Відкрити головне меню

Сумський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр — місто Суми.

Сумський полк

Карта полку

Розташування полку на карті.
Центр Суми
Сотні станом на 1750 рік
Сумська
Білопільська перша
Білопільська друга
Бишкинська
Ворожбянська
Краснопільська
Недригайлівська
Новоміська
Нижньосировацька сотня
Верхньосироватська
Суджанська перша
Суджанська друга
Ольшанська
Перекопська
Рибницька
Стецьківська














Полковники
1658 - 168? Герасим Кіндратович Кондратьєв
168? - 1683 Григорій Герасимович Кондратьєв
1683 - 1700 Роман Герасимович Кондратьєв
1700 - 1701 Герасим Кіндратович Кондратьєв
1701 - 1708 Андрій Герасимович Кондратьєв
1708 - 1726, 1728 Іван Андрійович Кондратьєв
1726 - 1728 Михайло Андрійович Кондратьєв
1728 - 173? Василь Данилович Перекрестов-Осипов
173? - 1743 Дмитро Іванович Кондратьєв
1744 - 1748 Андрій Васильович Кондратьєв
1748 - Михайло Михайлович Донець-Захаржевський
176? - 176? Степан Іванович Кондратьєв
176? - 1765 Роман Іванович Романов
Див. також: Сумський

ІсторіяРедагувати

Полк сформувався у 1652–1658 на Слобожанщині переселенцями з Правобережної України, які на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували м. Суми.

 
Полковник Герасим Кондратьєв

Коротка хронікаРедагувати

 
Мапа Сумського полка Якова Єсенєва, 1725 рік.

1657 — грамота царя Олексія Михайловича про визначення меж Сумської округи, підтвердження вольностей і права займанщини, призначення пільг на промисли, за несення військової служби.

1658 — реформа помісних військ у Московському царстві. 1658–1659 — українсько-московська війна.

1659 — утворення Сумського слобідського козацького полку.

1661 — антимосковський виступ у Сумах.

1662 — заворушення в населених пунктах як відгомін московського народного повстання («Мідного бунту»).

1663 — штурм татарами Сум. Початок гарнізонної служби на Запорізькій Січі. 1666 — урядовий перепис населення слобідських козацьких полків.

1668 — масові заворушення, пов'язані з повстанням І. Брюховецького. Друга спроба штурму татарами Сум. Грамота царя Олексія Михайловича з подякою за вірну службу і боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького.

1669 — жалувана грамота Олексія Михайловича про зняття чиншу 1665 р, на винниці, броварні та шинки, про безмитний медовий промисел і списування оброчних грошей.

1670 — участь у поході урядових військ на р. Донець проти повстанці!" С. Разіна.

1673 — початок несення постійної служби на кордоні з Диким полем.

1677 — участь у 1-му Чигиринському поході. Жалувана грамота царя Федора Олексійовича про підтвердження права на володіння землями, угіддями, промислами, хуторами, будівлями.

1678 — участь у 2-му Чигиринському поході. 1680–1681 — роботи на будівництві Ізюмської лінії.

1681 — грамота царя Федора Олексійовича з подякою за боротьбу проти турків і татар.

1687 — участь у 1-му Кримському поході. Грамота Софії Олексіївни про підтвердження прав на володіння землею та різними угіддями.

1688 — грамота Софії Олексіївни про звільнення від оброку на млини.

1689 — участь у 2-му Кримському поході. Битва під Чорною Долиною.

1695 — участь у 1-му Дніпровському поході. Жалувана грамота царів Івана та Петра Олексійовичів про підтвердження давніх привілеїв, запровадження безмитних промислів; по судовим справам полк підпорядковано приказу Великої Росії.

1696 — охорона ділянки кордону вздовж р. Коломак.

1696–1697 — сутички з путивльськими поміщиками за присеймські села. 1697–1698 — участь у 2-му Дніпровському поході.

1700 — початок Північної війни (1700–1721). Грамота Петра І про підтвердження права займанщини та безмитних промислів, права не сплачувати митні гроші; скасовано рублевий збір із підпомічників; установлено полковий «компут» — 1230 ос.

1701–1702 — Свейський похід до Прибалтики.

1701 — участь у рейдових операціях, у боях під Ряпіною та Ерестфером.

1702 — участь у «генеральному поході» шведським запіллям, у бою під Гумельсгофом; жалувана грамота про підтвердження давніх пільг та володінь.

1703 — указ Петра І про відзначення бойових заслуг слобідських полків, підтвердження давніх козацьких пільг і вольностей. Наказ про збільшення чисельності виборних козаків.

1703–1706 — участь у поході урядових військ на погамування Астраханського повстання. Скасування інституту воєвод.

1705 — пільгова грамота Петра І Сумському полку про звільнення від оброку на бортництво, ліквідацію указу Інгерманландської канцелярії щодо відписки на царя посеймських полкових сіл.

1708 — Донський похід проти булавінців, поразка на р. Уразовій. Участь у бойових діях проти шведів під час Сіверсько-слобідського походу Карла XII. Лебединські катівниці. Включення полку до складу Азовської губернії.

1709 — охорона кордону з Диким полем. 1714 — запровадження стану підпрапорних.

1718 — включення полку до складу Київської губернії.

1719–1723 — відбування робіт на будівництві Ладозького каналу.

1725–1731 — участь у Перських (Гилянських) походах. 1726 — перехід у підпорядкування Військовій колегії.

1731 — запровадження в полку регулярної роти.

У 1732 до складу полку входили 20 сотень: дві Білопільські, Бишкинська, Ворожбянська, Краснопільська, Недригайлівська, Новоміська, Нижньосироватська, Верхньосироватська, Сумська, дві Суджанські, Ольшанська, Перекопська, Рибницька, Стецьківська та ін.

У 1765 уряд Росії ліквідував слобідські козацькі полки. Сумський полк реорганізовано в регулярний гусарський полк російської армії, а його територія стала складовою Слобідсько-Української губернії.

Козацький однострій (1743 рік)Редагувати

Під час комісії генерал-аншефа Шаховського О. І. було запропоновано ввести для українських козаків однотипні однострої. За правління Шаховського (до 1736 року), ця думка так й не знайшла підтримки, але до неї повернулися в 1743 році, за часів російської імператриці Єлизавети Петрівни. Започатковується єдиний однострій для Слобідських козацьких полків. Верхній одяг — кунтуш із прорізними рукавами синього кольору. Кунтуш був обшитий срібною тесьмою та шнурами. Кунтуші для всіх полків були однакові. Жупан та шаровари були полкових кольорів.[1]

Ізюмський полк Острогозький полк Охтирський полк Сумський полк Харківський полк
червоний червоно-
помаранчевий
зелений світло-
синій
жовтий

ПрапориРедагувати

Сумський полк мав 11 прапорів, на значній частині яких була зображена Богородиця.

На обох полкових прапорах на лицьовій стороні було намальовано Богородицю в білих шатах, що стоїть на перевернутому золотому місяці, з берлом у правиці та немовлям Ісусом у лівиці.[2] Тло було блакитним, а облямівка червоною.[3] Відрізнялася зворотна сторона: на першому був Миколай Чудотворець з мечем у правиці та церквою у лівиці, а на другому — архангел Михаїл з мечем у правиці та щитом у лівиці.

На прапорі Суджанської сотні також була Богородиця з берлом та немовлям Ісусом, але на хмарі. На цій хмарі був хрест, а над ним сонце та місяць. На зворотному боці — Іоан Головосік, за ним хрест на хмарах і теж сонце та місяць.

На прапорі Другої Суджанської сотні на обох боках був хрест. З однієї сторони поряд з ним був місяць, а з іншої — зірка.

На прапорі Краснопільської сотні було зображено Богородицю в сяйві, праворуч від неї — зірку, ліворуч — хрест.

На прапорі Сироватської сотні були хрести на обох боках, а над тим місяць і дві зірки.

На прапорі Першої Миропільської сотні — також Богородиця на місяці з немовлям. На зворотному боці — святий Миколай, що стоїть на землі.

На прапорі Другої Миропільської сотні був архангел Михаїл з мечем, що стоїть на хмарах. На звороті — святий Георгій, що пробиває списом змія.

На прапорі Межиріцької сотні був намальований архангел Михаїл, що стоїть на хмарах, з мечем у правиці та державою у лівиці. На звороті російський герб — двоголовий орел під коронами.

На прапорі Білопільської сотні була також Богородиця на місяці. Вона була в сяйві, а обабіч були дві зірки. На другому боці — Миколай Чудотворець у сяйві з мечем у правиці та Євангелієм у лівиці, обабіч нього дві зірки.

У прапора Недригайлівської сотні обидві сторони були однакові. На них був хрест, два місяці та по 10 зірок.[2]

Переклад старшинських посад в Табель про ранги (1765)Редагувати

 
Табель про ранги

У зв'язку з переформуванням Сумського слобідського козацького полку в Сумський гусарський полк, козацькій старшині було запропоновано вступити на службу у формований полк чи отримати відставку. Так як армійські чини присвоювалися на одну-дві сходинки нижче, а так само через те, що різниця в уряді козацького старшини і армійського офіцера не були рівноцінна, багато представників старшини вийшли у відставку. Середній же і рядовий козацький прошарки склали основу новосформованого полку.

Колишнім старшинам, які вирішили піти в відставку (в «абшит»), та тим які вирішили продовжити службу в «гусарії», було надано цивільні, чи військові чини згідно Табелю про ранги.

Посада (козацька старшина) Військовий чин Цивільний чин Клас
Полковник Підполковник Надвірний радник VII
Обозний Прем'єр-майор Колезький асесор VIII
Суддя Секунд-майор Колезький асесор VIII
Осавул Ротмістр Титулярний радник IX
Хорунжий Поручик Губернський секретар XII
Сотник Поручик Губернський секретар XII
Старший полковий писар Губернський секретар XII
Молодший полковий писар Кабінетський реєстратор XIII
Сотенний хорунжий Вахмістр - нижче табелі про ранги
Решта Унтер-офіцери та капрали - нижче табелі про ранги

Якщо ж представник старшини не був учасником походів, то він отримував чин, на щабель нижче встановленої. Наприклад: Полковий обозний при перекладі на загальноімперську систему отримував чин прем'єр-майор, але якщо він не був учасником походів, то міг розраховувати лише на чин- секунд-майора.

ПриміткиРедагувати

  1. Ілляшевич Л. В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна № 25.1885. — С.51 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
  2. а б Іванов В.В. Прапори слобідських полків (PDF) // Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльності. — К. : З друкарні Української Академії наук, 1927. — С. 745—747.
  3. Шляхом військової звитяги : краєзнавча експедиція для користувачів і організаторів дитячого читання / уклад. Т.І. Бурятова. — Суми : ОКЗ «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського», 2011. — С. 7. — 5 екз.

ДжерелаРедагувати

  • Панашенко В.В. Сумський полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 906. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • ЦДІАУ в Києві — Ф.380, оп.2, од.збер.7 — Перепис Сумського слобідського козацького полку, 1732 р.
  • ЦДІАК ф 51 оп 3 спр 8231 — на 7.12.1741 р. — Відомості про присягу Сумського полку.
  • РГАДА. Фонд 210 — Разрядный приказ. Опись № 5 — Смотренный список. Дело № 57.
  • РГАДА дело 350-1-402 — на 1718 р. — Книга переписная казаков, казачьих «подмочников», «гармашей», церковнослужителей г. Сумы, подданных черкасс и другого населения, живущего на казачьих и монастырских землях Сумского, Суджинского, Миропольского уездов.
  • РГАДА. Опись 2, часть 5. 3457, 3458, 3459, 3459-а, 3460.

ЛітератураРедагувати

  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  • Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659–1765 рр./ О. М. Корнієнко. К.: Наш час, 2008.— 488 с. — Серія «Невідома Україна».
  • Л. П. Сапухіна, «Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний наріс».
  • Олег Корнієнко, Сумський полк та події Сіверсько -слобожанського походу Карла ХІІ.
  • Маслійчук В. Л. Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII — першої третини XVIII ст. — Х.: ВД «Райдер», 2003.
  • Корнієнко О. М. Список полковників, полкових і сотенних старшин і служителів Сумського слобідського козацького полку (1659–1766) / Запорозька Січ і Українське козацтво: Зб. наук. праць. Ред. колегія: В. В. Кривошея (голова). — К.: ДП «НВЦ „Пріоритети“», 2013.

ПосиланняРедагувати