Відкрити головне меню

Пучко Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Пучко́ (29 червня 1934, Маріуполь, СРСР — 2 січня 2001) — радянський та український залізничник, начальник Південної залізниці (19831995), депутат ВР УРСР XI скликання (1985-1990), народний депутат України I скликання (1990-1994). Кавалер Ордена Трудового Червоного Прапора та Ордена «Знак Пошани».

Пучко Олександр Олександрович
Пучко Олександр Олександрович

Час на посаді:
1983 — 31 травня 1995
ПопередникОлексій Шутов
НаступникОлег Крючков

Народився29 червня 1934(1934-06-29)
Маріуполь, СРСР
Помер2 червня 2001(2001-06-02) (66 років)
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Українська РСР Депутат ВР УРСР
11-го скликання
15 травня 1990 10 травня 1994
Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 10 травня 1994

ЖиттєписРедагувати

Олександр Пучко народився у Маріуполі в родині службовця. У 1957 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, за фахом інженер-експлуатаційник. Після закінчення навчання працював черговим по станції та маневровим диспетчером на станції Основа. У 1961 році став членом КПРС. У 1961 році отримав посаду старшого інженера, а згодом і заступника начальника станції. З 1963 року — начальник станції Харків-Балашовський. У 1967 році Пучко перейшов до Харківського відділення і незабаром був призначений заступником начальника служби руху Південної залізниці. У 1972 році він отримав посаду начальника Сумського відділення, а за два роки став заступником начальника залізниці.

У 1977 році Олександра Пучка призначають начальником відділу — заступником начальника Головного управління руху Міністерства шляхів сполучення у Москві. Відшліфувавши майстерність управління процесами перевезень в масштабах країни, Пучко повертається на Південну залізницю, де з 1980 року обіймає посаду першого заступника начальника дороги, а з 1983 року — начальника Південної залізниці.

З 1985 по 1990 рік був депутатом Верховної Ради УРСР XI скликання. У 1990 році був обраний народним депутатом України I скликання (XII скликання ВР УРСР) по Люботинському виборчому округу № 390, перебував на посаді до кінця каденції парламенту. Був членом комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства.

31 травня 1995 року був звільнений з посади начальника Південної залізниці згідно з поданою заявою[1].

Помер 2 червня 2001 року[2]. У 2007 році іменем Олександра Пучка було названо станцію Південної залізниці Огульці[3].

У 2009 році газетою «Магістраль» та Укрзалізницею було проведено конкурс «Видатні залізничники України», за підсумками якого Олександр Пучко посів почесне четверте місце, набравши 19 057 голосів[4].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Кабінету міністрів України від 31.95.1995 № 368-95-п «Про начальника Південної залізниці». Процитовано 21 жовтня 2014. 
  2. Інформація з меморіальної таблиці на станції Огульці. У інтернет-джерелах зустрічається інформація щодо дати смерті 2 січня 2001 року.
  3. Новости. Открытие электрификации участка Совнаркомовская — Коломак, проходившее на станции Огульцы (рос.). «Харьков транспортный». Процитовано 24 жовтня 2014. 
  4. Українці визначили найвидатнішого залізничника. Сайт Укрзалізниці. Процитовано 24 жовтня 2014. 

ПосиланняРедагувати