Потоки (станція)

залізнична станція в Україні

Потоки — проміжна вузлова залізнична станція 2-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на перетині електрифікованих ліній Полтава-Південна — Кременчук та Потоки — Золотнишине (м. Горішні Плавні). Розташована в селі Кияшки Горішньоплавнівської міської громади Кременчуцького району Полтавської області.

Станція Потоки

Полтава-Південна — Кременчук
Потоки — Редути
Південна залізниця
Полтавська дирекція
с. Кияшки

Вокзал станції Потоки
Вокзал станції Потоки
Вокзал станції Потоки
49°07′35″ пн. ш. 33°37′11″ сх. д. / 49.12639° пн. ш. 33.61972° сх. д. / 49.12639; 33.61972
Дата відкриття 1 січня
Рік відкриття 1870 (155 років)
Тип проміжна
Форма платформи пряма
Відстань до Полтави-Південної, км 103
Відстань до Кременчука, км 16
Код станції 425509 ?
Код «Експрес-3» 2204603 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Супутні послуги вантажні перевезення
Мапа
Потоки. Карта розташування: Полтавська область
Потоки
Потоки

Історія

ред.

Станція Потоки відкрита наприкінці 1870 року, під час прокладання Харківсько-Миколаївської залізниці. 1 січня 1870 року відкритий регулярний рух поїздів лінією Полтава — Кременчук. Станція Потоки на той час особливого значення не мала, переважно використовувалася для заправки паровозів водою[1].

У 1891 році Полтавським губернським земством було прийняте рішення ділянку автодороги "станція Потоки - Паськовка - пристань Келеберда на р.Дніпро" виключити з кошторису доріг, які утримуються земством та передати на баланс повітових земств. Аргументом для цього слугувало те, що район малозначущий в плані доставлення вантажів до станції, а більш зручний спосіб сполучення - річкою Дніпро. В документі також зазначено що - "надходження вантажів не потребує облаштованого під'їзду до станції". [2]

Восени 1941 року, під час німецько-радянської війни, біля станції був підбитий бронепоїзд «Маршал Будьонний» німецькою артилерією[1]. Зараз на цьому місці знаходиться братська могила.

Наприкінці 1940 — початку 1950-х років побудовані зернові склади, овочева база, які потребували послуг залізниці.

У 2009 році на станції проведена модернізація колії, а 2010 року, в ході електрифікації дільниці Полтава-Південна — Кременчук на перегоні Потоки — Блокпост 252 км — Кременчук працівники СМП-685 встановили опори контактної мережі[1].

6 вересня 2018 року зі станції Золотнишине вирушив перший поїзд під електротягою, завдяки електрифікації дільниці Потоки — Золотнишине, що дало змогу забезпечити електротягою напрямок Полтава-Південна — Кременчук — Користівка — Знам'янка[3].

Пасажирське сполучення

ред.

На станції Потоки зупиняються приміські поїзди сполученням Полтава — Кобеляки — Кременчук[4].

З 22 вересня 2018 року призначалися приміські поїзди до станції Золотнишине, проте наприкінці жовтня 2018 року через нерентабільність були скасовані.

Раніше на станції зупинявся, до його скасування, нічний пасажирський поїзд № 375/376 сполученням Харків — Херсон[5].

Послуги

ред.
  • Прийом та видача вагонних відправок вантажів, які допускаються до зберігання на відкритих майданчиках станцій.
  • Продаж квитків на пасажирські поїзди.
  • Навантаження вагонів з мінеральними добривами, цистерн з бензином, дизпаливом. Для них побудована під'їзна колія. У 2010 році план з вивантаження був виконаний на 126,4 % (900 вагонів), сформовано та відправлено 3285 поїздів[1].

Примітки

ред.
  1. а б в г Станція Потоки. Південна залізниця.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  2. Полтавське губернське земство (1891). О пересмотре сети дорог, содержимых губернским земством (російська) . Полтава: Друкарня Ф.Фрішберга. с. 7.
  3. «Укрзалізниця» завершила електрифікацію та відкрила рух на дільниці Потоки — Золотнишине. Південна залізниця. 6 вересня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  4. Розклад руху приміських поїздів по станції Потоки. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 7 травня 2019.
  5. Архівний розклад поїзда № 375 Харків — Херсон. onetwotrip.com.

Джерела

ред.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

ред.