Відкрити головне меню

Горішні Плавні

місто обласного підпорядкування в Полтавській області

Горі́шні Пла́вні (1960—1972 рр. — Комсомо́льське, 1972—2016 рр. — Комсомо́льськ) — місто обласного підпорядкування в Полтавській області. Розташоване на берегах Дніпра біля Кам'янського водосховища. Є наймолодшим містом області та одним із найбільших промислових та культурних її центрів.

Горішні Плавні
Coat of Arms of Horishni Plavni.svg Flag of Horishni Plavni.svg
Герб Горішніх Плавнів Прапор Горішніх Плавнів
Saint Nicholas Cathedral, Horishni Plavni.jpg
Свято-Миколаївський собор (1994)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Flag of Poltava Oblast.svg Полтавська область
Район Flag of Horishni Plavni.svg Горішньоплавнівська міська рада
Код КОАТУУ 5310200000
Засноване 1960
Статус міста з 24 квітня 1972 року
Населення 51 215 (01.01.2019)[1]
Площа 110,9[2] км²
Густота населення 462 осіб/км²
Поштові індекси 39800—890
Телефонний код +380-5348
Координати 49°02′41″ пн. ш. 33°35′19″ сх. д. / 49.04472° пн. ш. 33.58861° сх. д. / 49.04472; 33.58861Координати: 49°02′41″ пн. ш. 33°35′19″ сх. д. / 49.04472° пн. ш. 33.58861° сх. д. / 49.04472; 33.58861
Водойма р. Дніпро
Назва мешканців плавнівці, плавнівець, плавнівка[3]
горішньоплавнівці, горішньоплавнівка, горішньоплавнівець[4]
Міста-побратими Flag of Ukraine.svg Славутич, Україна
День міста 24 квітня
Відстань
Найближча залізнична станція Золотнишине, Потоки
До станції 16 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 103 км
 - автошляхами 108 км
До Києва
 - автошляхами 309 км
Міська влада
Веб-сторінка Горішньоплавнівська міська рада
Міський голова Дмитро Геннадійович Биков

Commons-logo.svg Горішні Плавні у Вікісховищі

Карта
Горішні Плавні. Карта розташування: Україна
Горішні Плавні
Горішні Плавні
Макет міста Горішні Плавні.

Офіційна дата заснування — 29 листопада 1960 р., 24 квітня 1972 р. селище отримало статус міста, а 6 квітня 1977 р. стало містом обласного підпорядкування, 16 квітня 2019 року — центром створеної об'єднаної територіальної громади (ОТГ).[5] Відстань від міста до обласного центру м. Полтави залізницею (ст. Золотнишине) становить 110 км, автошляхами — 105 км; до м. Києва — 311 км.

Площа, підпорядкована міській раді, становить 11 100 га. Чисельність наявного населення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області станом на 1 грудня 2018 року склала 53 713 осіб[6].

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташування і рельєфРедагувати

Місто Горішні Плавні розташоване на півдні Полтавської області на лівому березі р. Дніпро в межах Придніпровської низовини в лісостеповій зоні, у межиріччі р. Псел та р. Сухий Кобелячок.

Річище Дніпра в районі міста сильно порізане, що сприяло виникненню безлічі лиманів та невеликих островів. Місто з трьох боків оточене річками Псел і Дніпро, а також водами затоки Барбара. Крім цього, до нього примикають відстійники великих розмірів, аж до 12 км.

У тектонічному відношенні Горішні Плавні належать до Українського кристалічного щита в межах східноєвропейської платформи. Як наслідок цього — рівнинність поверхні, мала розчленованість ярами та відповідні за походженням корисні копалини. Висота міста над рівнем моря складає 69 м.

Біля Горішніх Плавнів розташований Кременчуцький залізорудний район, який посідає друге місце в Україні за запасами залізорудної сировини (4,5 млрд т). Він простягається в меридіональному напрямку на 45 км. Розвідано 10 родовищ. Переважають залізисті кварцити (вміст заліза в середньому 34 %). Є також великі запаси гранітів, мігматитів, гнейсів, кварцитів, мармурів, кристалічних сланців, прояви руд кольорових металів, напівкоштовного каміння, діабазів, пісків, суглинків, мінеральних фарб, глин, мінеральних вод.

Місто має значний природно-рекреаційний потенціал: це мальовничі узбережні та острівні ландшафти Дніпра, природні заказники «Лісові озера» та «Заплави Псла», прибережний парк та парк відпочинку, яхт-клуб затоки Барбара, яка придатна для змагань і тренувань гребців.

КліматРедагувати

Для території міста Горішні Плавні характерні риси помірно-континентального типу клімату. Тривалість сонячного сяйва — 1970 годин на рік. Середньорічна температура повітря +8,1 С; середня температура повітря в липні +21,5 С; в січні — -6 С; тривалість безморозного періоду — 182 дні; середня кількість опадів — 480 мм на рік; коефіцієнт зволоження — 0,6.[6]

Транспортна інфраструктураРедагувати

Автомагістраль державного значення розташована на відстані 12 км від міста.

Залізниця державного значення, вузлова залізнична станція Потоки, розташована на відстані 14 км. Локальна залізнична станція Потоки-станція Золотнишине знаходиться в Горішніх Плавнях, звідки здійснюється приміське пасажирське сполучення з Кременчуком та Полтавою, а також обслуговується ПрАТ «Полтавський ГЗК».

У місті є вантажний річковий порт.

Символіка містаРедагувати

Герб міста показує в символах його суть.

Прапор міста — стяг синього кольору, розділений на дві нерівні частини горизонтальною білою смугою.

ІсторіяРедагувати

Походження назвиРедагувати

Горішні Плавні – один із населених пунктів Горішньоплавнівської сільради до 1957 р. та Пришибської сільради після 1957 р., що був розташований в декількох кілометрах від сучасного міста. У 1978 році населений пункт зник з карти України

Дніпровський (Полтавський) гірничо-збагачувальний комбінат та сучасне місто Комсомольськ (з 2016 року – Горішні Плавні) споруджені поблизу Горішньоплавнівського та Лавриківського родовищ залізистих кварцитів.[7]

Горішні Плавні – топонім, що вказує на характер місцевості. Плавні біля Дніпра ділили на нижні й верхні (горішні); від цього й назви сіл: Горішні Плавні та Нижні Плавні (сучасний мікрорайон Низи). У давнину майже все Лівобережжя Дніпра було укрите малопридатними для землеробства плавнями. Це були низовинні, часто заболочені або ж занесені пісками землі. Плавні в районі теперішніх Горішніх Плавнів були частково затоплені в 1954 році при будівництві каскаду Дніпродзержинської гідроелектростанції на р. Дніпро.[8]

Із глибини віківРедагувати

Територія сучасного міста має цікаву історію. Перші люди з’явились тут наприкінці кам'яного віку (палеоліту) 15-13 тис. років тому.

Упродовж нового періоду кам'яного віку – неоліту (5-3 тис. до н.е.) на території нашого краю переважно на берегах річок широко розселюються люди (дніпро-донецька археологічна культура). Їх поселення відомі біля Низів, Кам'яних Потоків, Кременчука тощо[9][10].

У сер. 3 тис. до н.е. досить відсталі неолітичні племена витісняються «іноземцями», прибулими племенами середньостогівської культури. Вони займалися скотарством, мисливством, землеробством, мали озброєну кінноту[11][12].

У сер. 2 тис. до н.е. на землях сучасного міста з’являються племена багатоваликової кераміки (археологічна культура названа на честь розкішного орнаменту, що наносився на посуд), що переважно займалися тваринництвом та рибальством. Археологами це поселення було розкопане поблизу озера Барбара, фрагменти їх посуду знайдені у Низах та Дмитрівці.

Племена доби бронзи на території краю займалися напівкочовим скотарством та землеробством, про що свідчать численні археологічні знахідки (фігурки свійських тварин, зернотерки, бронзові серпи).

Перемога залізного віку сприяла появі на території нашого краю раніше невідомих народів. З сер. 1 тис. до н.е. (7 ст. до н.е.) тут з’являються скіфи, що займалися землеробством, скотарством та торгівлею з грецькими колоніями[11].

На зміну скіфам у 2 ст. до н.е. в Україну просуваються племена сарматів. Старожитності цих народів знайдені майже у всіх курганах поблизу міста, розкопаних археологами[13].

Здобутки римської культури принесли на наші землі племена черняхівської культури (3 – кін.4 ст. н.е.), які густо заселяли береги Дніпра та Псла. Їх пам'ятки знайдені на березі озера Барбара, біля Дмитрівки, Золотнища, Низів, Піддубного, Келеберди тощо. Досить розвинуті племена черняхівської культури, були підкорені після гунської навали наприкінці 4 ст.[14].

До формування сучасних слов'ян мають відношення представники пеньківської та колочинської культур (5-8 ст. н.е.) та давньоруські поселення (з кінця 9 до середини 13 ст. н.е.), що зустрічаються в межах сучасного міста поблизу затоки Барбара, в районі сіл Келеберда та Дмитрівка. Мешканцям цих невеличких населених пунктів довелося бути як землеробами, так і воїнами, адже життя на степовому кордоні було дуже небезпечним.Також у період існування Давньоруської держави край опинився на перетині багатьох водних і сухопутних шляхів, найвідоміший з яких – «Із Варяг у Греки» (кін. 9 – 12 ст.)[15], який пролягав в основному Дніпром та Чорним морем, від Балтики до Візантії.

Долітописний період історії закінчився монголо-татарським розгромом Русі (1240 р. н.е.) та значним спустошенням краю[16]. До поч. 17 ст. він використовувався населенням тільки для полювання, рибальства і бортництва через малопривабливі для хліборобства землі та початку безлюдних просторів Дикого поля[17].

Історія території до заснування містаРедагувати

За результатами досліджень вчених, формувалася у 4–3 тис. до н. е. індоєвропейська культурно-історична спільнота; проходили торговельні шляхи; починаючи від бронзової доби, скіфських часів до Київської Русі.

Недалеко від Горішніх Плавнів є видатні пам'ятки прадавньої історії України — Дереївське енеолітичне поселення; Компаніївський могильник 3–4 ст. н.е; курганна група із трьох насипів «Три брати», кургани «Цегельна», «Зозулина могила», «Стогніївська могила», «Шведська могила», «Могила Стовбувата» — тут залишили свої сліди всі племена, які проживали в цій місцевості: скіфи, сармати, готи, ранні слов'яни.

Найдавніше поховання кочівників датується 41–42 століттям тому. Скарби нашої землі, що зберігає в собі корені стародавніх цивілізацій, неодноразово досліджували відомі археологи старшого покоління І. Ляпушкін, Є. Махно, Д. Телегін; сучасні дослідники — Ю. Шилов, Л. Лугова, О. Супруненко, Ю. Башкатов. За доби Гетьманщини — територія Келебердянської сотні Полтавського полку.

З Дніпром місто пов'язано не тільки назвою і своїм місцем розташування. Горішні Плавні — місто-пам'ятник. Він побудований на місці жорстоких боїв. У цьому місці в роки Німецько-радянської війни йшли до бою бійці 252-ї та 299-ї Харківської Стрілецької Дивізії. У 1967 році за рішенням тодішньої Комсомольської селищної ради, у місті споруджено пам'ятник радянським солдатам біля підніжжя якого було запалено так званий «вічний вогонь». Там, де восени 1943 року проходила битва під час форсування Дніпра частинами червоної армії, над Дніпром було споруджено Курган Слави, а 11 жовтня 1974 року до 30-річчя визволення України від нацистських загарбників тут був урочисто відкритий обеліск Слави радянським воїнам, які загинули під час форсування Дніпра.

Початок дослідження Кременчуцької магнітної аномалії видатним ученим магнітологом П. Я. Армащевським та дослідником природничих наук В. І. Вернадським стосуються другої половини 19 століття (1882 рік). Більш як сто років тому дослідниками Полтавського краю були відзначені численні магнітні аномалії, одна з яких, за словами академіка В. І. Вернадського, відрізнялася особливою інтенсивністю. Неподалік від Кременчука в сипучих пісках Дніпровського Лівобережжя незадовго до початку Німецько-радянської війни, у 1928 році, ленінградський геофізик Андрій Олександрович Строна знайшов безцінний скарб. Багатокілометровий підземний кряж ховав у собі запаси залізної руди на сотні років. Так була відкрита Кременчуцька магнітна аномалія, яка складалася з десяти родовищ залізистих кварцитів та багатих залізних руд.

Через 25 років, в середині 50-х років минулого століття, доктор мінерально-геологічних наук М. Н. Доброхотов, поєднавши результати багаторічних досліджень, прийшов до висновку про доцільність промислової розробки родовищ.

На базі перших двох родовищ Горішньоплавнінського (тоді Комсомольського) та Лавриківського — у 1961 році розпочато будівництво первістка гірничо-видобувної промисловості в Полтавській області — Дніпровського (з 1981 року — Полтавського) гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК).

Місто засноване на місці колишніх хуторів та сіл, Горішні Плавні або Горишняки, Пашки, Тищенки, Іскра.

Заснування містаРедагувати

6 січня 1961 року газета «Комсомольская правда» на першій шпальті розмістила статтю про будівництво гіганта чорної металургії країни і на його базі — нового міста. Увагу юнаків та дівчат, що прагнули до романтики, не міг залишити байдужими заклик зі сторінок газети: «Існує місто Комсомольск-на-Амурі, з'явиться місто Комсомольск-на-Дніпрі». Після публікації статті піонери почали називати селище, яке будувалося, Комсомольськ-на-Дніпрі. А на будову з усієї країни відразу ж потяглися люди.

Багато першопроходців, які приїхали на будову в перші дні її існування, у своїх спогадах підкреслювали, що саме ця стаття стала вирішальною в їхньому подальшому життєвому шляху. На новобудову до полтавських степів їхали з усіх кінців країни і молодь, і люди старшого віку, але основна маса молодих будівельників прибувала організованими загонами.

12–24 січня 1961 року на станцію Редути прибули перші загони полтавців, чисельністю 50 осіб, 28 січня — 49 робітників з Дніпра, на початку лютого — групи киян і львів'ян.

Будівництво гірничо-збагачувального комбінату було оголошене ударною комсомольською будовою. Морозного січневого дня 1961 року в центрі майбутнього селища, віддаючи данину подвигові комсомольців на Амурі, встановили щит з написом: «Тут буде споруджено місто Комсомольськ-на-Дніпрі».

У наметах першопрохідці жили навесні 1961 року, прокладали під'їзні шляхи до будівельного майданчика, споруджували будинки. Під фундамент найпершого будинку муляри бригади Івана Забоборова заклали символічного листа до наступних поколінь, закликаючи зміцнювати традиції спадкоємців.

Зростало місто, з'являлися нові мікрорайони, а разом з ними, і нові вулиці. Одна з них присвячена гірникам, які прокладали шлях до підземної скарбниці багатющих покладів залізної руди. Назва іншої — Космонавтів — присвячувалася радянським космонавтам-першопроходцям космосу. Одну з магістралей, що вела до корпусів комбінату, спершу назвали Фабричною, а потім перейменували на вулицю Строни. Перша ж вулиця була названа на честь молоді, що зводила Комсомольськ, Молодіжною. Згодом на мапі міста з'явилися вулиці Миру, Добровольського, Конституції, Леніна[18].

ПерейменуванняРедагувати

У зв'язку з декомунізацією, місто Комсомольськ потрапило до списку сіл і міст, які потрібно перейменувати.

Напередодні кінцевого терміну перейменування міста на сесії міської ради винесли проект рішення, яким обґрунтовують назву «Комсомольськ» як таку, що не містить символіки комуністичного (тоталітарного) режиму. Місцева влада вирішила скористатися ідеєю заслуженого вчителя України Сергія Залізняка. Він запропонував вважати назву «Комсомольськ» не похідною від «комсомол», а від слів: КОлектив Молодих СОціально МОтивованих Людей (Ь) Справжніх (Ь) Козаків[19]. Таким чином, не виконавши вимоги закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та не запропонувавши у встановлений законом строк Верховній Раді для перейменування альтернативних варіантів назви міста, Комсомольська міська рада втратила право вирішувати долю його назви[20].

Комітет Верховної Ради з питань місцевого самоврядування підтримав пропозицію Інституту національної пам'яті про перейменування Комсомольська на Горішні Плавні[21], а 17 березня 2016 року проект відповідної постанови № 485, в якому, крім Комсомольська, йдеться про цілу низку інших населених пунктів, внесено до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, однак не розглянуто[22] й остаточно ухвалено Верховною Радою 19 травня 2016 року[23]. Нова назва викликала певний резонанс у суспільстві[24][25].

8 червня 2016 року відбулися повторні громадські слухання щодо назви міста, на яких 70 % присутніх висловились за те, щоб їх місто називалося Святомиколаївськ, а міська влада заявила, що буде оскаржувати перейменування Комсомольська на Горішні Плавні в суді.[26][27][28]

« На жаль, зараз місцева влада продовжує боротися та підбурювати місцевих мешканців розмовами, що вони будуть через суди оскаржувати та повертати попередню назву чи придумувати нову. Нічого насправді цього вже неможливо. Варто було скористатися надзвичайною популярністю цього дуже гарного та пізнаваного нового бренду, »

 — сказав керівник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович[29].

22 листопада 2016 року Вищий адміністративний суд України відхилив позов Горішньоплавнівської міської ради до Верховної Ради про скасування перейменування міста.[30]

Очевидно, така реакція зумовлена проблемою сприйняття назв крізь призму російськомовності. Для російськомовних людей, назва «Горішні Плавні», як і зрештою назва «Олешки» (колишній Цюрупинськ) викликає нерозуміння, слова набувають геть інакшого значення в їхньому сприйнятті, звідси й обурення.

Створення об'єднаної територіальної громади (ОТГ)Редагувати

16 квітня 2019 року на засіданні сорок четвертої сесії Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області сьомого скликання депутати міської ради розглянули та погодили проєкт рішення «Про добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення», яким ухвалили добровільне приєднання Келебердянської та Салівської сільських рад (с. Келеберди, с. Салівки, с. Карпівки, с. Махнівки, с. Петрашівки) до Горішньоплавнівської міської ради і створення об'єднаної територіальної громади (ОТГ) з центром у місті Горішні Плавні. У ході засідання депутати також ухвалили проєкт рішення щодо реорганізації сільських рад та створення Салівського та Келебердянського старостинських округів. До проведення виборів виконувачкою обов'язків старости Салівського старостинського округу призначили Любов Бовбас, виконувачкою обов'язків старости Келебердянського старостинського округу — Оксану Задворну[5].

АдміністраціяРедагувати

Адміністративний устрійРедагувати

Горішньоплавнівська ОТГ Полтавської області включає м. Горішні Плавні, с. Келеберду, с. Салівку, с. Карпівку, с. Махнівку, с. Петрашівку.

Адміністративно-територіально Горішньоплавнівській міській раді підпорядкована Дмитрівська сільська рада, яка включає 6 сіл[31]:

Очільники містаРедагувати

Прізвище, ім'я Посада Роки на посаді
Валентина Кузьмівна Рижова Голова виконкому селищної ради 1964-1967
Людмила Іванівна Бугаєвська Голова виконкому міської ради 1976-1977
Валерій Миколайович Поляков Голова виконкому міської ради 1979-1980
Павло Петрович Василенко Голова виконкому міської ради 1980-1987
Віктор Іванович Капустянський Голова виконкому міської ради 1987-1990
Анатолій Миколайович Трефілов Голова виконкому міської ради 1990
Микола Олександрович Загубибатько Голова виконкому міської ради 1990-1992
Антоніна Іванівна Прядко Голова виконкому міської ради 1990-1994
Олександр Павлович Попов Голова виконкому міської ради — Комсомольський міський голова 1994-2007
Сергій Андрійович Супрун Міський голова 2007-2015
Дмитро Геннадійович Биков Міський голова 2015-

НаселенняРедагувати

У місті проживають переважно українці, проживають також росіяни (бл. 28 %) та білоруси (1 %)

Чисельність населення
1961 1970 1979 1989 2001 2019
658 14 555 37 909 51 645 54 740 51 215
Населення за рідною мовою (2001)
українська мова російська білоруська
72,18 % 27,21 % 0,22 %

ПромисловістьРедагувати

 
Швейна фабрика

Економічну основу Горішніх Плавнів складає гірничодобувна промисловість, на яку припадає 96,4% загального обсягу реалізації промислової продукції міста.

Підприємством, яке представляє добувну галузь та визначає рівень промислового виробництва по місту в цілому, є ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Це один із найпотужніших гірничо-збагачувальних комбінатів, флагман гірничодобувної промисловості України. Підприємство спеціалізується на видобутку залізної руди та виробництві високоякісних окатків для металургійних підприємств (11,5 млн т залізорудних окатків на рік) та експортує свою продукцію за кордон в Австрію, Німеччину, Словаччину, Чехію, Сербію, Китай, Японію, Південну Корею та в інші країни.

Добувну промисловість також представляє ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», що спеціалізується на видобутку та транспортуванні залізної руди.

ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснює розбудову інфраструктури та проводить розкривні роботи з метою подальшого видобутку залізної руди.

До важливих підприємств міста також входять Редутський кар'єр філії «Центр управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця», ПАТ «Рижівський гранітний кар'єр», які займаються видобутком граніту, виробництвом щебеню різних фракцій, що використовується для підсипки залізничних транспортних шляхів та будівництва автомобільних доріг в Україні.

У Горішніх Плавнях розвинена легка промисловість, а саме: виробництво трикотажних виробів. Найбільшими виробниками в цій галузі є : ВКФ «Тіко-престиж», ТОВ «Коста», ТОВ «Шарттекс», ТОВ «Валері-текс», суб'єкти господарювання, що об'єднані торговими марками «ТРИКОТАЖНИЙ РАЙ» та «АВЕКС ТЕКС», та інші.

ОсвітаРедагувати

Дошкільні навчальні закладиРедагувати

Перелік закладів дошкільної освіти м. Горішні Плавні на червень 2019 року:

  • «Дзвіночок»,
  • «Сонечко»,
  • «Дюймовочка»,
  • «Росинка»,
  • «Горобинка»,
  • «Чебурашка»,
  • «Казка»,
  • «Золота рибка»,
  • «Попелюшка»,
  • «Сонечко» (сільський)

Заклади загальної середньої освітиРедагувати

Перелік закладів загальної середньої освіти:

  • Загальноосвітня школа I-III ступенів № 1 Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
  • Загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
  • Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 3 імені В. О. Нижниченка з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
  • Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 4 з поглибленим вивченням англійської мови Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
  • Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 5 ім. Л.І. Бугаєвської з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
  • Загальноосвітня школа I-III ступенів № 6 Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
  • Дмитрівська середня загальноосвітня школа I-III ступенів Дмитрівської сільської ради Полтавської області
  • ЗОШ №1
  • ЗОШ №2
  • СЗОШ №3
  • СЗОШ №4
  • СЗОШ №5
  • ЗОШ №6

Заклади позашкільної освітиРедагувати

  • Центр дитячої та юнацької творчості

Заклад професійно-технічної освітиРедагувати

  • Вище професійне гірничо-будівельне училище

Заклади вищої освітиРедагувати

  • Політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського
  • Полтавська місіонерська духовна семінарія УПЦ

  • Політехнічний коледж


КультураРедагувати

У місті діють:

  • Централізована бібліотечна система
  • Дитяча музична школа
  • Дитяча художня школа

Дитяча художня школа Горішніх Плавнів була відкрита у 1977 році Рішенням міської ради міста. До того часу в школі навчалося 90 учнів. На сьогодні навчається 150—160 учнів у 14 класах. Навчання у школі триває 4 роки й залучає предмети як-от: рисунок, живопис, композиція, історія мистецтв, скульптура, а з 2003 року провадиться навчання дітей комп'ютерної графіки. Також у школі ведеться підготовка талановитих учнів до вступу у вищі художні навчальні заклади. Це 5 клас.

 
Міський парк

Вихованці школи беруть активну участь у різних міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах, а також щорічно є учасниками й переможцями багатьох міських виставок і конкурсів. Так, наприклад, у міському конкурсі на найкращу скульптуру для міста, 6 призових місць зайняли саме учні цієї школи. За їхніми ескізами були виготовлені й установлені скульптури, які прикрашають місто Горішні Плавні. Також нещодавно до 50-річчя міста, було проведено конкурс ескізів для значка першопрохідця. Призові місця у цьому конкурсі зайняли викладач та учні згаданої вище школи. Неодноразово діти були переможцями щорічного Всеукраїнського конкурсу «Податки очима дітей», і Гончарного фестивалю в м. Опішня, обласного конкурсу «Світ навколо нас»

  • Палац культури і творчості

Палац культури і творчості м. Горішні Плавні — один із сучасних та провідних закладів культури Полтавщини, який відіграє значну роль у культурному житті міста, центр народної творчості, що допомагає мешканцям у реалізації творчого потенціалу, відкриває перед молодими талантами дорогу у світ мистецтва. Палац культури і творчості міста побудований за індивідуальним проєктом Валентина Костянтиновича Вавилонського (Зональний науково-дослідний інститут експериментального проєктування м. Києва). Його офіційне відкриття відбулося у грудні 1982 року. У 2019 році в Палаці культури і творчості працює 16 творчих колективів, 10 із них мають звання «народний», 3 – «зразковий».

Для проведення культурно-масових заходів у Палаці є велика зала на 850 місць, мала зала на 230 місць, зала урочистостей «Вікторія» на 100 місць, що обладнані сучасними технічними засобами. У Палаці культури і творчості створені належні умови для проведення занять: просторі класи, зручні репетиційні зали, велика сучасна сцена для виступів творчих та гастрольних колективів. Творчий колектив спрямовує свою діяльність на розвиток кращих традицій сучасного мистецтва, розвиток художньої самодіяльності та виявлення народних талантів.

МузеїРедагувати

 
Музей міста та ПГЗК
 
Барельєф українському історику Шилову Ю.О. перед музеєм міста та ПГЗК
 
Експозиція «Святині»

Історія музейної справи у Комсомольську сягає далеких 60-х років XX ст., коли розпочалося будівництво міста й гірничозбагачувального комбінату й виникла ідея про необхідність створення місцевого музейного осередку. Наприкінці 80-х р. у місті вже діяло кілька відомчих музеїв: музей 252-ї стрілецької дивізії при ПТУ №15, краєзнавчий музей Комсомольського гірничо-металургійного технікуму (нині філія краєзнавчого музею) і звичайно, музей Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

Музей ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»

Музей ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» відкритий у 1990 р. у приміщенні відділу підготовки кадрів. Його експозиції розкривають історію дослідження Кременчуцької магнітної аномалії, етапи будівництва Полтавського ГЗК із його цехами й підрозділами. Музей ПрАТ «Полтавський ГЗК» заснований 27 лютого 1990 р. Основний фонд станом на 01.01.2019 р. становить близько 1000 одиниць зберігання. Кількість предметів у експозиціях – до 200. Щорічно музей відвідують понад 4 тисячі відвідувачів та екскурсантів. Проводиться близько 400 оглядових та тематичних екскурсій.

Краєзнавчий музей міста Горішні Плавні

У 2000 р. відкритий краєзнавчий музей міста Горішні Плавні — осередок наукової та краєзнавчої роботи у місті. Це дало можливість охопити весь спектр життєдіяльності міста і його історії, задовольнити природну цікавість містян до української старовини, пам'яток археології, природних особливостей краю. Традиційними стало проведення регіональних та міжнародних археологічних конференцій, виставок, зустрічей з науковцями, краєзнавцями та творчою інтелігенцією. У ракурсі відродження національних традицій та історичних подій проходять майстер-класи народних умільців та фестиваль історичного середньовічного бою. Основний фонд станом на 01.01.2019 р. становить близько 16 тисяч предметів. Кількість предметів у експозиціях – 1 500 одиниць. Щорічно музей відвідують понад 4 тисячі відвідувачів та екскурсантів. Проводиться близько 400 оглядових та тематичних екскурсій.

Фестивальний рух у містіРедагувати

Горішні Плавні – місто, де традиційно щорічно проводиться безліч фестивалів фольклорного, мистецького, поетичного, спортивного, історичного, молодіжного спрямування.

Мистецький фестиваль-конкурс «Дніпрова хвиля»

У березні проводиться мистецький фестиваль-конкурс «Дніпрова хвиля», метою якого – виявлення й підтримка юних талантів та розвиток міських творчих колективів. 

У фестивалі беруть участь солісти-вокалісти, вокальні дуети, тріо, ансамблі та хореографічні колективи спортивно-бальної, естрадної й народної спрямованості, театри моди і танцю, циркові колективи, представники різних субкультур (реп, хіп-хоп, брейк-данс та ін.). Вік учасників – від 6 до 20 років.

Для участі у відбіркових турах фестивалю учасники заповнюють і подають заявки встановленого зразка, заклад готує та подає разом із заявками від колективів програму виступу своїх учасників. Заявки на участь подаються до відділу культури, спорту і туризму kultura.turism@ukr.net.

Підсумки мистецького фестивалю-конкурсу «Дніпрова хвиля» оголошуються під час заключного гала-концерту учасників фестивалю та церемонії нагородження. У кожному жанрі й віковій категорії визначаються переможці, що посіли І, II та III місця, які отримують від міського голови дипломи лауреатів фестивалю та пам'ятні подарунки. Інші учасники, які також були відібрані членами журі для участі у гала-концерті, стають дипломантами фестивалю.

Фестиваль «Дніпровські витязі»

Фестиваль «Дніпровські витязі» – це спортивні змагання з середньовічного історичного бою за версією IMCF (International Medieval Combat Federation), Міжнародної федерації середньовічного бою, що займається історичною реконструкцією лицарських боїв, середньовічного обладунку і зброї періоду XIII-XV століть. Змагання проводяться згідно з оригінальними правилами, в основу яких покладені тексти з Турнірної книги короля Рене. У цій книзі були описані норми рукопашного нелетального бою для турнірів французького принца Рене д'Анжу. Копія трактату 1460 року зберігається в Національній бібліотеці в Парижі. У нашій державі у 2016 році «середньовічний бій» визнаний неолімпійським видом спорту. На сьогодні рух набуває все більшої популярності у всьому світі.

У Горішніх Плавнях цей напрямок понад 10 років розвиває ГО «Вогняна рись», учасники якої є членами Всеукраїнської збірної з історичного середньовічного бою. ГО «Вогняна рись» входить в Асоціацію клубів України з середньовічного бою «Айна Бера» та Всеукраїнську федерацію середньовічного бою.

Фестиваль «Дніпровські витязі» вперше був проведений у м. Горішні Плавні у 2017 році на території півострова Барбара й зібрав більше 60 бійців та близько 3000 глядачів і учасників з усіх куточків країни.

У ході культурно-спортивного заходу учасники змагаються в категоріях:

  • 1х1 «щит меч», «меч-меч», «півтораручний меч»;
  • масові бої «5х5» та «16х16».

Для любителів активного відпочинку працюють захопливі тематичні локації:

  • арчертаг (групова гра лучного бою з використанням безпечного спортивного інвентаря;
  • спортивний бій на мечах;
  • стрільба з лука(історичного, спортивного);
  • катання на конях.

Глядачі можуть відчути себе жителями середньовічного містечка, відвідавши алею майстрів та ярмарок виробів декоративно-ужиткового мистецтва, де можна придбати пам'ятні сувеніри ручної роботи: кераміку, прикраси, вироби з дерева й соломи, художнього ковальства та ін.

Родзинка заходу – виступи фольклорних груп, які виконують тематичну музику. Для гостей фестивалю проводяться майстер-класи з середньовічних танців. Працює фотозона, де можна одягнутися в автентичний костюм. Окраса фестивалю – живі скульптури.

Охочі можуть викарбувати монету та пригоститись крафтовими напоями і стравами середньовічної кухні. А надвечір можна спостерігати за виступами артистів вогняного шоу.

Молодіжний фестиваль ді-джеїв

З метою організації змістовного дозвілля для молоді протягом липня-серпня у суботу на танцювальному майданчику в Парку культури і відпочинку проходить молодіжний фестиваль ді-джеїв.

Згідно з Положенням фестивалю під час таких диско-марафонів найкращі ді-джеї та МС змагаються за приз глядацьких симпатій, набираючи найбільшу кількість голосів у соціальних мережах.

На завершення дискотечного сезону за результатами голосування визначаються переможці, які отримують пам'ятні кубки та премії. А жителі та гості міста мають можливість протягом літа поринути в атмосферу запальних танців та яскравих емоцій.

Міжнародний фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі»

 
Калинове літо 2005

Міжнародний фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі» заснований у місті Комсомольську (нині – Горішні Плавні) у 2000 році.

Метою фестивалю є охорона та популяризація традицій та культурного надбання в таких формах, як: колоритна національна мова, танець, музика, народні ремесла, ігри та забави через зустрічі фольклорних колективів різних країн; формування естетичного смаку, виховання в молоді глибокої поваги до традиційної української національної культури та мови. Учасниками фестивалю є фольклорні колективи, які презентують автентичний, оброблений чи стилізований фольклор своїх країн.

Захід проводиться по лінії Міжнародної організації ЮНЕСКО, яку представляє в нашій державі українська секція CIOFF.

За роки існування фестиваль об’єднав близько 3,5 тис. представників 70 колективів різних країн світу. Мешканці міста та гості мали змогу познайомитися з цікавими й талановитими учасниками зі США, Фінляндії, Індії, Португалії, Латвії, Боснії та Герцеговини, Туреччини, Македонії, Італії, Китаю, Таїланду, Мексики, Республіки Того, Алжиру, Чехії, Румунії, Кореї, Ізраїлю, Сербії, Польщі, Північного Кіпру, Індонезії, Іспанії, Північної Осетії, Болгарії, Словенії, Греції, Словаччини, Білоруси, Молдови, Грузії, Вірменії, Естонії, Росії та України.

Директором фестивалю є Ірина Зеленська, начальник відділу культури, спорту і туризму.

Щоб взяти участь у Міжнародному фольклорному фестивалі «Калинове літо на Дніпрі», колективу необхідно надіслати на електронну адресу kultura.turism@ukr.net рекламно-інформаційні матеріали: анкета-заявка, фото, характеристика колективу, відеоматеріали, список учасників.

Міжнародний фестиваль робототехніки «FERREXPO ROBOT FEST»

Міжнародний фестиваль робототехніки «FERREXPO ROBOT FEST» заснований у місті Горішні Плавні у 2015 році за ініціативи міського голови Дмитра Бикова. Це свято юних науковців, які демонструють свої знання, вміння конструювати та програмувати роботів з конструкторів LEGO.

Мета фестивалю робототехніки «FERREXPO ROBOT FEST» – привернення уваги молодого покоління до галузей робототехніка та інженерія; стимулювання інтересу учнів до оволодіння технічними знаннями та основами програмування; розвиток у дітей навичок дослідницької, аналітичної роботи, експериментування та критичного мислення через STEM-освіту.

Організатори фестивалю – Горішньоплавнівська міська рада, відділ освіти і методичний кабінет, ЗОШ I-III ступенів №1, компанія FERREXPO, ТОВ «Інноваційні освітні рішення».

Партнери фестивалю – Благодійний фонд Полтавського гірничозбагачувального комбінату, КП «Міський ПКіТ»; інформаційні партнери – ТОВ «ТРК «ГОК», газета «Хроніки тижня».

За роки існування у фестивалі взяли участь близько 300 команд із різних куточків України та близького зарубіжжя: міст Жодіно (Республіка Білорусь), Києва, Черкас, Кременчука, Кропивницького, Вугледара, Харкова, Запоріжжя, Дніпра, Тернополя, Чернігова, Золотоноші, Вінниці, Кіровоградської, Одеської, Черкаської областей та міста Горішні Плавні. «FERREXPO ROBOT FEST 2018» відвідала делегація зі школи механіки № 2 м. Рацибожа (Польща).

Учасники фестивалю змагаються в п'яти категоріях: «Сумо. Автономні роботи», «Сумо. Керовані роботи», «Слалом 2.0», «Робофутбол» та «Перевізник» (для наймолодших робототехніків з наборами WEDO 2.0).

Для гостей фестивалю працюють активні зони: селфі з найбільшим лего-роботом, дитячий робофутбол, гонки роботів, Лего-місто, конструювання робота «Валлі», будування «Міста майбутнього». Усі учасники фестивалю отримують сертифікати та заохочувальні призи від компанії FERREXPO. Загальний призовий фонд склав 250 тис. грн.

Всеукраїнський конкурс «Місто на мольберті»

Організатори: Горішньоплавнівська міська рада та відділ культури, спорту і туризму, комунальний заклад «Централізована бібліотечна система».

Мета: зберегти для нових поколінь мальовничі види Горішніх Плавнів на момент 2018 року.

Учасники конкурсу: живописці з різних міст України.

Конкурс започатковано у 2018 році з ініціативи міського голови Дмитра Бикова.

15 листопада 2018 року завершився перший творчий конкурс живопису «Місто на мольберті», у якому взяли участь митці з Києва, Львова, Харкова, Полтави, Прилук, Кривого Рогу, Світловодська, Кременчука, Горішніх Плавнів. Усього подано близько 70 робіт. За умовами конкурсу містяни голосують онлайн за фотокопії робіт, які представлені на сторінці міської ради у мережі «Facebook». За результатами конкурсу проводиться виставка в міській виставковій залі за адресою: просп. Героїв Дніпра, 40.

III Міжнародний літературний конкурс «МІСТО ПОЕЗІЇ/СITY OF POETRY»

Мета конкурсу «МІСТО ПОЕЗІЇ/CITY OF POETRY»: висвітлення та об’єднання творчого потенціалу представників різних націй і народів світу на основі співпраці, задля тріумфу миру і принципів універсальної мови культури й мистецтва.

Конкурс присвячується розвитку духовної свідомості людини й піднесенню на належну висоту та популяризації творів сучасної літератури, які можуть бути представлені на міжнародний конкурс чотирма мовами: українською, англійською, італійською, російською.

У конкурсі можуть брати участь сучасні автори будь-якої національності та віку, незалежно від місця чи країни проживання.

Літературні поетичні твори та проза можуть бути різноманітної тематики. Разом з тим не будуть допускатися до участі в конкурсі «МІСТО ПОЕЗІЇ/CITY OF POETRY» твори низької якості та такі, що матимуть нецензурні вислови або нестимуть у собі пропаганду насильства й війн.

Конкурс має 3 категорії:

  • Категорія «А» – неопублікована поезія (максимум 3 вірші, кожен — у трьох примірниках, надруковані на аркушах паперу формату А-4, 12 розміром шрифту Times New Roman);
  • Категорія «Б» – опублікована поезія (3 примірники опублікованих книг);
  • Категорія «В» – проза (неопубліковані оповідання розміром не більше 12 сторінок, у трьох примірниках, надрукованих на аркушах паперу форматом А-4, 12 розміром шрифту Times New Roman).

Міжнародне літературне журі – з експертів жанрів та мов – розглядає творчі доробки й визначає переможців даного конкурсу.

У 2018 році в конкурсі взяли участь 50 літераторів, з яких 9 – іноземці (Італія – 5 осіб, Швеція – 1, Греція – 1, США – 1, Ізраїль – 1)..

Творчі колективиРедагувати

Народний шоу-гурт «ДНІПРОВСЬКІ ЗОРІ»

Керівник – хормейстер Галина Гальченко.

«Дніпровські зорі» розпочали свій творчий шлях у 1979 році під керівництвом Олександра Тришина. За яскраве мистецтво та досягнуті успіхи в 1983 році колективу надано звання «народний». З 2010 року колектив очолила Галина Гальченко. У репертуарі гурту — естрадні та сучасні твори. При колективі працюють дві групи віком від 10 до 20 років.

Народний ансамбль естрадного танцю «ГЛОРІЯ»

Керівники: балетмейстер-керівник ансамблю Ольга Атаманчук, балетмейстер-керівник підготовчої групи Людмила Маргунцева.

Колектив створений у 1988 році під керівництвом Ольги Атаманчук. У 1995 році ансамблю надано почесне звання «народний». У колективі займаються більше 150 дітей та молоді. Створені чотири підгрупи віком від 4 до 20 років. У репертуарі танцювальні постановки різних жанрів: сучасні, естрадні та стилізовані танці. Ансамбль естрадного танцю «Глорія» є постійним учасником та переможцем всеукраїнських та міжнародних фестивалів-конкурсів в Україні, Росії, Болгарії, Польщі, Угорщині, Естонії, Фінляндії, Словаччини та Чехії.

Ансамбль бального танцю «АСТРА»

Керівник – тренер і суддя Євгеній Константинов.

Ансамбль бального танцю «Астра» працює з 2011 року. Заняття колективу проводяться за міжнародною системою навчання.

Народний самодіяльний хор «Славутич»

Керівник – хормейстер Заслужений працівник культури України Василь Єпішко.

Хор заснований у 1970 році 22 ентузіастами народного співу, першим керівником «Славутича» став Арнольд Нізола. З 1978 року колектив очолив Єпішко Василь Леонідович. За високу виконавську майстерність у 1975 році колективу надано звання «народний». У репертуарі козацькі, авторські, народні пісні. У творчому доробку хору численні перемоги в українських фестивалях-конкурсах, у Росії, Польщі, Білорусі. Колектив активно пропагує народне українське мистецтво, традиції та звичаї рідного краю.

Народний вокальний ансамбль «Дніпряночка»

Керівник — хормейстер Людмила Єпішко.

Вокальний ансамбль заснований у 1980 році Людмилою Єпішко. За збереження та примноження народної культурної спадщини у 2004 році колективу надано звання «народний». Своє мистецтво учасники представляли в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя. Ансамбль є дипломантом і лауреатом всеукраїнських фестивалів-конкурсів. У репертуарі українські народні пісні, пісні сучасних авторів.

Народний ансамбль бандуристів

Керівник – хормейстер ансамблю Галина Гальченко.

Творчу діяльність колектив розпочав у 1983 році. Засновником є Олександра Заводун. У 1994 році ансамблю надано звання «народний». З 2007 року колективом керує Галина Гальченко. Ансамбль складається з 15 учасників віком від 15 до 20 років. Постійний учасник всеукраїнських фестивалів та конкурсів народної музики та кобзарського мистецтва.

Народний хор ветеранів війни та праці

Керівник – хормейстер Оксана Мамонтова.

Хор ветеранів створений у 1986 році. Засновник Людмила Тришина. У 1995 році колективу надано звання «народний». З 2000 року керує хором Оксана Мамонтова. Хор ветеранів презентував своє мистецтво мешканцям Кременчука, Полтави, Миргорода, Жовтих Вод, Кривого Рогу.

Народний оркестр народних інструментів «Барви»

Керівник – диригент оркестру Григорій Чабанов.

Колектив розпочав своє творче життя під керівництвом Василя Єпішка як оркестрова група самодіяльного хору «Славутич». Як самостійна творча одиниця працює з 1982 року. Перший керівник — Микола Хорунжий. У 1987 році колектив тримав звання «народний». З 1987 року керівником та диригентом оркестру є Григорій Чабанов. Колектив складається з 20 учасників віком від 17 до 60 років. У репертуарі — українські пісні та мелодії, народні мелодії країн світу, класичні та сучасні твори. Оркестр акомпанує вокальним та танцювальним колективам Палацу культури і творчості. Колектив бере активну участь у всеукраїнських та міжнародних фестивалях.

Зразковий ансамбль народного танцю «Веселка»

Керівник — балетмейстер Лариса Іванова, балетмейстер Лідія Корнієнко.

Ансамбль народного танцю «Веселка» створений у 1983 році на базі хореографічної студії Лідією Корнієнко. У 1998 році ансамблю танцю «Веселка» надано звання «зразковий». З 2012 року колективом керує Лариса Іванова. Ансамбль гідно представляв нашу країну під час проведення днів України в Раді Європи, які проходили в місті Страсбурзі (Франція). «Веселка» отримала медаль і Почесну грамоту від Кабінету Міністрів України. У серпні 2005 року колективу надана почесна місія брати участь у відкритті Всеукраїнського фольклорного руху в Україні і очолити святкову ходу по Хрещатику в Києві. Колектив є переможцем та учасником всеукраїнських та міжнародних фестивалів у Польщі, Бельгії, Сербії, Румунії, Франції, Італії, Німеччині.

Народний самодіяльний драматичний театр

Керівник – режисер Анастасія Романченко.

Творче життя театрального колективу розпочалося в 1978 році. Першими керівниками-режисерами були Володимир Долгіх та Леонід Гапчук. У 1988 році колектив отримав звання «народний». З 1994 року колективом керує Любов Мельник. Акторський склад театру 30 чоловік від 17 до 70 років. В основі репертуару – драматургія українських класиків, твори сучасних авторів, комедійні водевілі, мініатюри, інтермедії, гумор. У 2001 році учасниками народного драматичного театру Ніною Радченко та Світланою Поваровою створено гумористичний дует «Язикаті Хвеські». У репертуарі дуету гумористичні мініатюри видатних українських гумористів і авторські роботи Ніни Радченко. Дует є постійним учасником всеукраїнських та міжнародних фестивалів, переможцем конкурсів гумору та сатири, фестивалів фольклору. У 2015 році Анастасія Романченко розпочала свою творчу діяльність як керівник народного драматичного театру. У 2017 році колектив здобув Гран-прі Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва ім. Марка Ентіна «Лимонад» у м. Харкові.

Народний вокальний колектив «Натхнення»

Керівник – хормейстер Тетяна Павлович.

Вокальний колектив створений Тетяною Павлович у 1994 році. У репертуарі романси, українські народні пісні, сучасні пісні, класичні твори, театралізовані концертні програми. У 2006 році колективу надано звання «народний». Учасники колективу неодноразові лауреати та дипломанти всеукраїнських та міжнародних фестивалів у Росії, Білорусі, Польщі, Словаччині, Австрії.

Зразковий шоу-гурт «Парне молоко»

Керівник – хормейстер Оксана Мамонтова.

Гурт заснований у 1990 році керівником Людмилою Тришиною. Колектив налічував 25 учасників від 7 до 17 років. У 1995 році шоу-гурту надано звання «зразковий». З 2000 року керівником колективу стає Оксана Мамонтова. При гурті працює підготовча група «Цвіркуни» віком від 3 до 7 років. У 2010 році з учасників старшої вікової категорії віком 14-19 років створено гурт «NEXT». Учасники колективу неодноразові лауреати та дипломанти всеукраїнських та міжнародних фестивалів у Чехії, Болгарії.

Народний танцювальний колектив «Молодички»

Керівник колективу – Ольга Атаманчук.

Заснований у 2007 році з колишніх учасниць ансамблю естрадного танцю «Глорія». Склад колективу налічував 11 учасниць. У 2012 році колектив отримав почесне звання «народний». За роки існування збільшився до 20 учасниць. У репертуарі народні, стилізовані танці та сучасні хореографічні композиції. Колектив брав участь у міжнародних фестивалях у Чехії, Італії, двічі виїжджав із виступами в зону АТО.

Зразковий цирковий колектив «ШАНС»

Керівник — режисер Тетяна Клепач.

Цирковий колектив «Шанс» під керівництвом Тетяни Клепач заснований у 2010 році. У колективі займаються діти віком від 6 до 18 років. У 2015 році надано звання «зразковий». У програмах представлена різноманітність циркових жанрів: повітряні гімнасти, акробати, жонглери, еквілібристи, номери оригінального жанру, каучук.

Шоу-гурт «Вокал+»

Керівник — Алла Федо.

Заснований 01 вересня 2010 року. Учасники — діти віком від 6 до 17 років. У репертуарі сучасні естрадні твори українських та іноземних авторів.

КлубиРедагувати

  • Туристичний гурток «Пілігрим»
  • Клуб любителів коней «Лісовик»
  • Альпіністський клуб «Плай»

Клуб був створений у 1978 році. Члени клубу здійснили більш як 1500 спортивних походів, зокрема в країнах: Австрія, Італія, Німеччина, Словаччина/

  • Вогняна рись

Громадська організація «Вогняна Рись» — клуб рольових ігор, займається військово-історичною реконструкцією Русі та Монголії 14 століття. Клуб бере участь у різних міських заходах, святах, корпоративах. ГО «Вогняна Рись» займається відродженням історичних коренів, для цього був організований клуб історичного фехтування, який реконструює обладунки, зброю, одяг і побут Русі та Монголії 13-14 століть. В якому будь-який учасник з 7-ми років, може відчути себе лицарем, або ж прекрасною дамою, освоїти володіння різними видами озброєння: мечі, сокири, алебарди, луки і т. д. Дає можливість узяти участь в масових і турнірних боях, виїжджати на різні фестивалі, полігонно-рольові ігри, які проходять по 4-5 днів, зануритися в світ історії, отримати величезну кількість адреналіну і масу задоволення. Дозволяє навчитися ковальської майстерності й верхової їзди. Тренування з фехтування проходять в спорт-залі школи № 6.

  • Молодіжний туристичний клуб «TYP»

Метою є вдосконалення особистості в дусі традицій українського народу. Організація поїздок учасників клубу, фестивалі, акції, конкурси і т. д. На зустрічах-зльотах навчання учасників клубу виживання в екстремальних умовах, старт формуванню соціально-корисної поведінки та ін.

  • Клуб спортивно — бального танцю «ГАРМОНІЯ»

Танцювальні пари клубу були переможцями та призерами регіональних та Всеукраїнських конкурсів: м. Олександрія, турнір «Дозвольте запросити»; м. Кіровоград, Всеукраїнські класифікаційні змагання «Новорічний карнавал» (грудень 2006 р.); м. Полтава, конкурс «Дует — 2006» (грудень 2006 р.); м. Олександрія, класифікаційні змагання «У світі танцю» (березень 2007 р.) м. Харків, змагання «Нові зірки» (квітень 2007 р.); м. Київ, Чемпіонат України з спортивно-бального танцю (квітень 2007 р.) м. Полтава, конкурс «Діамантовий кубок» (червень 2007 р.); м. Кіровоград, Всеукраїнські класифікаційні змагання Центрального регіону (жовтень 2007 р.) м. Харків, Відкритий Кубок України — 2007 (листопад 2007 р.)

Міські святаРедагувати

  • День міста

Відзначається щороку 24 квітня. Цього дня 1972 Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 123 селище міського типу віднесено до категорії міст районного підпорядкування

  • День металурга

День металурга — професійне свято жителів Горішніх Плавнів. Святкується щороку 16-19 липня.

СпортРедагувати

У XXXI Літніх Олімпійських іграх 2016 року, що відбулися в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), взяли участь троє спортсменів із м. Горішні Плавні: майстер спорту України міжнародного класу з веслування на байдарках і каное Павло Алтухов, майстер спорту України міжнародного класу з веслування на байдарках і каное Дмитро Янчук, майстер спорту України міжнародного класу з тріатлону Іван Іванов.

Бронзовим призером Олімпіади у змаганнях із веслування на каное-двійках на дистанції 1000 метрів став дует Дмитро Янчук (м. Горішні Плавні) — Тарас Міщук (м. Львів), їх особистим наставником є майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, старший тренер національної збірної команди України з веслування на каное Микола Мацапура.[32]

Переможців та учасників Олімпійських ігор, які повернулися з Ріо-де-Жанейро, в аеропорту «Бориспіль» урочисто зустріли віцепрезидент НОК України, перший заступник Міністра молоді та спорту України Ігор Гоцул, міський голова Дмитро Биков, секретар Горішньоплавнівської міської ради Сергій Дорота, близькі та рідні, численні вболівальники, ЗМІ.[33]

Наступного дня на Театральній площі міста територіальна громада Горішніх Плавнів вшанувала спортсменів. Міський голова Дмитро Биков привітав олімпійців, відзначив Подяками Горішньоплавнівської міської ради, виконавчого комітету й з нагоди визначної події, першим в Україні, вручив усім трьом учасникам XXXI Літніх Олімпійських ігор 2016 року ключі від квартир.[34][35]

В місті працює три дитячо-юнацькі спортивні школи, в яких організовано учбово-тренувальний процес з 13 видів спорту.

У дитячо-юнацькій спортивній школі № 1 (ДЮСШ № 1) навчально-тренувальний процес проходить на спортивних спорудах фізкультурно-оздоровчого комплексу, у спеціалізованій залі з боксу і шаховому клубі, стрілецькому тирі, тенісних кортах, велобазі, стадіоні «Гірник», плавальному басейні «Нептун» у відділеннях

У дитячо-юнацькій спортивній школі № 3 (ДЮСШ № 3) навчально-тренувальний процес проходить на спортивних спорудах яхт-клубу, спорткомплексу «Динамо», спортивній залі №2 у відділеннях:

У місті працює відділення Національного олімпійського комітету України в м. Горішні Плавні, голова відділення Биков Дмитро Геннадійович.[38]

РелігіяРедагувати

 
Свято-Миколаївський собор
  • Недільна школа Свято-Миколаївського собору
  • Полтавська Місіонерська Духовна Семінарія

Ректор: Архієпископ Полтавський і Миргородський Филип. Відділення: Богословсько-місіонерське відділення, іконописне, Регентів-псаломщиків.

  • Свято-Миколаївський собор[39][40]

Будівництво Свято-Миколаївського собору почалося в липні 1991 року. Київським іконописцям були замовлені ікони для іконостаса та стін. А майстрам із Черкас — обробка для ікон з сусального золота. До весни 1994 року була закінчена споруда й обробка парафіяльного будинку, розташованого поруч із собором. В актовому залі будинку на другому поверсі поставили іконостас (розташувавши на ньому вже написані для іконостаса собору ікони), спорудили криласу — і таким чином влаштували невелику церковцю на честь Покрова Пресвятої Богородиці. До великої радості вірян Великдень 1994 святкували в цьому храмі. 14 жовтня 1994 на свято Покрови Пресвятої Богородиці Свято-Миколаївський собор було освячено.

  • Церква християн євангельської віри «Слово Істини»

Діяльність: школа перших кроків християнства, Реабілітація нарко та алкозалежних, консультування сімей, служіння милосердя, освячення будинків, Молодіжне служіння. При церкві працюють: Дитяча недільна школа, Християнська газета «МИР ВАМ», Церковна студія звукозапису, Молодіжний клуб «Пульс», церковна відеотека, Книжкова крамниця.

  • Церква Християн — Баптистів
  • Церква Християн Адвентистів Сьомого дня
  • Громада Свідків Єгови

Інститути громадянського суспільстваРедагувати

Інтереси інститутів громадянського суспільства в місті представляє громадська рада при Горішньоплавнівській міській раді Полтавської області, що переобирається кожні 2 роки.

16 квітня 2019 на 44 сесії Горішньоплавнівської міської ради сьомого скликання був затверджений новий склад громадської ради при міській раді у кількості 13 осіб. Головою громадської ради обрано Сергія Сергійовича Олешка, юрисконсульт Благодійного фонду «Полтавського гірничо-збагачувального комбінату».

Серед інститутів громадянського суспільства найбільш активними в місті є:

  • Профспілковий комітет Первинної організації Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ВАТ «Полтавський ГЗК»;
  • Благодійний фонд «Полтавського гірничозбагачувального комбінату»;
  • Духовно-просвітницький центр при Свято-Миколаївському соборі;
  • Громадська організація «Ветерани Другої світової війни і праці»;
  • Громадська організація «Багатодітна сім’я»;
  • Громадська організація клуб «Ділова жінка»;
  • Громадська організація «Веслувальний клуб «Гірник»;
  • Громадська організація «Соціальна підтримка»;
  • Місцева(обласна) громадська аналітично-консультаційна організація по адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі «Вороття»;
  • Громадське формування «Муніципальна варта»;
  • Студія «ГОК ТВ»;
  • Газета «Телеекспрес»;
  • Газета «Хроники недели»;
  • Громадська організація «Центр муніципального розвитку»;
  • Громадська організація «Міське товариство інвалідів «Стимул»;
  • Громадська організація «Товариство захисту прав дітей-інвалідів «Ніжність»;
  • Громадська організація «Непереможні»;
  • Громадська організація «Центр розвитку дитини і сім’ї «РОДІС»;
  • Громадська організація «Ферум»;
  • Громадська організація «Драгонком»;
  • Творча спілка літераторів міста Горішні Плавні «Діалог»;
  • Громадська організація «Пульс країни»;
  • Клуб першопроходців «Полтавська магнітка»;
  • Громадська організація «Першозасновників Полтавськогогірничо-збагачувального комбінату»;
  • Громадська організація «Творче місто».

МедіаРедагувати

  • Комунальне підприємство «Редакція міської газети «Громадська думка»: Міське радіомовлення. Контакти: адреса редакції: 39800, м. Горішні Плавні, вул. Миру, 24, к.400-402; e-mail: dumka@hp-rada.gov.ua 
  • ТОВ «Телерадіокомпанія «ГОК»: Студія «ГОК ТВ»: Контакти: адреса: 39800, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 54; e-mail: tovgoktv@gmail.com Газета «Телеекспрес», загальний наклад — 6000 примірників. Контакти: адреса: 39800, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 54; e-mail: telexpress@trkgok.pl.ua
  • Газета «Хроніки тижня», загальний наклад – 17 000 примірників. Контакти: адреса: 39800, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 23-А; e-mail: xweek.info@gmail.com[41]

Міські відзнакиРедагувати

Почесна грамота виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради є формою заохочення окремих осіб, трудових колективів підприємств, установ і організацій міста всіх форм власності та свідченням їхнього вагомого внеску в розвиток економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, бізнесу, зміцнення авторитету міста, активну благодійну, гуманістичну і громадську діяльності. Почесною грамотою нагороджуються громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, трудові колективи за високі виробничі, науково-технічні, творчі досягнення, результатом яких стало покращення показників роботи підприємств, установ та організацій, значний внесок в одну чи кілька сфер діяльності, зазначених у пункті 1 цього Положення, а також за мужність і героїзм, проявлені у надзвичайних ситуаціях.

Щира вдячність виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради є формою заохочення окремих осіб, трудових колективів підприємств, установ і організацій міста всіх форм власності. Щира вдячність виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради висловлюється окремим особам, трудовим колективам підприємств, установ і організацій міста за високі трудові досягнення, професійну майстерність, громадську та благодійну діяльність і приурочується до ювілейних та знаменних дат осіб, підприємств, установ, організацій.

У 1985 р. у м. Горішні Плавні було засновано звання «Почесний громадянин міста Горішні Плавні», яке є найвищою оцінкою територіальної громади і присвоюється особам, які мають видатні заслуги, а також зробили особистий внесок у розвиток міста, йог економіки, культури, освіти, науки і спорту, чия багаторічна виробнича, благодійна, просвітницька та громадська діяльність одержала визнання містян. Разом із посвідченням про нагороду вручаються пам'ятний знак та стрічка з написом «Почесний громадянин міста Горішні Плавні».

Пам'ятникиРедагувати

Місто багате на класичні та неординарні пам'ятки мистецтва. Значну кількість з них витворив скульптор Олег Рябо.

Міський парк культури та відпочинку приваблює численними ігровими майданчиками посеред сосен, з-поміж яких розкидані скульптури героїв дитячих казок:

Певний час міський парк прикрашала скульптура барона Мюнхгаузена, проте, вона була перевезена до міста Кременчука.

Територія паркового озера прикрашена пам'ятниками поблизу Свято-Миколаївського собору:

Скульптура на композиція «Покрова Пресвятої Богородиці» на братській могилі козаків з'явилася у 2006 році. У кургані у різний час були перепоховані рештки українських козаків. Так, 17 жовтня 1992 року тут перепоховано рештки козаків, знайдених під час розкопок курганів біля села Пділужжя, 16 жовтня 1993 — знайдених під час розкопок курганів біля села Чирвівки та хутора Кормилиці, а 14 жовтня 2004 року тут було перепоховано рештки козаків, знайдені під час розкопок кургану Могила Стовбувата біля села Волошине.

  • скульптура козак-бандурист.
  • скульптура козак у молитві.
  • Пам'ятник гірникам
  • Пам'ятник робітникам

На вулицях міста розташовані як серйозні, так і комічні скульптури:

Зазвичай до 24 квітня Горішні Плавні убираються в тюльпанові шати. Тисячі цих провісників весни майорять різноманітними барвами на міських клумбах, утворюючи єдиний величезний букет-дарунок. Іншим подарунком- родзинкою стали малі декоративні скульптури, які встановлюють на вулицях міста та в зонах відпочинку. Донедавна їх було п'ять. Найпершою з’явилася скульптура підприємливої бабусі, що торгує насінням. Витвір місцевого архітектора Олега Рябо земляки жартома прозвали “тіткою Машею”. Невдовзі через дорогу напроти до неї приєднався ще й “дядя Вася” – таку назву отримала друга скульптура того самого автора. Цього разу вона втілила образ сантехніка, що піднімається з каналізаційного люка. На поверхні на нього вже чекає вірний друг – песик.]

А торік за ініціативою Клубу почесних громадян Горішніх Плавнів та за підтримки міської влади міським відділом культури було проведено конкурс дитячої декоративної скульптури, в якому взяли участь чимало охочих. Найкращі ескізи, за умовами конкурсу, мають бути втіленими в скульптурах і прикрасити вулиці міста. Таким чином біля дитячої бібліотеки з’явилася скульптура вченої Сови, а біля РАЦСу – малятко у капустині та лава для закоханих. Наречені, взявши шлюб, охоче сідають на цю лаву з Амурчиком і вдягають капці, що стоять поруч, а потім загадують бажання біля капустини щодо народження майбутньої дитини. Символічний обряд уже став традиційним для всіх молодят, розповіла завідувачка міським відділом культури Ірина Зеленська.

У ході підготовки до Дня міста експозиція декоративних скульптур поповнилася ще трьома. Одна з них – “Свиня в калюжі” – також переможець дитячого конкурсу. Її автор, учень другого класу художньої школи Ваня Куімов, свій проект задумав як застереження дорослим мешканцям і гостям Горішніх Плавнів, щоб ті не втрачали людської подоби, не напивалися до “свинячого вереску” й зберігали громадський спокій. Його “героїня” у виконанні Олега Рябо зручно примостилася поблизу супермаркету “Сільпо”. Інший образ скульптури “Працівник ДАІ” відтепер не тільки регулюватиме рух, а й стежитиме за порядком у Дитячому містечку, яке нещодавно за ініціативою депутатів міської ради зазнало серйозної реконструкції. Ще одну свою роботу – “Голова велетня” – Олег Рябо творив за мотивами пушкінської казки “Руслан і Людмила”. На радість малечі та дорослих її встановили в місцевому парку культури та відпочинку.

Вочевидь, мешканці Горішніх Плавнів, як і влада, з гумором і оптимізмом ставляться до життя, а оригінальні об'єкти декоративних скульптур роблять їхнє місто туристично привабливим для гостей.

Віра ІЛЬКОВА [42]

  • Пам'ятник Т. Г. Шевченку
  • Пам'ятний знак академіку В. І. Вернадському знаходиться в с. Дмитрівка. Автор пам'ятного знака — Стахів М. П.
  • Пам'ятник Ю. Кондратюку
  • Пам'ятний знак «Палатка першопрохідників» засновникам міста
  • Пам'ятний знак-символ Полтавського гірничо-збагачувального комбінату
  • Пам'ятний знак академіку Шилову

Пам'ятний знак розташовано біля міського музею і являє собою невеликий насип, що символізує курган, із установленим на вершині каменем, на якому прикріплено барельєф із зображенням відомого археолога Шилова Юрія Олексійовича. Юрій Олексійович удостоївся такої честі завдяки своїм роботам і співпраці з музеєм міста. Ведучи розкопки в районі Горішніх Плавнів написав кілька книг з історії нашого краю. Хоча пам'ятний знак і називається «академіку Шилову», офіційно Шилов Юрій Олексійович не є дійсним членом академії наук. Більш того, його роботи піддаються критиці з боку офіційних істориків. Насправді Шилов Ю. А. обраний академіком Академії Оригінальних ідей[43]

  • Скульптура працівника ДАІ

Скульптура зображає пишного інспектора ДАІ, сорочка якого ледве сходиться на пузі. У правій руці жезл. На голові — кашкет з написом «ДАІ» (Державна Авто Інспекція), на грудях орден «Дають — бери». Початковий варіант встановленої скульптури був негативно сприйнятий працівниками міліції. Олегу Рябо, як автору довелося змінити деякі деталі. Так на кашкеті довелося замінити слово «ДАЙ» на «ДАИ», а купюри, що стирчали з кишені — зовсім прибрати.

  • Скульптурна композиція «Бабуся з насінням»

Скульптура являє собою сидячу на базарі бабусю в хусточці, права рука якої вказує на миску з насінням, де стоять дві наповнені склянки (маленька і велика). Поруч з бабусею стоїть ящик, як лавка для охочих сфотографуватися. Біля ніг бабусі — кішка. Розташована скульптурна композиція на вулиці Гірників. Упродовж багатьох років на цьому місці був стихійний ринок. Влада винесла рішення знести ринок і на його місці розбити сквер. Схоже, що бабуся торгує не лише насінням. Якщо заглянути на скульптуру зі зворотного боку то можна побачити під «прилавком» з насінням пляшку. Місцеві торговці (старий стихійний ринок знесли, але новий виник трохи оддалік від скверу) придумали прикмету: якщо посидіти поруч з «коммерсанткою» до сходу сонця, то до кінця дня в торгівлі буде супроводжувати удача.

  • Скульптурна композиція «Хатка веселих бобренят» на території дитячого містечка
  • Скульптурна композиція «Кіт Леопольд з мишенятами» знаходиться поряд з будинком по проспекту Героїв Дніпра, 40.
  • Скульптурна композиція «Лавочка наречених» біля міського РАЦСу
  • Немовля у капусті біля міського РАЦСу
  • Мудра сова біля міської дитячої бібліотеки
  • Скульптурна композиція «Сантехнік з цуценям»
  • Свиня в калюжі

Меморіали:

  • Пам'ятні стели воїнам-інтернаціоналістам та воїнам Другої світової війни
  • Пам'ятна стела загиблим на виробництві
  • Меморіал пошани тих, хто форсував Дніпро «Журавлі» на території профілакторію
  • Пам'ятний знак загиблим на території гірничого ліцею
  • Пам'ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС
  • Меморіальний комплекс «Захисникам Вітчизни»

У центрі комплексу стоїть гранітний обеліск заввишки близько 6 метрів, на якому укріплена металева п'ятикутна зірка. За обеліском гранітна стіна на якій прикріплені сталеві пластини з переліком загиблих воїнів. Перед обеліском — Вічний вогонь. Обабіч обеліска — вертикальна плита з іменами загиблих. Меморіальний комплекс споруджений на братській могилі радянських воїнів, перепоховання праху яких відбулося в 1968 році в районі кінотеатру «Юність».

  • Обеліск слави

Обеліск Слави був зведений у 1974 році на честь воїнів, загиблих при форсуванні Дніпра. Автори: Н. Борисенко, Л. Царегородський, Г. Буц. У центрі композиції височать три двадцятиметрові колони, обрамлені у верхній частині поясом із лаврового листя з зіркою в центрі. У підніжжя лежить металева плита з написом: «Вічна слава воїнам двісті сорок третього полку 89-ї Бєлгородсько-Харківсько-Кременчуцької дивізії 37-ї армії, загиблим в боях за нашу Радянську Батьківщину при форсуванні Дніпра в 1943 році»

ОсобистостіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Про зміну і встановлення меж міста Горішні Плавні Полтавської області
  3. Авраменко, Олександр (2017). 7. Як назвати мешканців Горішніх Плавнів?. 100 експрес-уроків української. Частина 2 (укр.). #книголав. с. 192. ISBN 978-617-7563-03-6. «Як назвати мешканців населених пунктів, що мають складну чи складену назву? [...] А жителі Горішніх Плавнів – плавнівці, бо головне слово в цій назві – Плавні 
  4. Блог Пономарева: як називати мешканців Горішніх Плавнів (ua). Процитовано 2019-02-20. 
  5. а б Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. www.hp-rada.gov.ua. Процитовано 2019-05-21. 
  6. а б Паспорт міста Горішні Плавні. hp-rada.gov.ua. Процитовано 2019-01-31. 
  7. Власюк І.М. Історія Горішніх Плавнів: від легенд до спогадів очевидців / І.М. Власюк // Альманах IX. – 2015. – С. 35-45.
  8. Науковий архів Краєзнавчого музею м. Горішні Плавні. Ф. 03-ІМ, оп.1, спр. №5, с. 27-31.
  9. Гаскевич Д.Л. Про поширення у Поліссі неолітичних пам'яток дніпро-донецької культури (за даними крем'яного інвентаря) / Д.Л. Гаскевич // Проблеми історії та археології України: мат-ли міжнар. наук. конференції. – Харків, 2001. – С. 16-17.
  10. Супруненко О.Б., Гавриленко І.М., Кулатова І.М., Лямкін В.В., Мироненко К.М. Мезолітична стоянка «Комсомольська» поблизу с. Підлужжя на Кременчуччині / О.Б. Супруненко, І.М. Гавриленко, І.М. Кулатова, В.В. Лямкін, К.М. Мироненко // Археологічний літопис Лівобережної України. – Полтава, 2003. – №2/2002-1/2003. – С. 43-45.
  11. а б Бенько Н.П., Журавель В.Н., Квасница В.Д., Стахив Н.П. Полтавская магнитка / Н.П. Бенько, В.Н. Журавель, В.Д. Квасница, Н.П. Стахив. – Комсомольск, 2000. ­– 143 с.
  12. Шилов Ю.А., Шкляр П.Н., Стахив Н.П., Еремеев С.А. отче о раскопках кургана «Цегельня» у с. Пидлужнэ Кременчугского р-на Полтавской обл. / Ю.А. Шилов, П.Н. Шкляр, Н.П. Стахив, С.А. Еремеев. – Киев, 1992. – 28 с.
  13. Кулатова І.М. Сарматські поховання в курганах поряд із Єристівським кар'єром / І.М. Кулатова // Свічадо Придніпров’я. – №6-7. – 2011. – С. 59-67
  14. Башкатов Ю.Ю. Черняхівські пам'ятки поблизу Комсомольська та Кременчука / Ю.Ю. Башкатов // Свічадо Придніпров'я. – ­№5. – 2009. – С. 54-60/
  15. Синиця Є. Шлях «із варягів у греки» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 645.
  16. Лямкін В.В., Супруненко О.Б. Знахідки золотоординського часу з околиць Комсомольська / В.В. Лямкін, О.Б. Супруненко // Свічадо Придніпров'я. – №6-7. – 2011. – С. 108-114
  17. Гійом Левассер де Боплан. Опис України.. litopys.org.ua. Процитовано 2019-04-12. 
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітень 2014. Процитовано 4 квітень 2013. 
  19. У Комсомольську вигадали безглузду абревіатуру, аби не декомунізовувати місто
  20. Володимир В'ятрович готовий йти на компроміси щодо перейменування Комсомольська
  21. Комітет Ради запропонував перейменувати Комсомольськ у Горішні Плавні
  22. Комсомольськ-Горішні Плавні??? Проzорий Погляд, 17 березня, 2016
  23. Проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний сайт Верховної Ради
  24. Порошенко забракував Горiшнi Плавні: опубліковано відео
  25. Ідеолог декомунізації покартав Порошенко за Горішнi Плавні
  26. Горишние Плавни не прошли: около 70 % горожан выбрали Святониколаевск — Світанок Полтавщини(рос.)
  27. Міськрада Комсомольська оскаржить у суді перейменування міста у Горішні Плавні — zaxid.net
  28. Горішні Плавні vs Святомиколаївськ: соцмережі обурюються — Укрінформ
  29. В'ятрович: Підстав переглядати назву Горішніх Плавнів немає, ua.censor.net.ua, 30 червня, 2016
  30. Суд залишив назву міста Горішні Плавні
  31. Облікова картка м. Горішні Плавні Полтавської області на офіційному сайті Верховної Ради України
  32. Дмитро Янчук та Тарас Міщук – бронзові призери Олімпійських ігор!. noc-ukr.org. Процитовано 2018-11-09. 
  33. Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. www.hp-rada.gov.ua. Процитовано 2018-11-09. 
  34. Бронзовому призеру Ігор-2016 Дмитру Янчуку та учасникам Олімпійських ігор вручені ключі від квартир. noc-ukr.org. Процитовано 2018-11-09. 
  35. Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. www.hp-rada.gov.ua. Процитовано 2018-11-09. 
  36. Дитячо-юнацька спортивна школа#1м.Горішні Плавні. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-06-10. 
  37. Увійти у Facebook. Facebook (uk). Процитовано 2019-06-10. 
  38. Виконавчий комітет відділення НОК України в м. Горішні Плавні прийняв перші рішення у новому році. noc-ukr.org. Процитовано 2019-06-10. 
  39. Сьогодні Свято-Миколаївський собор — це перлина Полтавського краю // Православний оглядач, 28/02/13. Полтавська єпархія УПЦ (МП)
  40. Свято-Миколаївський собор // wikimapia
  41. Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. hp-rada.gov.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  42. ІЛЬКОВА Віра. Веселі обнови Горішніх Плавнів // Зоря Полтавщини, П'ятниця, 24 квітня 2009 р., С. 15
  43. https://sites.google.com/site/akademiaoriginalnyhidej/