Центрально-Чорноземна область

адміністративно-територіальна одиниця РРФСР 1928—1934 років

Координати: 51°40′ пн. ш. 39°13′ сх. д. / 51.667° пн. ш. 39.217° сх. д. / 51.667; 39.217

Центрально-Чернозёмная область
Центрально-Чорноземна область
1928 – 1934
Розташування Центрально-Чорноземної області
Розташування області на мапі Російської Федерації
Столиця Воронеж
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 14 травня 1928
 - Ліквідовано 13 червня 1934
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Центрально-Чорноземна область

Центрально-Чорноземна область (рос. Центрально-Чернозёмная область) — колишня область (адміністративно-муніципальна одиниця першого рівня) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки в 1928—1934 рр.[1] Адміністративний центр — Воронеж. Область була розташована в центрі Європейської Росії, а її територія зараз розділена між Воронезькою, Орловською, Курською, Бєлгородською, Липецькою та Тамбовською областями, а також незначною частиною Пензенської області. Географічна територія колишньої області на початок ХХІ сторіччя не має адміністративного визначення, але її часто називають Центрально-Чорноземним регіоном.

ІсторіяРедагувати

Область була створена 14 травня 1928 р. Всеросійським центральним виконавчим комітетом. Територія області була утворена шляхом об'єднання чотирьох губерній — Воронезької, Курської, Орловської та Тамбовської.[1]

16 липня 1928 р. Всеросійський центральний виконавчий комітет видав указ про поділ Центрально-Чорноземної області на одинадцять адміністративних районів (округів)[1]:

30 липня 1928 округи були додатково поділені на райони.

В 1929 році з міста Воронеж було утворено спеціальну адміністративну одиницю, підпорядковану області, а Воронезький округ було скасовано та розділено на Старооскольський та Усманський округи. 23 липня 1930 р. округи були скасовані, а райони стали безпосередньо підпорядковані обласній владі. Кількість районів значно скорочувалося.

Постановою Центрально-Чорноземного обласного виконавчого комітету від 20 серпня 1930 року місто Бєлгород, Борисоглєбськ, Єлець, Козлов, Курськ, Липецьк, Моршанськ, Орел, Тамбов були виділені у самостійні адміністративно-господарські одиниці з підпорядкуванням безпосередньо Центрально-Чорноземному облвиконкому.

13 червня 1934 року Указом Всеросійського центрального виконавчого комітету область була скасована. Її територія була поділена між новоствореними Воронезькою та Курською областями.[2]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати