Відкрити головне меню

Тріо (італ. trio від лат. tria — «три») — в загальному значенні може означати колектив із трьох осіб. Спеціальне значення цей термін отримав у музиці, де може означати ансамбль із трьох музикантів або музичний жанр.

Тріо як музичний ансамбльРедагувати

За складом виконавців розрізняють тріо: інструментальне, вокальне (терцет) і вокально-інструментальне. Інструментальні тріо розрізняють за складом інструментів — однорідні (наприклад струнні смичкові), і змішані (наприклад смичкові з фортепіано, з духовими інструментами, з арфою й т.д.). Тріо, до складу якого входить фортепіано, як правило називають фортепіанним тріо.

У джазовій музиці типовий склад тріо включає фортепіано (рідше гітара), контрабас та ударні. В рок-музиці тріо як правило включає гітару, бас-гітару та секцію ударних, при цьому один із музикантів або всі музиканти також співають. Можливі і інші склади тріо, наприклад Emerson, Lake & Palmer замість гітари використовув клавішні.

Тріо як музичний жанрРедагувати

Терміном тріо називають також музичний твір для трьох інструментів або співочих голосів. Інструментальне тріо поряд зі струнним квартетом належить до найпоширеніших різновидів камерної музики і походить від стародавньої тріо-сонати 17 — 18 століття. Провідне місце займає жанр фортепіанного тріо (скрипка, віолончель, фортепіано), що зародився в середині 18 століття у творчості композиторів мангеймської школи. Перші класичні зразки такого тріо належать Й. Гайдну. Поширеними є також струнні тріо, написані для скрипки, альта, віолончелі.

Тріо також називається середня частина (розділ) тричастинної інструментальної п'єси, танцю, маршу, що звичайно контрастує з більш швидкими крайніми частинами. В цьому значенні тріо як правило є складовою «menuet et trio», або «scherzo et trio», що раніше писались як частина сонатного або симфонічного циклу.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати