Відкрити головне меню

Рибці — колишнє село у Полтавському районі Полтавської області України. Постановою Президії Верховної Ради Української РСР 5266-XI від 26.01.1988 село Рибці Гожулівської сільради Полтавського району разом з прилеглими землями включене у межі міста Полтави[1].

Село Рибці на карті 1877 року

Історія існуванняРедагувати

Дата заснування населеного пункту невідома — до 1719 року.

Давні часиРедагувати

Рештки стійбища первісних мисливців пізньомадленської доби у межах Полтави свідчать про освоєння цих земель первісною людиною, яка припадає на стародавню кам'яну добу — пізній палеоліт (35 — 11 тис. р. до н. е.)[2].

Лісостепові землі Поворскля у часи енеоліту та доби ранньої бронзи (XXII—XIX ст. до Р. Х.) були заселені індо-арійськими племенами ямної культурно-історичної спільноти. На території села Рибці знайдені окремі кам'яні свердлені сокири-молоти цього часу.

На прилеглих до села землях знайдені залишки поселень скіфського часу VII—III ст. до Р. Х. (поряд з селищами Шилівка, Пушкарівський Яр, Гожули, Супрунівка).

Часи Російської імперіїРедагувати

За переписом 1719 року козацький курінь села Рибці входив до складу Першої полкової сотні («сотня пана Якова Черняка полковая»), а за переписом 1732 року — Другої полкової сотні Полтавського полку.

1719 року рибцівське товариство налічувало 76 козаків. Своєрідність Рибцівського куреня полягала в тому, що, хоча він і входив до Першої полкової сотні (точніше — «сотні Якова Черняка»), але за підпорядкуванням був виведений з-під влади сотника, оскільки козаки значились у статусі «курінчиків» полтавського полковника Івана Черняка. Перепис 1732 року провадився після смерті полковника і втрати рибцівськими козаками статусу «курінних козаків полковника». На той час 84 рибцівських сотенних козаків входили до складу Другої полкової сотні.

Отаманом курінчиків 1719 року був Клим Смачний, а 1732 року — отаманом був Василь Ющенко і осавульцем Михайло Оробець[3].

Від XX століттяРедагувати

Знято із обліку і увійшло до складу міста Полтави згідно із Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 26 січня 1988 р[4].

ОсобистостіРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— 760 с.
  • Горобець В. М. Структура врядування та соціальне дисциплінування в південних полках Гетьманату (за матеріалами ревізій Полтавського полку 1719, 1721 і 1732 рр.)— Український історичний журнал, 2008, № 44, с. 49-68.

ПосиланняРедагувати