Відкрити головне меню

Фортепіанне тріо — камерний ансамбль з трьох інструментів: фортепіано і, як правило, скрипки та віолончелі, а також жанр твору для такого складу інструментів. Якщо музиканти грають у такому ансамблі завжди разом, то таке тріо може мати навіть певну назву, як наприклад українське фортепіанне тріо «Київ-тріо»[1], Гринвіцьке тріо[en], французьке тріо «Мандрівник» або норвезьке «Тріо імені Гріга»[no].

Франц Петер Шуберт
Фортепіанне тріо № 2, op. 100
Фортепіанне тріо

ІсторіяРедагувати

Хоч струннні та клавішні інструменти виникли в епоху бароко, фортепіанне тріо появилося тільки в час класицизму. У середині XVIII століття в Центральній Європі цей жанр називали «музикою дамських салонів». У багатьох багатших будинках на піаніно грали дами, а чоловіки супроводжували їх гру на струнних інструментах. Дуже часто композитори присвячували свої твори жінкам. Тільки останнє з фортепіанних тріо Гайдна, написане для професійного піаніста.

У ХІХ столітті фортепіанні тріо не втрачали своєї популярності. Вони, зазвичай, мають таку ж тричастинну форму, як і соната, хоч у Гайдна деякі з них мають дві частини.

Великі, драматичні та віртуозні тріо Людвіга ван Бетховена змінили характер фортепіанного тріо. Наприклад, він переписав перші свої дві симфонії у формі фортепіанного тріо. І хоч їх зазвичай не називають, чи не вважають фортепіанними тріо, але вони, усе-таки, є частиною загального жанру.

У наш час найчастіше виконують фортепіанні тріо Франца Шуберта, Фелікса Мендельсона, Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса, Антоніна Дворжака, Петра Чайковського, Бедржиха Сметани, Моріса Равеля та Дмитра Шостаковича.

Фортепіанні тріо українських композиторівРедагувати

Фортепіанні тріо у джазіРедагувати

У джазі також існують музичні ансамблі у формі фортепіанного тріо. Найчастіше вони складаються з:

ПосиланняРедагувати

  1. Різдвяні вечори з «Київ-тріо» philharmonia.lviv.ua