Центрально-Чорноземна область

адміністративно-територіальна одиниця РРФСР 1928—1934 років

Центрально-Чорноземна область (рос. Центрально-Чернозёмная область) — у 1928—1934 роках область (адміністративно-муніципальна одиниця першого рівня) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.[1]. Адміністративний центр — Воронеж. Створена 14 травня 1928 року. Розташовувалася у центрі Європейської Росії. Її часто називають Центрально-Чорноземним регіоном. Ліквідована 13 червня 1934 року. Нині територія розділена між Воронезькою, Орловською, Курською, Бєлгородською, Липецькою та Тамбовською областями, а також незначною частиною Пензенської області.

Центрально-Чорноземна область
Дата створення / заснування 14 травня 1928
Країна Flag of the USSR (1936-1955).svg СРСР
Столиця Воронеж
Адміністративна одиниця Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Керівник виконавчої влади Варейкіс Йосип Михайлович
Кількість населення 11 878 100 осіб
Спільний кордон із Середньоволзький крайd
На заміну Орловська губернія, Воронезька губернія і Курська губернія
Час/дата припинення існування 13 червня 1934
Площа 192 995 км²
Детальна карта
CMNS: Центрально-Чорноземна область у Вікісховищі

Координати: 51°40′ пн. ш. 39°13′ сх. д. / 51.667° пн. ш. 39.217° сх. д. / 51.667; 39.217

ІсторіяРедагувати

Створена 14 травня 1928 Всеросійським центральним виконавчим комітетом. Територія області була утворена шляхом об'єднання чотирьох губерній — Воронезької, Курської, Орловської та Тамбовської.[1]

16 липня 1928 Всеросійський центральний виконавчий комітет видав указ про поділ Центрально-Чорноземної області на одинадцять адміністративних районів (округів)[1]:

30 липня 1928 округи були додатково поділені на райони.

В 1929 році з міста Воронеж було утворено спеціальну адміністративну одиницю, підпорядковану області, а Воронезький округ було скасовано та розділено на Старооскольський та Усманський округи. 23 липня 1930 р. округи були скасовані, а райони стали безпосередньо підпорядковані обласній владі. Кількість районів значно скорочувалося.

Постановою Центрально-Чорноземного обласного виконавчого комітету від 20 серпня 1930 року місто Бєлгород, Борисоглєбськ, Єлець, Козлов, Курськ, Липецьк, Моршанськ, Орел, Тамбов були виділені у самостійні адміністративно-господарські одиниці з підпорядкуванням безпосередньо Центрально-Чорноземному облвиконкому.

13 червня 1934 року Указом Всеросійського центрального виконавчого комітету область була скасована. Її територія була поділена між новоствореними Воронезькою та Курською областями.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ru:История административно-территориального деления Воронежского края. 3. От Центрально-Черноземной области - к Воронежской. (Russian). Архивная служба Воронежской области. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 21 квітня 2012. 
  2. Розділити Центрально-Чорноземну область на дві області. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2020. 

ПосиланняРедагувати