Верховна Рада України I скликання

Верховна рада України І скликання
15 травня 1990 — 22 квітня 1994 року

Верховна Рада Української РСР/України XII (12-го) скликання, нині відома як Верховна Рада України I (1-го) скликання, діяла в Українській РСР та Україні з 1990 до 1994 року. Це був перший склад парламенту УРСР, що був обраний на альтернативній основі, у результаті чого до нього пройшли сили опозиційні до правлячої комуністичної партії, а також які сповідували Незалежність України. 16 липня 1990 року це скликання ухвалило Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року — Акт проголошення незалежності України.

Перше засідання цього скликання відбулося 15 травня 1990 року, а останнє — 22 квітня 1994 року. Наступне (2-ге) скликання почало роботу 11 травня 1994 року.

На відміну від попередніх скликань, які зазвичай збиралися лише двічі на рік на кілька днів, це скликання почало вперше працювати як парламент класичної демократії — на постійній основі, перша сесія тривала понад два місяці. Внаслідок цього, у парламенті почали формуватися аналітичні та експертні структури, необхідні для її роботи. Роботу парламенту вперше почали транслювати у прямому ефірі по радіо та телебаченню.

У перші ж дні роботи нової Верховної Ради була створена парламентська більшість, до якої входили представники Комуністичної партії («Група 239») на чолі з Олександром Морозом, та опозиція (так звана «Народна Рада»), очолювана Ігорем Юхновським. А наприкінці повноважень парламенту з’явилися і політичні групи, які стали прообразами майбутніх парламентських фракцій. Окрім того, діяли регіональні групи депутатів, об’єднаних за професійною, галузевою ознакою, виникли групи по співробітництву з іноземними державами.

Найменування

До 2000 року нумерація скликань Верховної Ради України продовжувала нумерацію скликань Верховної Ради УРСР, тому скликання обрані у 1990, 1994 та 1998 роках називалися відповідно 12-м, 13-м та 14-м скликаннями Верховної Ради.

1 лютого 2000 року Верховна Рада ухвалила закон «Про визначення порядку обчислення скликань Верховної Ради України», яким змінила нумерацію своїх скликань, почавши відлік зі скликання, яке проголосило незалежність України. Так Верховна Рада УРСР та України 12-го скликання стала вважатися Верховною Радою України 1-го скликання, а 13-те та 14-те скликання відповідно стали 2-м та 3-м.

Хронологія роботи

• березень 1990 року — В Українській РСР відбулися вибори до Верховної Ради та місцевих рад народних депутатів. Це були перші вибори в УРСР, що проходили за новим демократичним законодавством, що передбачало обовʼязкову альтернативність та вільну конкуренцію кандидатів, а також відсутність системи «фільтруючих» зборів громадян для затвердження кандидатів.

1-ша сесія (травень—серпень 1990)

Травень

• 15 травня:
  • О 10-й годині ранку у місті Києві розпочала роботу перша сесія новообраної Верховної Ради УРСР 12-го скликання.
  • Верховна Рада обрала Президію та Секретаріат першої сесії, а також Мандатну та Лічильну комісії.

• 17 травня — Верховна Рада формально визнала повноваження 449 своїх депутатів, обраних у березні—квітні 1990 року, повноваження ще одного депутата (обраного 20 травня) були визнані 8 червня.

• 22 травня — Верховна Рада прийняла Тимчасовий регламент засідань 12-го скликання.

• 23 травня — Верховна Рада прийняла порядок денний першої сесії, до якого зокрема включила питання Декларації про державний суверенітет, прийняття Закону про економічну самостійність УРСР та Закону про народне голосування (референдум), про зміну редакції шостої та сьомої статей Конституції (відповідно про керівну роль КПРС і про участь профспілок та ВЛКСМ в управлінні державними справами), Звернення до Верховних Рад і з'їздів народних депутатів Радянських Соціалістичних Республік щодо укладення нового Союзного договору, про утворення Конституційної комісії Верховної Ради, та про розробку законів України про землю, власність, оренду і оподаткування.

• 29 травня — Верховна Рада взяла до відома та висловила зауваження до доповіді діючого Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола щодо політичного, соціально-економічного та екологічного становища України.

Червень

• 4 червня — Головою Верховної Ради був обраний Володимир Івашко.
• 6 червня — Першим заступником Голови був обраний Іван Плющ.
• 7 червня — Заступником Голови був обраний Володимир Гриньов.

• 8 червня — Народний депутат Ігор Юхновський від блоку демократичних сил оголосив про утворення парламентської опозиції під назвою «Народна Рада».

• 11 червня — Верховна Рада змінила порядок обчислення часу на території України, встановивши використання другого часового поясу (московський час мінус одна година).

• 12 червня — У Верховній Раді було утворено 23 постійні комісії, зокрема Комісію з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин.

• 13 червня:
  • Верховна Рада узяла до відома заяву Ради Міністрів УРСР про складення своїх повноважень перед Верховною Радою та доручила їй продовжувати виконувати свої обовʼязки до утворення нової Ради Міністрів.
  • Народний депутат Володимир Філенко оголосив про утворення депутатської групи «Демократична платформа КПУ» у складі 38 депутатів і про її входження до офіційної опозиції Народна Рада.

• 28 червня:
  • Верховна Рада перепризначила Віталія Масола Головою Ради Міністрів УРСР.
  • Верховна Рада обрала голів та членів своїх постійних комісій.
  • У Верховній Раді почалося обговорення різних проєктів Декларації про державний суверенітет.
  • Перший секретар ЦК Компартії України Станіслав Гуренко заявив про намір 239 депутатів утворити нову групу під девізом «За Радянську суверенну Україну», також відому як «Група 239».

Липень—серпень

• 6 липня — У Верховній Раді постало питання щодо відсутності значної частини народних депутатів УРСР, включно із Головою Верховної Ради Володимиром Івашком, які у цей час брали участь у роботі 28-го зʼїзду КПРС у Москві. Зокрема, Народна рада проголосила заяву, у якій вказала на неможливість через це прийняття рішень щодо вимог шахтарів та запропонувала відкликати усіх депутатів зі зʼїзду для участі у роботі Верховної Ради. Верховна Рада згодом підтримала пропозицію щодо відізвання усіх відсутніх депутатів незалежно від того, де вони знаходяться.

• 9 липня — На засіданні Верховної Ради було зачитано заяву Станіслава Гуренка та Леоніда Кравчука від імені депутатів — делегатів зʼїзду КПРС, у якій вони наголошували на важливості партійного зʼїзду, просили Верховну Раду переглянути своє рішення про відкликання народних депутатів, делегатів зʼїзду і підтримали пропозиції продовжити розгляд питання щодо Декларації про суверенітет у комісіях, щоб прийняти її на початку наступного тижня.

• 11 липня — На засіданні Верховної Ради було зачитано заяву Володимира Івашка, який висловив незгоду з аргументацією щодо рішення про відкликання депутатів, звинуватив «антикомуністичні» сили у парламенті у веденні політичної гри, а представників ЦК КПУ у парламенті у пасивності, та оголосив про свою відставку з посади Голови Верховної Ради з 9 липня 1990 року.

• 16 липня — Верховна Рада 355-ма голосами прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою утверджувалось здійснення українським народом його права на самовизначення, декларувався принцип розподілу державної влади у Республіці на законодавчу, виконавчу і судову, та якою за Верховною Радою закріплювався особливий представницький статус: ніхто, крім неї, не може виступати від імені всього українського народу.
  • Верховна Рада проголосила 16 липня державним святом — «Днем проголошення незалежності України».

• 18 липня — Верховна Рада задовольнила заяву Володимира Івашка і припинила його повноваження як Голови Верховної Ради з 9 липня. Після цього почалося висунення кандидатів на посаду нового Голови Верховної Ради — спочатку було запропоновано 27 кандидатів.

• 23 липня — Головою Верховної Ради був обраний Леонід Кравчук.
• 30 липня — Верховна Рада ухвалила постанову про проходження строкової військової служби громадянами УРСР та використання працівників правоохоронних органів республіки виключно на території України.

• 3 серпня:
  • Верховна Рада прийняла Закон «Про економічну самостійність Української РСР».
  • Завершення роботи першої сесії.

2-га сесія (жовтень—грудень 1990)

• 1 жовтня — початок роботи другої сесії.
• 10 жовтня — Під впливом студентських виступів, відомих як «революція на граніті», Верховна Рада ухвалила постанову, якою визнала виконання урядом попередньої постанови від 30 липня 1990 року щодо проходження військової служби громадянами УРСР на території республіки незадовільною та запропонувала утворити додаткові структури для вирішення питання, зокрема постійну Комісію Верховної Ради з питань зовнішньої та внутрішньої безпеки.
• 16 жовтня — Верховна Рада заснувала газету Верховної Ради «Голос України».
• 17 жовтня — Верховна Рада ухвалила постанову з відповідями на вимоги студентів, у якій зокрема постановила прийняти нові закони щодо демократичного врядування та військової служби, провести у 1991 році референдум з питання довіри Верховній Раді та не укладати новий Союзний договір до стабілізації ситуації в Україні та прийняття нової Конституції.
• 23 жовтня — На вимогу студентських протестів , Голова Ради Міністрів УРСР Віталій Масол подав у відставку, а Верховна Рада задовольнила його заяву та призначила заступника Голови Ради Міністрів Вітольда Фокіна виконуючим обовʼязки Голови.

• 24 жовтня:
  • Верховна Рада внесла зміни до Конституції УРСР у звʼязку з прийняттям Декларації про державний суверенітет, якими зокрема виключила статтю про керівну роль Комуністичної партії Радянського Союзу, вилучила положення про Збройні сили СРСР та підпорядкування союзному центру з питань безпеки, утворила незалежну республіканську генеральну прокуратуру, визначила, що Рада Міністрів УРСР підпорядкувається виключно Верховній Раді, та ввела поняття Конституційного Суду УРСР.
  • Верховна Рада утворила Комісію по розробці нової Конституції Української РСР.

• 14 листопада — Верховна Рада призначила Вітольда Фокіна Головою Ради Міністрів УРСР.
• 20 листопада — Верховна Рада ліквідувала Комітет народного контролю Української РСР.
• 26 грудня — закриття другої сесії.

1991

• 12 лютого — Верховна Рада ухвалила Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», згідно статті 1 якого Кримська АРСР проголошувалась у межах території Кримської області у складі Української РСР.
• 26 лютого — Верховна Рада обрала голову ще не створеної Комісії з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки.
• 17 квітня — Верховна Рада ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

• 18 квітня — Верховна Рада утворила Кабінет Міністрів УРСР, що мав замінити Раду Міністрів УРСР, заснувала посаду Премʼєр-міністра Української РСР, призначила на неї діючого Голову Ради Міністрів Вітольда Фокіна і доручила йому надати пропозиції про персональний склад Кабінету Міністрів.
• 24 квітня — Верховна Рада перейменувала Комісію з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки на Комісію з питань оборони і державної безпеки, після чого формально її утворила та обрала її склад.

• 13 травня — Верховна Рада затвердила перелік із 22 міністерств в УРСР, і також включила Голову Комітету державної безпеки УРСР до складу Кабінету Міністрів.

• 21 травня:
  • Верховна Рада внесла зміни до Конституції УРСР, якими остаточно визначила Кабінет Міністрів найвищим органом державного управління Української РСР.
  • Верховна Рада призначила кількох членів Кабінету Міністрів.
• 5–6 червня — Верховна Рада призначила на посади низку інших міністрів.

• 19 червня — Верховна Рада внесла чергові зміни до Конституції, якими зокрема було додано розділ про Кримську АРСР.
• 27 червня — Верховна Рада доручила своїм постійним комісіям розглянути представлений Президентом СРСР Михайлом Горбачовим проєкт Договору про Союз Суверенних Держав щодо його відповідності положенням і принципам Декларації про державний суверенітет та Закону «Про економічну самостійність Української РСР».

• 5 липня — Верховна Рада прийняла Закон про заснування поста Президента Української РСР і внесла відповідні зміни до Конституції УРСР.

• 1 серпня — Президент США Джордж Буш-старший виголосив у Верховній Раді промову, що пізніше отримала назву «Котлета по-київськи» (англ. Chicken Kyiv speech), у якій він зокрема підтримав Президента СРСР Михайла Горбачова та процес оновлення союзного договору, а також закликав Україну уникнути «суїцидального націоналізму».
• 24 серпня:
  • Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України, якою проголосила на території УРСР утворення самостійної держави України, таким чином фактично виводячи Україну зі складу Радянського Союзу. Також Верховна Рада УРСР перетворювалася на єдиний законодавчий орган незалежної держави — Верховну Раду України. Одразу ж було призначено і проведення всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року на підтвердження Акта проголошення незалежності.
  • Верховна Рада підпорядкувала собі всі військові формування, дислоковані на території України та утворила Міністерство оборони України.
  • Верховна Рада наділила Голову Верховної Ради додатковими поноваженнями до обрання Президента України, зокрема правом зупиняти постанови і розпорядження Кабінету Міністрів та інших актів виконавчої влади у разі їх невідповідності Конституції України.
  • Верховна Рада прийняла рішення про департизацію усіх державних органів та установ.
• 3 вересня — Верховна Рада призначила Міністром оборони Костянтина Морозова.
• 4 вересня — Верховна Рада звільнила Прокурора УРСР Михайла Потебенька та призначила Генеральним прокурором України Віктора Шишкіна.
• 12 вересня — Верховна Рада ухвалила закон «Про правонаступництво України».
• 17 вересня — Верховна Рада внесла зміни до Конституції України, якими скрізь змінено вживання слів «Українська РСР» на «Україна».
• 20 вересня — Верховна Рада ліквідувала Комітет державної безпеки України (КДБ) та утворила замість нього Службу національної безпеки України (СНБУ). Діючому голові КДБ Миколі Голушку було доручено продовжувати виконувати його обовʼязки до призначення Голови СНБУ.

• 8 жовтня — Верховна Рада ухвалила Закон «Про громадянство України».
• 11 жовтня:
  • Верховна Рада утворила Раду оборони України.
  • Верховна Рада ухвалила рішення щодо забезпечення проведення всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України і виборів Президента України 1 грудня, а також ухвалила звернення до українського народу, у якому закликала підтримати незалежність.
• 22 жовтня:
  • Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкти «Про оборону України», «Про Республіканську гвардію України», «Про державний кордон України» та «Про прикордонні війська України», а також призначила Володимира Кухарця командуючим Республіканської гвардії, а Валерія Губенка — командуючим прикордонними військами України.
• 24 жовтня — Верховна Рада ухвалила заяву «Про без'ядерний статус України».
• 5 листопада:
  • Ухвалення закону «Про прокуратуру» та внесення відповідних змін до Конституції.
  • Ухвалення закону «Про пенсійне забезпечення».
• 6 листопада:
  • Верховна Рада призначила Євгена Марчука першим Головою Служби національної безпеки України.
  • Ухвалення Господарського процесуального кодексу України.

• 5 грудня:
  • У парламенті відбулася інавгурація Леоніда Кравчука, який 1 грудня був обраний Президентом України.
  • Верховна Рада ухвалила звернення до парламентів і народів світу щодо підтвердження незалежності України на референдумі 1 грудня, у якому зокрема проголосила, що Україна вважає недійсним щодо себе Договір про утворення СРСР 1922 року.
  • Верховна Рада припинила повноваження Леоніда Кравчука як народного депутата та Голови Верховної Ради у звʼязку з обранням його президентом та обрала своїм новим Головою Івана Плюща.
• 6 грудня — Верховна Рада ухвалила закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України».
• 10 грудня — Верховна Рада ратифікувала із застереженнями Угоду про створення СНД (так звану Біловезьку угоду), підписану 8 грудня представниками Білорусі, Росії та України. Угодою зокрема декларувалося припинення існування СРСР.
• 11 грудня — Верховна Рада закликала народних депутатів СРСР від України не брати участі у роботі Надзвичайного зʼїзду народних депутатів СРСР.

1992

• 28 січня 1992 — Затвердження Державного прапора України.
• 29 січня 1992 — Першим заступником Голови Верховної Ради обрано Василя Дурдинця.
• 7 лютого 1992 — Верховна Рада визначила незадовільною діяльність Уряду і надала право Президенту України визначати структуру Уряду та рекомендувала йому протягом 10-ти днів сформувати новий склад Уряду.
• 19 лютого 1992 — Затвердження Державного герба України — тризуба.
• 20 лютого 1992 — Встановлення 24 серпня державним святом — Днем незалежності України замість 16 липня.
• 7 липня 1992 — Верховна Рада висловила недовіру Кабінету Міністрів України та запропонувала президенту затвердити новий склад Уряду. Серед причин недовіри були зазначені небажання конструктивної взаємодії з парламентом та «демарш», вчинений Урядом на сесії Верховної Ради 3 липня.
• 1 жовтня 1992 — Верховна Рада погодила пропозицію президента Кравчука про відставку Вітольда Фокіна з посади премʼєр-міністра у звʼязку з його виходом на пенсію і висловила недовіру усьому складу Кабінету Міністрів, що відповідно до діючої конституції означало відставку Уряду.

• 13 жовтня 1992 — Верховна Рада затвердила новим Премʼєр-міністром України народного депутата і директора завода «Південмаш» Леоніда Кучму, якого напередодні запропонував президент Кравчук. Подання Президента підтримали 316 народних депутатів.
• 27 жовтня 1992 — Верховна Рада затвердила поданий президентом Кравчуком та премʼєр-міністром Кучмою персональний склад нового уряду. Водночас 21 з 33 міністрів зберіг свою посаду з попереднього уряду.
• 18 листопада 1992 — Верховна Рада на півроку наділила уряд Леоніда Кучми надзвичайними повноваженням, якими він міг видавати Декрети в економічній сфері, що мали силу законів, з метою оперативного вирішення питань, пов'язаних з запровадженням ринкової реформи.

1993

• 17 червня 1993 — Виконуючи вимогу безстрокового шахтарського страйку, що розпочався 7 червня, Верховна Рада призначила на 26 вересня проведення консультативний референдум про довіру або недовір'я президентові Леоніду Кравчуку і парламенту.

• 10 липня 1993 — Президія Верховної Ради зреагувала на прийняте напередодні рішення Верховної Ради Російської Федерації щодо «російського статусу» міста Севастополя і кваліфікувала його як зазіхання на територіальну цілісність України і як таке, що суперечить міждержавним українсько-російським домовленостям і не має юридичної сили для України.
  • 14 липня 1993 — Верховна Рада на пленарному засіданні додатково кваліфікувало це рішення як таке, що суперечить нормам міжнародного права, і закликала Верховну Раду РФ скасувати своє рішення.

• 21 вересня 1993 — Верховна Рада задовольнила прохання премʼєр-міністра Леоніда Кучми про відставку та виразила недовірʼя Кабінету Міністрів в цілому.

• 24 вересня 1993 — Після переговорів парламенту з президентом Кравчуком, Верховна Рада скасувала запланований через два дні референдум і натомість призначила дострокові парламентські вибори на 27 березня 1994 року та дострокові президентські вибори на 26 червня 1994 року.

1994

• 25 лютого 1994 — Верховна Рада провела своє останнє засідання перед виборами депутатів наступного скликання та ухвалила звернення, у якому закликала усіх громадян України та осіб, причетних до організації виборів, не допустити їх зриву чи саботажу.

• 27 березня 1994 — В Україні пройшли дострокові парламентські вибори.

• 22 квітня 1994 — Відбулося заключне засідання 9-ї сесії Верховної Ради 12-го скликання, на якому депутати не приймали законодавчих рішень, а лише ухвалили звернення до новообраних депутатів із побажаннями «плідної, конструктивної роботи на благо українського народу». Це сталося після того, як Центральна комісія по виборах народних депутатів вже визнала повноваження 335 новообраних депутатів наступного скликання.

Сесії

Список сесій

№	Дата початку	Дата завершення
1	15 травня 1990	3 серпня 1990
2	1 жовтня 1990	26 грудня 1990
3	1 лютого 1991	5 липня 1991
позачергова	24 серпня 1991 (проголошення незалежності України)
4	3 вересня 1991	4 січня 1992
5	28 січня 1992	7 липня 1992
6	15 вересня 1992	28 січня 1993
7	2 лютого 1993	2 вересня 1993
8	21 вересня 1993	24 грудня 1993
9	20 січня 1994	22 квітня 1994

Депутатські блоки

Розподіл місць між фракціями та групами

• Група 239 — «За суверенну радянську Україну», 239 народних депутатів, голова — Олександр Мороз
• Народна Рада (утворена 8 червня 1990), 125 народних депутатів, голова — Ігор Юхновський
• Демократична платформа КПУ («Демплатформа»; утворена 13 червня 1990), 41 народний депутат, голова — Філенко Володимир

Парламентська група «Народна Рада» утворена 8 червня 1990 року на першій сесії Ради. Група складалася з представників декількох депутатських об'єднань (зокрема, народних депутатів з груп Демократична партія України, Партія зелених України, Народний Рух України, Українська селянська демократична партія та ін.), І станом на жовтень 1990 року нараховувала 125 народних депутатів. Голова групи — голова Львівської регіональної організації Народного Руху України Ігор Юхновський. Заступник голови групи — Левко Лук'яненко. Контролювала шість комісій Верховної Ради з двадцяти трьох: по закордонних справах, по законодавству, по нових формах господарювання, по культурі, по Чорнобилю, з прав людини.

Народна рада пішла в офіційну парламентську опозицію у червні 1990 року після того, як голова Верховної Ради Володимир Івашко відхилив кандидатуру Ігоря Юхновського на посаду заступника голови Верховної Ради. Загалом Народна рада мала серйозний вплив на роботу Верховної Ради.

Голови

• Володимир Івашко — з 4 червня до 18 липня 1990 року
• Леонід Кравчук — з 23 липня 1990 до 5 грудня 1991 року
• Іван Плющ — з 5 грудня 1991 року

Депутати

До складу Верховної Ради I скликання входило 450 депутатів, що обиралися за відповідними виборчими округами — один депутат з кожного округу.

Див. також

• Народні депутати України 1-го скликання

Примітки

Посилання

• Остапович В. М. Історична місія Верховної ради Української РСР 12-го скликання. Історико-політичні студії. - 2014. - № 2. с. 143–150.