Буди — проміжна станція 5-го класу Харківського залізничного вузла Південної залізниці. Розташована у смт Буди Харківського району Харківської області. Відноситься до Харківської дирекції Південної залізниці.

Буди
Люботин — Мерефа
Харківська дирекція
Південна залізниця

станція
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Адресасмт Буди, Харківський район, Харківська область
Координати49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447Координати: 49°52′44″ пн. ш. 36°04′58″ сх. д. / 49.879083333360775° пн. ш. 36.08283333336077447° сх. д. / 49.879083333360775; 36.08283333336077447
Структура
Платформ2
Тип платформ1 низька бічна, 1 острівна
Колій5
Час роботицілодобово
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса
Історія
Відкрито1870 (154 роки)
Електрифіковано1978
Інша інформація
ВласникПівденна залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)449701
Код Експрес-32204904
Тарифна зона2
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Люботин9 км
Мерефа9 км
Мапа
Мапа

Відстань до станції Люботин — 9 км, Мерефа — 9 км[1].

На станції зупиняються лише приміські електропотяги (ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т).

Історія

ред.

Станція була відкрита 1870 року[2] для обслуговування будівництва самого міста, а згодом Харківського коксохімічного заводу і Будянського порцеляно-фаянсового заводу. Станцію було електрифіковано у 1978 році під час електрифікації лінії Мерефа — Люботин — Мерчик[3].

Шляховий розвиток

ред.

Станція має 5 приймально-відправних колій. Існує 2 платформи. Головні колії — І та ІІІ, ІІ та IV — вантажні колії. V колія використовується для маневрових робіт.

У часи роботи Будянського фарфоро-фаянсового заводу станція головним чином здійснювала вантажні операції цього заводу.

Споруди

ред.

На платформі розташована дерев'яна будівля вокзалу 1870 року, яка є історичною пам'яткою[4].

Також на станції є приміщення СЦБ.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 297. — 100 000 прим. (рос.)
  3. История электрификации железных дорог СССР. 1976—1980 гг. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 13 грудня 2011. (рос.)
  4. Буди. Південна залізниця [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.