Золотнишине (станція)
Золотнишине — вантажна позакласна залізнична станція Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці на одноколійній електрифікованій лінії від станції Потоки. Розташована у місті Горішні Плавні Полтавської області. Станція обслуговує Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.
Станція Золотнишине
Потоки — Золотнишине | |
---|---|
![]() | |
49°01′08″ пн. ш. 33°38′41″ сх. д. / 49.01889° пн. ш. 33.64472° сх. д.Координати: 49°01′08″ пн. ш. 33°38′41″ сх. д. / 49.01889° пн. ш. 33.64472° сх. д. | |
Рік відкриття | 1971 (52 роки) |
Тип | вантажна |
Колій | 14 |
Платформ | 1 |
Код станції | 425603 ? |
Код «Експрес-3» | ? |
Послуги | ![]() |
![]() | |
Золотнишине на Вікісховищі |
Дільниця Потоки — Золотнишине | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Історія ред.
13 серпня 2018 року фахівці Полтавського територіального управління філії «БМЕС» закінчили поточний ремонт будівель, а також пасажирської платформи станції[1].
Після закінчення робіт з електрифікації дільниці[2] 6 вересня 2018 року зі станції Золотнишине відправився перший поїзд на електротязі. Електрифікація відгалуження на Золотнишине дало змогу відправляти поїзди до Полтави — Кременчука, Користівки — під електротягою[3][4]. Роботи з електрифікації дільниці «Укрзалізниця» виконала за власні кошти — понад 204 млн грн[5].
Пасажирське сполучення ред.
Приміський рух тут існував зовсім недовго. До 2010 року курсував рейковий автобус сполученням Кременчук — Золотнишине. Після того, як 8 вересня 2018 року було урочисто здано в експлуатацію електрифіковану тупикову гілку до Золотнишине, незабаром після цього з'явилася телеграма про те, що з 22 вересня 2018 року поновлюється приміський рух до Золотнишине. Так як в Кременчуці власних електропоїздів немає, графісти змінили розклад денного рейсу Полтава — Кременчук — Полтава, зробивши йому по дорозі і туди, і назад відхилення до станції Золотнишине двічі на день. Час у дорозі між Полтавою і Кременчуком при цьому значно збільшився. Через скарги пасажирів графік «нової» електрички знову змінили: прибувши з Полтави відразу до Кременчука, вона встигала здійснити рейс до Золотнишине, повернутися до Кременчука і звичайним графіком відправитися в Полтаву[6].
З 23 жовтня 2018 року рух приміських електропоїздів із Золотнишиного до Полтави та Кременчука знову припинено[7]. Окрім станції Золотнишине, приміські поїзди в межах міста зупиняються на зупинному пункті Піддубне.
Примітки ред.
- ↑ Укрзалізниця оновила залізничну станцію у Горішних Плавнях. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 13 серпня 2018. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
- ↑ Триває електрифікація дільниці Золотнишине—Потоки. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
- ↑ Укрзалізниця завершила електрифікацію та відкрила рух на дільниці Потоки — Золотнишине [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Філія «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», 6 вересня 2018
- ↑ Укрзалізниця завершила електрифікацію та відкрила рух на дільниці Потоки — Золотнишине. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
- ↑ Вартість електрифікації Потоки — Золотнишине склала 204 млн грн. [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Філія «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», 6 вересня 2018
- ↑ Золота осінь з вікна електрички Золотнишине — Кременчук — Полтава
- ↑ Розклад приміських поїздів по станції Золотнишине[недоступне посилання]
Джерела ред.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золотнишине (станція) |