Кременчу́цька магні́тна анома́лія (Кременчуцький залізорудний район) — розташована на лівому березі р. Дніпро, в Полтавській області.

Кременчуцька магнітна аномалія
49°01′59″ пн. ш. 33°40′00″ сх. д. / 49.03333300002777406° пн. ш. 33.666667000027771905479° сх. д. / 49.03333300002777406; 33.666667000027771905479
Кременчуцька магнітна аномалія. Карта розташування: Україна
Кременчуцька магнітна аномалія
на карті України
Магнітні аномалії Подніпров'я.

Загальний опис ред.

Площа складає 100 км². Запаси у північній частині дорівнюють 11 млрд т, у південній — 4,4 млрд т. Вміст заліза — 32 %. Розвідано 9 залізорудних родовищ — Горішньо-Плавнівське, Лавриківське, Єристовське, Беланівське, Галещинське, Василівське, Харченківське, Мануйлівське і Броварське. Вони утворюють неперервну смугу залізистих кварцитів меридіонального простягання протяжністю 45 км і шириною 200-700 м. Глибина залягання докембрійських порід, до яких приурочені залізисті кварцити і багаті залізні руди — на півдні 15-20 м, на півночі — 420 м.

Район складає північну гілку Криворізько-Кременчуцької структурно-металогенічної зони. Представлений смугою докембрійських порід шириною 1-3 км, яка простягається з півночі на південь на 45 км. Залізні руди приурочені до саксаганської світи криворізької серії нижнього протерозою. Саксаганську світу (потужністю до 1200-1300 м) складають п'ять підсвіт залізистих кварцитів, які розділяються сланцевими горизонтами. У Кременчуцькому районі розвідано запаси залізних руд, що становлять 4,1 млрд т. Це багаті руди з середнім вмістом заліза 58,5 %, магнетитові кварцити (32,8 % заліза), кумінгтоніт-магнетитові кварцити (27,4 % заліза).

Перспективи району пов'язані з відпрацюванням залізистих кварцитів та впровадженням нових технологій їх збагачення.

Таблиця. Кременчуцький залізорудний район
Родовища заліза Запаси (млн т) Річний видобуток (млн т) Вміст заліза (%)
Горішнє-Плавнінське 1310 11,6 35,1
Галещинське 240 58,5

Історія освоєння ред.

Кременчуцька магнітна аномалія відкрита у 1924-1928 роках при магнітометричних роботах геологом Андрієм Строною.[1]

На базі залізорудних родовищ працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат з проектною продуктивністю 34 млн т руди на рік, будівництво якого почате 29 листопада 1960 року. На місці аномалії розпочалося будівництво найбільшого на той час у Європі гірничо-збагачувального комбінату. 15 січня 1962 року поруч було засноване сучасне місто Горішні Плавні з площею понад 11 тисяч гектарів, де мешкає понад півсотні тисяч людей.

Детальніші пошукові роботи продовжилися після Другої світової війни, а в сімдесятих роках тут розпочалося промислове добування залізних руд поблизу сучасних Горішніх Плавнів. Значний внесок у її вивчення та розвиток зробили геолог-петрограф член-кореспондент академії наук УРСР Микола Доброхотов, геофізик, заслужений діяч наук УРСР Зінаїда Крутиховська. [2]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кременчугская магнитная аномалия [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Що дозволило Кременчуку стати українським гігантом у гірничорудній промисловості - poltava.one (укр.). 22 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.

Джерела ред.