Махно Євгенія Володимирівна

Євгенія Володимирівна Махно (26 лютого 1913, Єлисаветград, нині Кропивницький — 1992) — український археолог, науковець та дослідник зарубинецької, черняхівської і синхронних культур. Кандидат історичних наук.

Махно Євгенія Володимирівна
Народилася	26 лютого 1913(1913-02-26) Єлисаветград, нині Кропивницький
Померла	1992(1992)
Громадянство	СРСР  Україна
Національність	українка
Місце проживання	Київ
Діяльність	археолог
Alma mater	Кіровоградський педагогічний інститут, Київський університет
Науковий ступінь	кандидат історичних наук

Біографія

Народилася 26 лютого 1913 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький), де закінчила державний педагогічний інститут в 1932 р., а в 1939 р. — історичний факультет Київського університету.

У 1932—1935 рр. — вчителювала в селах Хмельницької області.

У 1938—1983 рр. працювала в Інституті археології АН УРСР старшим науковим співробітником.

У 1964—1983 рр. працювала над археологічною частиною 26-томного видання «Історія міст і сіл УРСР». Досліджувала ранньослов'янські пам'ятки зарубинецької, черняхівської і синхронних культур.

Керувала 40 археологічними експедиціями Житомирській, Київській, Сумській, Полтавській, Черкаській і Херсонській області.

Є. В. Махно мала широкий спектр наукових зацікавлень — від доби бронзи до давньоруського часу, але найбільшу увагу приділяла дослідженню черняхівської культури, яку пов'язувала зі слов'янами. Підготувала зведення пам'яток цієї культури, відомих на кінець 1950-х рр., займалася проблемою її походження та типологічної єдності. Експедиційні дослідження становили чи не найвагомішу частку наукової діяльності Є. В. Махно. Брала участь у роботі 48 експедицій, у 35 з них була начальником експедиції або загону. Досліджувала Жуківецьке, Ягнятинське та Ново-Липівське поселення, Успенський, Кантемирівський, Соснівський, Переяславський, Сумський і Компаніївський могильники черняхівської культури, городище зарубинецької культури у Великих Дмитровичах, сарматські пам'ятки в Усть-Кам'янці, Бериславі, Каїрах.

Є. В. Махно брала активну участь у роботі Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Праці

Має 92 наукові публікації. Серед них слід назвати такі її праці:

• Поселення культури «полів поховань» на північно-західному Правобережжі // АП. — 1949. — Т.1. — С. 153—175.
• Кантемирівське поселення та могильник полів поховань // АП. — 1952. — Т. 3.
• Корчеватские памятники в Среднем Поднепровье // КСИАУ. — 1953. — Вып. 2.
• Раннеславянские (зарубинецко-корчеватовские) памятники в Среднем Поднепровье // СА. — 1955. — Т.22. — С. 81—100.
• Раскопки зарубинецких поселений в Киевском Поднепровье в 1950 г. // МИА. — 1959. — № 70.
• Розкопки пам'яток епохи бронзи та сарматського часу в Усть-Кам'янці // АП УРСР. — Т. ІХ. — 1960. — С. 14—38.
• Памятники черняховской культуры на территории УССР // МИА. — 1960. — № 82.
• Пам'ятки черняхівської культури в Златопільському районі на Черкащині // Археологія. — 1966. — Т. 20. — С. 107—120.
• Могильник черняховского типа в городе Сумы // МИА. — 1967. — № 139.
• Знову про локальні варіанти черняхівської культури // Археологія. — 1970. — Т. 24.
• У співавторстві з Шарафутдіновою І. М. Могильник епохи пізньої бронзи поблизу хутора Компанійці на Дніпрі // Археологія. — 1972. — Вип. 6. — С. 70—81.
• Черняхівська культура // Археологія УРСР. — К., 1975. — Т. 3.
• Пам'ятки типу Дитиничів і Компаніївський могильник // Археологія. — 1976. — Вип.19. — С. 95—101.

Джерела

• Абашина Н. С., Станиціна Г. О. До 100-річчя Євгенії Володимирівни Махно // Історія науки. — С. 108—115.
• Мезенцева Г. Г. Дослідники археології України. — Чернігів: Сіверянська думка, 1997. — С. 143.
• Filip J. Enzyklopadisches Handbuch zur Ur-und Fruhgeschichte Europas. — Prag, 1966. — 1. — S. 649. (нім.)

Посилання

• Євгенія Махно була найкращим знавцем пам'яток черняхівської культури на Переяславщині [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.].