Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Суджа заснована у ХVІІ столітті як сотенне місто Сумського полку, з 1779 повітне місто Курського намісництва, пізніше губернії.

Про походження назви Суджа висловлювалися різні думки, але надійної етимології не існує. Найбільш ймовірна гіпотеза: Слово «Су» - по-татарськи означає «вода»; «джа» - місце, тобто - «водяне місце». Хоча в першій половині ХХ століття А. І. Дмитрюков (Суджанський історик і краєзнавець) вказував, що слово «Суджа» частіше згадується в іншій формі - «Суржа»; останне у російській мові позначає хлібну суміш (житнього і пшеничного помолу). Звідси можна припустити, що «Суджа» означає «суміш людей, що прийшли з різних місць».

Суджа належить до українсько-російської національної території. У 1897 в Суджанському повіті українці становили 47,9 % всього населення[1], у 1926 в Суджанській волості — 61,2 %, у Суджі — 30,8 %. У самій Суджі 1897 року з 7433 осіб населення українців було 4546 осіб, а росіян - 2765.

З аналізу протоколів Тимчасового робітничо-селянського уряду України випливає, що Суджа майже місяць була столицею Радянської України29 листопада до 27 грудня 1918 р.)[2].

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=712
  2. [ http://historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/1101-hennadii-yefimenko-mify-ta-fakty-pro-pershu-stolytsiu-ukrainy Єфіменко Г. Міфи та факти про «першу столицю України»]
  3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 248 с. ISBN 966-8201-26-4

ЛітератураРедагувати

 
Суджа у складі Сумського полку.