Секунд-майор (від лат. secundus — другий і лат. major — великий-старший) — військове звання старшого офіцера в російської імператорської армії в 17311797 VIII класу в Табелі про ранги (для лейб-гвагвардії класу), що слідував за чином капітана.

У відповідності до статуту 1716 року, усі військові звання російської імператорської армії поділялися на 4 категорії: генералів, штаб-офіцерів, оберофіцерів й унтерофіцерів. Чин майора армії (окрім артилерії і інженерних військ) відносився до штаб-офіцерів (до чинів «полкового штаба» відносилися офіцери від полковника до майора включно) додатково поділявся на два ступені — прем'єр-майор і секунд-майор. Прем'єр-майор був помічником полковника, секунд-майор помічником його заступника підполковника. Завідував в полку стройовою та вартовою службою. Секунд-майор був четвертою посадовою особою в полку. Здійснював безпосереднє командування 2-м батальйоном полку (де шефом був підполковник).

У 1797 у всіх військах розподіл на прем'єр- та секунд-майорів було ліквідоване і знову встановлений один майорський чин. Усі прем'єр- і секунд-майори стали майорами. У 1827 році майори отримали, як знаки розрізнення, дві зірочки на штаб-офіцерські еполети.

Молодше звання
капітан
Російська імперія
піхота
кіннота

прем'єр-майор
секунд-майор
Старше звання
підполковник

Див. також ред.

Джерела ред.

Література ред.

  • Шепелев Л. Е. Военные чины // Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. — М.: Наука, 1991. — С. 88.
  • Радянська військова енциклопедія. «РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 316. — ISBN 00101-150. (рос.)