Відкрити головне меню

Північно-Донецька залізниця (також Сєвєродонецька та Сіверсько-Донецька; рос. дореф. Сѣв.Дон.ж.д. / рос. Северо-Донецкая железная дорога) — історична магістраль Льгов—Харків—Родакове—Лиха, з гілками на Краматорську, Микитівку, Бежанівку та інші.

Північно-Донецька залізниця
Станция Бахмут.jpg
Станція Бахмут
Історія будівництва українських залізниць.gif
Статус історична.
приємниці: Південні залізниці; пізніше Донецька залізниця та Південна залізниця
Штаб-квартира Харків, Слобожанщина;
 Бахмут
Роки функціонування 19081930
19371953
Країна Україна Українські губернії
Flag of the Ukrainian State.svg УНР → УРСР
Ширина колії 1520 мм
Кількість станцій 36

Північно-Донецька залізниця у Вікісховищі?
Північно-Донецька залізниця. Облигація. 1908.
1908. Облігація Північно-Донецької залізниці.

Північно-Донецька залізниця поєднувала Донбас та Слобожанщину з Московією, для вивозу вугілля до центру імперії, також приєднувалася до Харківсько-Азовської лінії щоб мати доступ до морських портів Приазов'я. Утворена у 1908 році.

Акція Північно-Донецької залізниці презентована на виставці в Донецьку. 2013 рік
Акція товариства Північно-Донецької залізниці.
Північно-Донецька залізниця. Облигація. Презентована на виставці в Донецьку. 2013 рік
Облігація Північно-Донецької залізниці. Презентована на виставці в Донецьку. 2013 рік

Розташування залізничного управління: місто Харків, в українських губерніях Російської імперії, згодом перенесено в м. Бахмут.

ПередумоваРедагувати

Щоб збільшити вивіз кам'яного вугілля в північно-західні райони Російської імперії і витиснути іноземне вугілля з Балтійського узбережжя, вирішено було побудувати Північно-Донецьку залізницю. Підприємці С. С. Хрулєв і Ф. Є. Єнакієв організували для цієї мети акціонерне товариство.

ІсторіяРедагувати

Трасу нової магістралі запропонували покласти від станції Льгов Московсько-Києво-Воронезької залізниці через Харків до станції Лиха Південно-Східної залізниці з перетинанням лінії Попасна-Куп'янськ біля станції Комишуваха і лінії Дебальцеве-Міллєрове Єкатерининської залізниці по роз'їзду Мамай, прокладеному між станціями Мілова і Слов'яносербськ.

Роботи велися швидко. Тисячі робітників зводили насип, мости, зруби, укладали баласт, шпали, рейки. У вересні 1911 року на три місяці раніше терміну були виконані роботи першої черги. В експлуатацію здані ділянки Льгов-Основа-Лиман-Родакове, а також Лиман-Слов'янськ і Лиман-Краматорська.

У результаті Північно-Донецька з'єдналася з Південною і Єкатерининською магістралями.

На новій залізниці було збудовано 36 станцій, серед них зі Святогірськ, Лиман, Яма (Сіверськ), Ниркове (у селищі Ниркове), Сентянівка, Микитівка, Шипілове, Бежанівка, Родакове, тощо. Пізніше на станціях Лиман, Краматорська, Ниркове й Родакове було засновано паротягові депо (нині — локомотивні депо).

Через два роки, 7 вересня 1913 року, було закінчено будівництво лінії Яма-Микитівка, і перший потяг зі станції Микитівка пішов на станцію Сіверськ.

Акціонери залізниці побудували до соляних шахт під'їзні колії, а станцію Сіль зробили основним 'перевалочним пунктом'. У 1913 році шахти Бахмутського району добували щодоби 1310 тонн кам'яної солі і майже одну четверту частину виробленої в імперії.

Нова магістраль стала прибутковим підприємством. У 1912 році кожна верста залізниці давала по 18 тисяч рублів дивідендів у рік. Щоправда, власники ставилися до залізниці виключно як для способу легкого заробітку, як наслідок — залізницю побудували з багатьма недоробками і відхиленнями від технічних норм. У ряді місць в колії був відсутній баласт, а шпали лежали на землі.

Північно-Донецька залізниця 1908—1921Редагувати

Готня стає вузловою станцією.
На прикінці 1920-х рр. до складу Південних введена «вуглевізна» лінія: Красний Лиман(Лиман-1)–Основа(Харків)—Льгов II, та дільниця ХарківКуп'янськ, яка виведена зі складу Південно-Східних залізниць. У такій конфігурації магістралі Південних залізниць мали найбільшу у своїй історії протяжність.

Донецькі залізниці 1921—1930Редагувати

Північно-Донецька залізниця 1937—1953Редагувати

  • 1931 — на рівні НКШС було прийнято рішення про розукрупнення ряду залізниць мережі СРСР з метою створення умов для підвищення ефективності управління перевізним процесом та підвищення провізної здатності залізничного транспорту на найважливіших напрямах. У результаті загальна протяжність Південних залізниць значно скоротилася внаслідок відторгнення лінії Лозова—Севастополь, дільниць Безлюдівка—Красний Лиман(Лиман-1)  та  ГотняЛьгов. У такій конфігурації система ліній була офіційно затверджена у 1934 році під назвою «Південна залізниця».
  • травень 1937 — Північно-Донецька залізниця відтворена внаслідок реорганізації Донецької у Північно-Донецьку та Південно-Донецьку  — управління нової Північно-Донецької залізниці розташовується в Бахмуті.
  • 15 травня 1953 — знову скасована, більша частина приєднана до Південно-Донецької залізниці під загальною назвою Донецька залізниця.

інженериРедагувати

Керівники залізниціРедагувати


УправлінняРедагувати

Перша будівля Управління Північно-Донецької залізниці розташовувалася на Вознесенській площі у місті Харкові.
Будівництво Управління почалося 1910 а завершилося 1913 року. Автор проекту — цивільний інженер С. П. Тимошенко у співавторстві з архітекторами П. І. Ширшовим та П. В. Соколовим при консультації академіка архітектури Олексія Миколайовича Бекетова. Будівля коштувала місту 500 тис. рублів, мала власну електростанцію та центральне водяне опалення.

У 1930 році в будівлі колишнього Управління було розташовано щойно створений (на базі Харківського об'єднаного технікуму шляхів сполучень) Харківський експлуатаційно-тяговий інститут інженерів залізничного транспорту (ХііТ). Сучасна адреса будинку: майдан Фейєрбаха, 7. (Пам. арх. «Управління Північно-Донецької Залізниці»).

СучасністьРедагувати

Наприкінці 2014 року до Південної залізниці було заплановано приєднати північну частину Донецької залізниці, а саме ділянки: ЛозоваСлов'янськКостянтинівка, КостянтинівкаМайорська, КостянтинівкаСкотувата (смт.Верхньоторецьке), ЛиманМайорська, СватовеПопаснаСвітлодарське, СіверськШипилове, ВуглегірськДепрерадівка, ДебальцевеЧорнухине, ДебальцевеБоржиківка(ім. Крючкова), КіндрашівськаЛантратівка та ДубовеВітерець[10], але таке роспорядження у повній мірі так і не було здійснене, хоча Південна залізниця активно допомогала й помогає досі в приведенні залізничного господарства цього регіону до ладу[11].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Романенко Ю. И.,;Харенко М. П. Взгляд сквозь годы. Южная железная дорога за 130 лет. —Харьков: Прапор, 1999. — 288 с.: ил. — ISBN 5-7766-0761-2.(рос.)
  • Ревин Д. П. Музей ЮЖД. (Путеводитель). «Прапор». 1990 г.(рос.)
  • Український державний університет залізничного транспорту. Імена славних сучасників / Керівн. проек. Р. В. Тимченко; редакт. А. Гаврилюк, А. В'яла; інф. забеспеч. Г. Одобеску, Т. Шевченко, О. Чортопалов; фотогр. Р. Тимченко; дополіграф. підготов. В. Стежка. — Редколег. С.В. Панченко (голова), С. І. Приходько, А. О. Каграманян (заступники голови), О. В. Устенко, К. Е. Колесник (та ін.). — К. : «Логос Київ», видавн. центр «Логос Україна», 2016. — 304 с. — ISBN 978-966-97440-6-7.


ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / Составители: Е. Н. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под. общ. ред. С. М. Куделко — Харьков: «Издательство САГА», 2011. — 432 с.(рос.)
  2. а б Афонина, 1996
  3. Указатель пассажирских сообщений на зиму 1911—1912
  4. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 2. — С. 5. — 100 000 прим.(рос.)
  5. ЖД транспорт. Хроника. С. 5. Харьков транспортный.(рос.)
  6. Афонина, 1996, с. 95
  7. История железных дорог Донбасса Архівовано 18 жовтень 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  8. Афонина, 1996, с. 108
  9. Валентин Вітренко. Транспорт і зв'язок в кінці XVIII – на початку ХХ століття // реферат. — Т. розділ 5. "Транспорт, транспортні перевезення, пошта і зв'язок на початку ХХ століття". — С. 23.
  10. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 № 1284-р «Деякі питання функціонування державного підприємства „Донецька залізниця“»
  11. відбудовано залізничні мости на Південній залізниці // Спеціалізовані підрозділи залізниць відновили шість мостів в зоні АТО. Укрзалізниця. 17 липня 2014. 
  12. ЖД транспорт. Хроника. С. 9[недоступне посилання з квітень 2019]. Харьков транспортный.(рос.)