Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Село розміщене в південно-західній частині Снятинського району і межує із заходу з Коломийським та Косівським районами. Також добрими сусідами із сходу є село Ілінці, яке розміщене за лісовою смугою, з півдня село Тростянець, а з півночі, за річкою Прут — Борщів і Хлібичин.

Загальна площа села 2525,8 га. Село розташоване в передгірській зоні на правому березі річки. При в’їзді в село зі східної сторони на сінокосах урочища "Хомів" розміщений заповідник рідкісних багаторічних трав. В урочищі "Рипи", що знаходиться в західній частині села, є теж заповідна зона, де ростуть рідкісні рослини, що занесені в "Червону книгу України".

Село Троїця — центр сільської ради. Віддаль до районного центру — 25 км, до обласного центру — 90 км, до залізничної станції селища Заболотів — 13 км. Загальна площа села Троїця становить 2525,08 га.

Село розташоване в південно-західній частині Снятинського району. Воно межує з селами Косівського району Корости, Цуцулин та Ганнів Коломийського району.

За народним переказом заснували село три брати-козаки із Придніпров'я. А вони були дуже побожними людьми і вправними майстрами, то збудували на новому місці церкву названу в ім'я Отця і Сина і Святого Духа Троїцькою. Село вперше фіксується 1579 року. У XVII ст. це був невеликий населений пункт, як і більшість поселень Снятинщини. Згідно з подимним реєстром Коломийського повіту від 17 травня 1670 року тут нараховувалось лишень 30 домогосподарств.

З давніх-давен село поділено на кутки з цікавими назвами: Долина, Рівня, Лаз, Петрилів, Осередок, Грабовець, Іванків, Горішній кут Шпитків, Крисівка, Крем Чепець, Теребежі, Мочера, Кокільниці, Діброва, Ями.

Типові прізвища жителів Білейчук, Боднарук, Марчук, Садич, Соник, Чобан, Чорней

Село лежить у передгір’ї Карпат. Горбиста місцевість, лісові масиви надають населеному пункту неповторного природного колориту. Унікальні ландшафти, чисті повітря і вода гірської річки створюють сприятливі умови для розвитку в цих околицях зеленого туризму. Як тут не згадати, ще у центрі села росте величезний дуб, якому майже 300 років. Тут це єдиний свідок сивої давнини, який немале бачив на своєму віку.

Через село тече річка Горочна, права притока Пруту.

ІсторіяРедагувати

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Троїцька сільська рада передана з Гвоздецького району до Коломийського району.

У 1958 році у Трійці нараховувалось 2094 мешканці. Це і тепер досить велике поселення.

У 1972 році в населеному пункті побудовано нову школу. з 1999 року директор Марчук Іванна Михайлівна. У вересні 2002 року навчальний заклад І-ІІ ст. реорганізовано у загальноосвітню школу I-III ст., а також працює консультпункт Снятинської заочної школи. З жовтня 2003 року для дітей п'ятирічного віку відкрито дошкільну групу, яку регулярно відвідують до 20 дошкільнят.

Слід відмітити, що всі діти віком від 6 до 18 років охоплені всеобучем та різними формами загальнообов'язкової середньої освіти.

СучасністьРедагувати

В селі станом на 01.01.2017 року було 569 господарств і проживало 1848 осіб,з них:

  • чоловіків — 680
  • жінок — 791
  • пенсіонерів — 391
  • інвалідів — 55
  • багатодітних сімей — 19
  • малозабезпечених сімей — 10.

Сільський голова Іван Васильович Майгутяк, в сільській раді працює 14 депутатів та 5 членів виконавчого комітету.

У селі також наявні:

  • Народний дім (завідувач — Чорней Дарія Дмитрівна)
  • Бібліотека (завідувач — Соник Дарія Іванівна)
  • Фельдшерсько-акушерський пункт (завідувач Долибяник Ольга Василівна), в якому працюють чотири медичні працівники
  • Сільська АТС налічує 60 абонентів.
  • Жителі є власниками 17 тракторів, 12 вантажних та понад 120 легкових автомобілів.

У Троїцькій ЗОШ І-Ш ступенів у 2016-2017 році навчалися 238 учнів 1-11 класів. Успішному засвоєнню учнями навчальної програми з основних наук сприяє 36 педагогів, з такими кваліфікаційними категоріями:

  • 11 спеціалістів "Вищої категорії ";
  • 11 із званням " Старший вчитель";
  • 10 спеціалісти, а решта спеціалістів 2 та 1 категорій.
  • 15 спеціалістів.

Пам'яткиРедагувати

На околиці села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Іванків.

ПерсоналіїРедагувати

НародилисьРедагувати

  • Іван Дебринюк «Непорадний»— воїн УПА ТВ-21 «Гуцульщина»[1].

ПомерлиРедагувати

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати