Артемівка (зупинний пункт, Південна залізниця)

Артемівка — зупинний пункт Південної залізниці на дільницях Харків — Мерефа та Люботин — Мерефа, розташований у м Мерефа Харківського району Харківської області. Створений у 1905 році. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Артемівка
зупинний пункт
Розташування
Розташування м Мерефа, Харківський район, Харківська область
Координати 49°50′20″ пн. ш. 36°03′14″ сх. д. / 49.83906510002777424° пн. ш. 36.05401250002777402° сх. д. / 49.83906510002777424; 36.05401250002777402Координати: 49°50′20″ пн. ш. 36°03′14″ сх. д. / 49.83906510002777424° пн. ш. 36.05401250002777402° сх. д. / 49.83906510002777424; 36.05401250002777402
Структура
Лінія(ї) ХарківМерефа
Платформ 2
Тип платформ 1 бічна висока, 1 острівна висока
Колій 3
Історія
Відкрито 1905[1]
Електрифіковано 1957 (лінія Харків — Мерефа)
1978 (лінія Люботин — Мерефа)
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 441112
Код Експрес-3 2205640
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 23 км
Мерефа 2 км
Люботин 16 км
Мапа

Зупинний пункт знаходиться між зупинним пунктом Комарівка (4 км) та станцією Мерефа (2 км) на дільницях Харків — Мерефа та Люботин — Мерефа. До станції Харків-Пасажирський — 23 км, до станції Буди — 7 км, до станції Люботин — 16 км.[2][3]

Зупиняються лише потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, Мерефи, Лозової, Змієва,Краснограда, а також Люботина.[4][5]

ІсторіяРедагувати

Зупинний пункт було створено у 1905 році.

Артемівка позначена на атласі залізниць Російської імперії 1918 року[6]

У 1957 році Артемівка була електрифікована постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа та розпочалось курсування приміських електропоїздів[7] У 1978 році постійним струмом було електрифіковано й одноколійну дільницю Люботин — Мерефа.[8]

Колійний розвитокРедагувати

Зупинний пункт знаходиться на двоколійній дільниці Харків — Мерефа та одноколійній дільниці Люботин — Мерефа, що пролягають поруч.

Поблизу Артемівки (за 1 км) знаходиться база запасу Південної залізниці на дільниці Люботин — Мерефа.

Станційні спорудиРедагувати

Зупинний пункт обладнано 2-ма високими платформами (1 бічна та 1 острівна). Має павільйон для пасажирів, квиткові каси на приміські електропоїзди.

ПриміткиРедагувати

  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 27. — 100 000 прим.(рос.)
  2. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  3. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  4. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Артемовка (линия Харьков — Мерефа). Архівовано 7 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Артемовка (линия Люботин — Мерефа). Архівовано 7 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  6. Железные дороги России: [атлас]. — Петроград: Картографич. зав. А. А. Ильина, 1918. — л. ХІІ.
  7. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 2012-07-18. Процитовано 2015-02-07.  (рос.)
  8. История электрификации железных дорог СССР. 1976—1980 гг. (рос.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 27. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.