Віра Тимофіївна (1952) — міський голова м. Житомира з квітня 2006 року
ГалереяРедагувати
Парафіяльний костел у Чуднові, малюнок Наполеон Орда
Сучасний знак при в'їзді до міста з Житомира.
Чуднівський костел, сучасний вигляд вул. Леніна. Центр. (2009)
Зразок старої забудови. Центр. вул. Героїв Майдану
Див. такожРедагувати
- 241538 Чуднів — астероїд, названий на честь міста[13].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5216-VI «Про віднесення селища міського типу Чуднів Чуднівського району Житомирської області до категорії міст районного значення»
- ↑ Ю. М. Кругляк. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР, Київ; «Наукова думка», — 150 с., 1978
- ↑ Акти західної Росії т. I, стр. 38
- ↑ Архів Сангушків т. III, стр. 49—50
- ↑ Архів Південно-Західної Росії, частина VII, том II, стр. 4—5.
- ↑ Посилення феодально-кріпосницького гніту на Україні у другій половині XVI — першій половині XVII ст.
- ↑ Soubise Bisier (1913). O fabrykach ceramiki w Polsce (пол). Warszawa. с. 11.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 2016 року № 971-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році»
- ↑ Теодорович, Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. т. I, стр. 132–135
- ↑ Słownik geograficzny т. I, стр. 714
- ↑ Відкрито меморіал на місці Чуднівської битви
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Чуднів (англ.).
ПосиланняРедагувати
- Чуднів // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2064. — 1000 екз.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чуднів |
- Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
- Мандри Україною. Чуднів
- Погода в Чуднові[недоступне посилання з серпень 2019]
- Замки і храми України. Чуднів
- Погода в селі Чуднові
- Чуднівська РДА[недоступне посилання з серпень 2019]
- Сражение у Чуднова 1660 год (рос.)
- Фотографії Чудніва[недоступне посилання з серпень 2019]
- Фотогалерея «Чуднів»
- Chudnov, Ukraine (англ.)
- Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), I, pp. 714-715: "Cudnów". // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa, 1880. — Т. I. — S. 714.
- Чуднів — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Облікова картка на сайті ВРУ