Відкрити головне меню

Буди — проміжна станція 5-го класу Харківського залізничного вузла Південної залізниці. Розташована у смт Буди Харківського району Харківської області. Відноситься до Харківської дирекції Південної залізниці.

Буди
Люботин — Мерефа
Харківська дирекція
Південна залізниця

станція
Будівля вокзалу 1134428.jpg
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса смт Буди, Харківський район, Харківська область
Координати 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447Координати: 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447
Структура
Платформ 2
Тип платформ 1 низька бічна, 1 острівна
Колій 5
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Історія
Відкрито 1870 (149 років)
Електрифіковано 1978
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 449701
Код Експрес-3 2204904
Тарифна зона 2
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Люботин 9 км
Мерефа 9 км
Мапа

Відстань до станції Люботин — 9 км, Мерефа — 9 км[1].

На станції зупиняються лише приміські електропотяги (ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т).

ІсторіяРедагувати

Станція була відкрита 1870 року[2] для обслуговування будівництва, а згодом і Харківського коксохімічного заводу. Станцію було електрифіковано у 1978 році під час електрифікації лінії Мерефа — Люботин — Мерчик[3].

Шляховий розвитокРедагувати

Станція має 5 приймально-відправних колій. Існує 2 платформи. Головні колії — І та ІІІ, ІІ та IV — вантажні колії. V колія використовується для маневрових робіт.

У часи роботи Будянського фарфоро-фаянсового заводу станція головним чином здійснювала вантажні операції цього заводу.

СпорудиРедагувати

На платформі розташована дерев'яна будівля вокзалу 1870 року, яка є історичною пам'яткою[4].

Також на станції є приміщення СЦБ.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  2. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 297. — 100 000 прим. (рос.)
  3. История электрификации железных дорог СССР. 1976—1980 гг. Архів оригіналу за 2012-07-13. Процитовано 2011-12-13.  (рос.)
  4. Буди. Південна залізниця Архівовано 16 грудень 2013 у Wayback Machine. (рос.)

ПосиланняРедагувати