Відкрити головне меню

Низи́ (до середини XIX століття — Низ[2]) — селище міського типу (до 1960 року — село), центр селищної Ради. Розташовано за 20 км від районного центру — міста Суми.

смт Низи
Церква Іоанна Богослова
Церква Іоанна Богослова
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Сумський
Рада Низівська селищна рада
Код КОАТУУ: 5924755500
Основні дані
Засноване 1662
Статус із 1960 року
Площа  км²
Населення 2858 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 42355
Телефонний код +380 542
Географічні координати 50°46′49″ пн. ш. 34°46′34″ сх. д. / 50.78028° пн. ш. 34.77611° сх. д. / 50.78028; 34.77611Координати: 50°46′49″ пн. ш. 34°46′34″ сх. д. / 50.78028° пн. ш. 34.77611° сх. д. / 50.78028; 34.77611
Водойма р. Псел
Відстань
Найближча залізнична станція: Низи
До райцентру:
 - фізична: 20 км
До обл. центру:
 - фізична: 20 км
Селищна влада
Адреса 42355, смт Низи, вул. Шлях, 19
Карта
Низи. Карта розташування: Україна
Низи
Низи
Низи. Карта розташування: Сумська область
Низи
Низи

Географічне розташуванняРедагувати

Селище міського типу Низи знаходиться на лівому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Сироватка, вище за течією річки Сироватка на відстані 0,5 км розташоване село Нижня Сироватка, на протилежному березі річки Псел — село Лугове. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера. До селища веде залізнична гілка, станція Низи.

Біля села знаходиться орнітологічний заказник загальнодержавного значення Журавлиний заказник.

Історичні відомостіРедагувати

Низи відомі з 1662 року.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1153 особи (574 чоловічої статі та 579 — жіночої), налічувалось 850 дворових господарств, існували православна церква, цукровий та цегельний заводи[3].

 
Пам'ятник П. І. Чайковському у селищі Низи

Упродовж 18711879 років щоліта у Низах відпочивав П. І. Чайковський. Тут він написав музику до опери «Коваль Вакула», працював над Другою та Третьою симфоніями, а також іншими музичними творами. У будинку, де мешкав видатний композитор, організовано меморіальний музей.

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Нижньосироватської волості, кількість мешканців зросла до 16857 осіб[4].

На фронтах Другої світової війни брали участь у боях понад 700 жителів селища, з них майже 300 — загинули. На честь воїнів-визволителів зведено меморіальний комплекс.

НаселенняРедагувати

Чисельність населенняРедагувати

1959 1979 1989 2001 2016
4209 3480 3209 2928 2849

Розподіл населення за рідною мовою (2001)Редагувати

українська мова російська
94,54 % 5,12 %

АдміністраціяРедагувати

Селищній Раді підпорядковано село Лугове.

ЕкономікаРедагувати

У селищі знаходиться Низівський цукровий комбінат, заснований 1841 року. На даний час комбінат практично повністю демонтований.

Селище має 2896 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1907 га пашні.

 
Низівська ГЕС

Господарство вирощує цукровий буряк та зернові культури. Також тут розвинено м'ясо-молочне тваринництво.

Діють Низівська ГЕС, Низівський автозагін Сумського автотранспортного підприємства № 18661, хлібопекарня, лісництво.

ТранспортРедагувати

У селищі є однойменна залізнична станція на лінії Суми — Люботин.

Освіта та охорона здоров'яРедагувати

 
Один з храмів у Низах (нині на реставрації)

У селищі є середня школа, філія Сумської дитячої музичної школи, дитячий садок та три бібліотеки з фондом у 27,8 тисяч примірників.

Також у Низах діє дільнична лікарня.

ПерсоналіїРедагувати

  • Несвіт Василь Андрійович — український залізничник, начальник Південної залізниці у 1997—2000 роках, почесний залізничник, заслужений працівник транспорту України.

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Генеральная карта Харьковской губерніи. Ст. Петербургъ, 1821 годъ.
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3257)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.

ПосиланняРедагувати