Південно-Східні залізниці
Південно-Східні залізниці (рос. Юго-Восто́чные желе́зные доро́ги) — приватні залізниці, побудовані в період з 1862 по 1900 рік.
Рейки залізниць проходили по теренах Воронезької, Орловської, Тульської, Тамбовської, Саратовської та Курської губерній (Центрально-Чорноземній області), а також по області Війська Донського (Східному Донбасу і Донщині).
Шляхи належали акціонерному товариству Південно-Східних залізниць. Статут цього товариства затверджений в 1870 році. До складу товариства увійшли Грязі-Царицинська залізниця[ru] та Козлово-Воронезька залізниця. Акціонери товариства—великі промисловці, близькі до уряду. Правління товариства розташовувалося у Петербурзі, а управління залізницею знаходилося у Воронежі.
Основні лінії товариства залізниць: Царицин — Калач-на-Дону (1862 рік), Козлов — Воронеж (1869), Орел — Грязі (1868—1870), Грязі — Царицин (1869—1871), Отрожка[ru] — Ростов-на-Дону (1876), Харків — Балашов (1895), Графська — Ганна, Єлець — Валуйки[1] (1897), Графська — Рамонь, Лиха — Кривомузгінська (1900).
Протяжність залізниць на 1913 рік становила 3447 км, в тому числі 685 км двоколійних ділянок. У своєму парку залізниця мала 1056 паровозів різних типів, 24774 товарних і 1023 пасажирських вагонів. Для обслуговування парку паровозів і вагонів були побудовані майстерні на станціях Воронеж, Отрожка[ru], Борисоглєбськ.
При будівництві залізниць було збудовано багато штучних споруд. Товариство будувало елеватори і зерносховища. При залізницях було відкрито 33 училища, які навчали залізничним професіям.
У вересні 1918 року залізниці були націоналізовані і перейшли до відання НКШС.
Станом на 2006 рік основні лінії цих залізниць входять до Південно-Східної залізниці, частина ліній нині перебуває у складі Приволзької, Північно-Кавказької і Московської залізниць (філій ВАТ «РЖД»)
Примітки
ред.- ↑ (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
Джерела архівні
ред.- РГИА, ф 446, оп. 29, д. 13. Доклад № 76. 29 апреля 1894 г. "Об открыти пассажирского и товарного движения от станции Ртищево до г. Сердобска и от станции Лебедянь Рязанско-Уральской железной дороги до станции Елец Юго-Восточных железных дорог".(рос.)
Посилання
ред.- Юго-Восточные железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Юго-восточные железные дороги // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- История Юго-Восточной железной дороги(рос.)
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |